Оксана Логачова. Музика: “Ой, летіли дикі гуси”

Оксана Логачова. Музика: "Ой, летіли дикі гуси". Фото з відкритих джерел

До поетів завжди високі вимоги. Вони мають бути “більшими за поетів”, “рупорами епохи”, борцями за ідеали людства і водночас – палкими романтиками і, якщо стане часу і хисту – співавторами безсмертних пісень.

Тих, хто втілює в собі більшу частину вищезгаданого – небагато. А з безмежного українського музичного простору – найшвидше згадують ім’я Юрія Рибчинського. Він – відомий поет, заслужений діяч мистецтв і народний артист України, один з “батьків-засновників” сучасної української естрадної пісні, драматург, сценарист.

А сам він називає себе “дитям перемоги” і “соняшником”. Бо народився у травні 1945-го, а його замолоду руда чуприна завжди була в колі друзів, бо умів він радіти кожному дню і кожній зустрічі. І ніколи не почував себе самотнім, навіть наодинці.

Юрій Рибчинський закінчив філологічний факультет Київського держуніверситету імені Т.Г.Шевченка, з 18-ти його вірші почали друкувати, а в 20-ть – вони вперше були покладені на музику.

За піввіку, що минуло відтоді Юрій Рибчинський став автором понад трьох тисяч пісень, створених у тандемі із майже двома сотнями композиторів. А коло співаків, що виконували ці твори, охоплює три покоління і вимірюється сотнями.

Один з відомих поетів-сучасників Юрія Рибчинського сказав, що “поезія – це не кращі слова в кращому порядку, це – вища форма існування мови”. Сам же Юрій Рибчинський, у своїх найвдаліших пісенно-поетичних текстах наслідував найкращий і майже вічний еталон – українську народну пісню, її лаконічну, добірну мову і яскраву образність. Поетичний світ його пісень – як чари духмяної української ночі: з дивовижними квітами, чарівними птахами, і єдиним у світі коханням – на все життя.

Саме такі його найвідоміші пісні: “Дикі гуси”, “Чарівна скрипка” та “Зелен клен”, створені у тандемі з давнім другом і творчим побратимом – композитором Ігорем Покладом. А з Миколою Мозговим були написані “Минає день” та “Знов я у гори іду”, разом з Володимиром Івасюком він написав “Кленовий вогонь” та “У долі своя весна”, а з Олександром Злотником – “Гай, зелений гай”.

За статистикою мало не всі пісні Юрія Рибчинського ставали свого часу відомими й популярними, а кожна десята з них – була і залишається справжнім шлягером. Деякі з них – принесли перемогу в музичних конкурсах і стали щасливими талісманами й “візитками”:

“Кленовий вогонь” для Софії Ротару у “Сопоті-77”, “Скрипка грає” – для Інеш у 94-ому, “Єрусалим” – для Наталі Могилевської у 95-ому, “Ой летіли дикі гуси” – для Руслани на Міжнародному фесті “Слов’янський базар”.

Критична й філософська поезія Юрія Рибчинського – теж живуть у музичному вимірі, знайшовши своє втілення у п’єсах, рок-операх та мюзиклах. А для співачки Руслани пісня Юрія Рибчинського та Ігоря Поклада “Ой летіли дикі гуси” – досі залишається “родзинкою” репертуару і приводом для мистецьких експериментів.