Сьогодні наше розслідування уп՚ялося в синоніми. Адже саме таке значення (“однойменний”) має грецьке слово συνώνυμος (сино́нім). Щоб мовлення було грамотним, важливо вміти розрізняти слова, наділені близькими значеннями, використовувати все синонімічне багатство мови. А воно, повірте, досить значне.

Абориген vs автохтон vs тубілець

Ці слова походять з різних мов. Абориге́н – з латинської, де сполука ab origine означає “від початку” (“Аборигени полюють на кенгуру, не мають паспортів і не цікавляться політикою”). Автохто́н – з грецької (давньогрецьке αὐτόχθων – “місцевий, корінний”): “Українці Берестейщини – автохтони чи іммігранти?”; “О. Ольжич – автохтон нашої духовності, але не лиш сучасної доби”. Тубі́лець, припускають, започичене з польської (tubylec), де воно утворилася складанням основ tu “тут” і być “бути” (“Яким же було їхнє здивування, коли вони зрозуміли, що тубілець чудово знав не лише англійську мову, але й причину, з якої він володіє нею, оскільки є інкарнацією президента Джона Кеннеді”). Усі вони називають “корінного жителя країни або місцевості”. Проте, як свідчить словник, останнє слово має ще й значення “уродженець і корінний житель якої-небудь (перев. віддаленої від центрів цивілізації) місцевості або країни на відміну від приїжджого або іноземця”.

І нагадаю, як наголошується слово уро́дженець (“людина, яка народилася в якому-небудь місці, родом з якої-небудь країни, області, міста, села і т. ін.”): “Уродженець Сум Дмитро Кулеба, віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції у Кабміні Олексія Гончарука, 4 березня очолив МЗС України”. Але неправильним з погляду логіки буде словосполучення “корінний абориген/автохтон/тубілець”, адже це – знайома вже моєму читачеві “мокра вода” – тобто зайвослів՚я.

До речі, у Черкаській області (Черкаський район) є село Тубільці; в Луцьку – ветеранський футбольний клуб “Абориген”, який завоював третє місце в чемпіонаті України у віковій категорії 45+; а поціновувачам, безумовно, відомий винний бренд “Автохтон”.

Креол vs метис vs мулат

У цих словах, які всі чули, однак до шмиги не знають, що вони означають, точно можна заблукати. Близькість їхніх значень ґрунтується на понятті “мішанина”, оскільки йдеться про нащадків змішаних шлюбів.

Крео́л (від фр. créole; ісп. criollo і порт. crioulo; лат. creare “створювати, плекати”) – це “нащадок іспанських і португальських колонізаторів у країнах Латинської Америки”, а також людина, народжена від іспансько-індіанського шлюбу: “Часом креолами називали людей з домішкою неєвропейської крові”. Мети́сом (від лат. misticius – “змішаний” або misceo – “змішую”) іменують тварину / рослину, що з՚явилася в результаті метизації (“схрещування різних порід тварин або різних сортів рослин для поліпшення їхніх властивостей”): “Метис вівчарки шукає дім”. Також метис – це людина, народжена від шлюбу між представниками різних рас: “Атож, сер, це бойові барабани, – підтвердив метис Гомес. – Індіанці – злий народ. Вони стежать за нами”. Мула́т же – це нащадок від шлюбу представників негроїдної та європеоїдної рас: “Хесус посміхнувся сам до себе, почувши, як Ґрем обізвав Амаро. — Дев՚яностодоль. “Логічно”, – подумав мулат”. Вважають, що це слово походить з іспанської чи португальської. За однією з версій, mulato з՚явилося як результат спотворення арабського муваллад (так називали нечистокровних арабів). Відповідно до іншої – mulato утворилося від іспанського mulo- (“мул”), що колись слугувало позначенням молодняка, народженого від віслюка та кобили, а також – узагалі будь-якого гібридного виду.

Цікаві причини запозичення цих слів наводить В. Ciмoнoк: “До біологічно зумовлених належать расові ознаки. Вони виявляються в результаті поширення контактів, порівняння людини певного антропологічного типу з іншими. Ось чому і відповідні слова, що називають людей за расовими ознаками, запозичаються переважно з інших мов. В українській мові запозиченими словами цієї групи є креол, метис, мулат, негр. Ці слова не мають співвідносних українських слів і поєднуються в одну групу з іншими назвами: негроїд, європеоїд, монголоїд та інші”.

