Оксана Логачова. Бо плач не дав свободи ще нікому

Довгий час більшість з нас нічого не знали про героїв і мучеників Крут. Радянська пропаганда для цього зробила все. Та разом із Незалежністю почала відновлюватись історична пам’ять. Та для багатьох з нас Крути так і лишались однією із тисяч сторінок історії. Подією, яка особисто нікого із нас не торкнулася.

Але зараз – історія повторюється і серед наших друзів та знайомих є бійці добровольчих батальйонів, які за покликом серця пішли захищати батьківщину, тож ті далекі події стали нам близькими і зрозумілими по-справжньому.

Зараз нас так само вражають скорботні проводи новітніх героїв, як у березні 1918 року приголомшило киян поховання на Аскольдовій могилі українських юнаків, які віддали за Україну найбільше, чим володіли – свої життя. Тоді Михайло Грушевський назвав їх героями, а Павло Тичина присвятив свій вірш “Пам’яти тридцяти”.

Пом’янув героїв легендарного бою і Сергій Василюк.

Пісню “Ніколи не плач” він написав 2013 року, коли від трагічних подій під Крутами минуло 95 років.

За рік ця пісня увійшла до альбому “Грім в ковальні бога” київського рок-гурту “Тінь Сонця”, незмінним лідером і голосом якого і є Сергій Василюк. Вона стала для гурту, який протягом своєї майже двадцятирічної історії грає хеві-фолк (або ж як його іноді називають – козацький рок) знаковою і відтоді без “Ніколи не плач” не обходить жоден концертний виступ “Тіні Сонця”. І пісню, і альбом музиканти присвятили українській лицарській традиції від давньоруських часів до сьогодення.