Олекса Правдич. Цигани, ведмеді, римляни і Русь

“Візантійська імперія” – умовний термін, вигаданий істориками. Самі візантійці називали її Ῥωμανία (Романія). Після розколу Римської імперії на Захід і Схід “перший” Рим завоювали “варвари”, а “другий Рим” Константинополь заговорив грецькою. Проте, продовжуючи вважати себе імперією римлян, Схід “прожив” — хоч і поступово зменшуючись — ще тисячоліття.

“Візантію” у “вузькому розумінні” — напередодні поглинання турками — в Європі продовжували називати Романією (див. Голандську карту 1650 року). Доки “бренд” не привласнили так звані Дунайські князівства. Здихавшись турків, волохи і молдовани з приємністю усвідомили свою мовну близькість із латиною. Проте власне об’єднання — з претензією на “римську спадщину” — у 1881 році чомусь назвали на грецький лад (українською — Румунія).

Цікаво, що “ідеальними підданими” Східного Риму, які дійсно зберегли імперську самоназву у побуті, виявилися… роми. До “євроінтеграції” у скрутні для “Візантії” часи вони кілька століть — спільно з ведмедями — додавали їй свого колориту.

Романія-Румунія є не єдиним прикладом невдалого псевдоісторичного “ребрендінгу” у Східній Європі. У часи Петра І “Третій Рим”, “зібравши” у війнах 17-18 століть переважну більшість територій Русі (тієї, котру історики-конформісти охрестили “Київською”), вирішив “актуалізувати” цю назву. Але теж чомусь у грецькому варіанті — Ῥωσία.

Яка Русь — такі і римляни. Етнічна група ромів у Росії називається “руска рома”. Любов “широкої російської душі” до “циган із ведмедями” загальновідома, на ментальному рівні. До речі, неполіткоретне “цигани” — також “візантизм” (грецьк. Ἀτσίγγανοι).