Робітник vs працівник vs співробітник

Коли йдеться про того, хто працює на промисловому підприємстві, створюючи матеріальні цінності, на думку спадає робітни́к. Робітником також називають і того, хто “здійснює нескладну, допоміжну фізичну роботу, хто працює, трудиться; хто зайнятий у якій-небудь певній галузі діяльності”: “Дубечненський керамічний завод не виплачує заробітну плату своїм робітникам, а також не сплачує податки та плату за оренду”. У давнину так називали наймита. Цим словом позначають і відповідний суспільний клас (згадаймо: в СРСР на державному рівні суспільство поділяли на: “дружні класи” (робітники і селяни), “ворожі класи” (буржуазія, дворянство та духовенство) і “прошарок” – інтелігенція). Зауважу, як наголошується та що означає слово про́шарок. Це – “шар чого-небудь у чомусь іншому, між шарами чогось іншого; частина суспільного класу, соціальна група, яка чимось вирізняється в межах класу; верства; група людей, що виділяється з загального середовища за якими-небудь спільними ознаками”. У геології так називають “онкий шар якої-небудь гірської породи, ґрунту між шарами іншої породи, ґрунту”.

Слово працівни́к (“трудяща людина, трудівник; член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом; людина, що працює в якійсь галузі народного господарства, науки, культури”) щодо попереднього слова є родовим (ширшим), яке включає видові (вужчі). Зрозуміти різницю між поняттями “робітник” і “працівник” допоможе заголовок (“Робітники заводу Коломойського пікетують головний офіс “ПриватБанку” в Дніпрі”) та перше речення (“Працівники Нікопольського заводу феросплавів, власником якого є олігарх Ігор Коломойський, пікетують головний офіс “ПриватБанку” в Дніпрі, вимагаючи “погашення боргу перед підприємством”) публікації одного зі ЗМІ. Назва публікації інформує, що пікетування здійснюють тільки ті, хто “працює на промисловому підприємстві, створюючи матеріальні цінності” (вужче поняття). Отже, бухталтери, секретарки, охоронці, водії та ін. участі в пікеті не беруть. Проте перше речення підказує, що в заголовку помилка, бо там уже йдеться про “працівників” (ширше поняття) – тобто усіх членів якогось колективу, осіб, залучених до певного трудового процесу, які працюють за певним фахом.

Слово працівник уходить до низки сталих сполук. Керівний працівник – це “людина, що займає керівну посаду”. Відповідно до класифікації персоналу за сферою застосування праці до групи “керівні працівники” зараховують: керівника установи, його заступників, головного бухгалтера тощо. Також за цією ознакою персонал поділяють на такі групи: а) науковці – працівники науково-дослідних установ: головні, провідні, молодші наукові співробітники; б) науково-педагогічні (викладацький склад вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації; в) педагогічні (вчителі, вихователі, методисти шкіл, училищ); г) професіонали та фахівці (лікарі, рентгенологи, працівники, що працюють з різною апаратурою, бухгалтери, економісти тощо); ґ) технічні працівники (прибиральниці, сторожі, робітники). Як видно, робітники належать до технічних працівників. Науковий працівник – це “людина, що займається науковою роботою, провадить наукові дослідження”. Зрозуміло, що назви на зразок “керівний робітник”, “науково-педагогічний робітник”, “технічний робітник” тощо – неправильні та безглузді.

Того ж, хто працює разом із ким-небудь, допомагає йому в певній справі називають співробі́тник. Також співробітник – це й людина, що працює в якійсь установі; службовець. Цим же словом позначають і автора періодичного чи багатотомного видання, який бере участь у його підготовці. Науковий співробітник – це “посада працівника науково-дослідної установи”. Так же називають і особу, що займає згадану посаду: “Науково-дослідному інституту українознавства на постійну роботу потрібні: науковий співробітник, молодший науковий співробітник”; “Науковий співробітник Національного університету “Львівська політехніка” Юрій Сухацький розробив енергоощадну технологію”; “Провідний науковий співробітник Тетяна Фролова отримала звання Senior Member IEEE”; “Старший науковий співробітник відділу моделювання та ідентифікації теплових процесів С. В. Альохіна гідно представила Інститут у Швеції”.

Як видно, синоніми, з одного боку, мають спільне, а з іншого – також і відмінне. І треба вміти все те відчути, коли вживаємо ці слова.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram