Протягом президентських перегонiв у Франції конкуренти та недоброзичливці Емануеля Макрона називали його “дублером Олланда”. Так би мовити, ні внутрішня, ні зовнішня політика Макрона не відрізнятиметься від тієї, що вів президент-соціаліст: буде такою ж кволою та обережною. Останні президентські вибори у Франції вирізнялись відсутністю центральної теми під час дебатів – багато говорилося про проблему тероризму, французької ідентичності, кризу політичного представництва.

Макрон же часто згадував про майбутнє об’єднаної Європи і Франції як її складової і в підсумку посів пост президента з великим європейським проектом. Його суть – зміцнення франко-німецького альянсу, реформа ЄС, і найголовніше – нова роль, яку має відігравати Франція і в ЕС, і на міжнародній арені. Цікаво, але зараз виглядає так, що Макрон став президентом однієї з ключових країн ЄС саме тоді, коли Європа сама з “глибоким занепокоєнням” цього потребувала. Міжнародні, проєвропейські амбіції Макрона поки беруть верх над внутрішньополітичними пріоритетами. Через це він частково ризикує перед червневими парламентськими виборами, але на сьогоднішній день президент Франції отримує набагато більше бонусів від своєї активності – вона позитивно сприймається як виборцями (партія французького президента за соціологічними опитуваннями лідирує), так і політичними оглядачами.

Емануелю Макрону випав шанс почати президентську каденцію з демонстрації своїх здібностей саме на міжнародній арені –саміт G7, після якого його тандем з Ангелою Меркель став виглядати чи не єдиною надією об’єднаної Європи в найближчому майбутньому; успішна зустріч з Д. Трампом, під час якої Макрон зовсім не виглядав менш досвідченим і впевненим в собі на фоні американського лідера. Вчорашня ж офіційна зустріч з президентом Росії стала для президента Франції максимально успішною, слова Макрона були процитовані чи не у всіх ключових світових медіа. Емануель Макрон з випадкового кандидата в президенти з найнестабільнішим електоратом перетворився на політика, який має можливості зробити Францію новим геополітичним лідером Західної Європи. І в цьому контексті він стає однією з ключових фігур для України.

Під час зустрічі з Путіним у Версалі (до речі, перемовини пройшли не в Єлисейському палаці, що підкреслювало бажання французької сторони зберегти певну дистанцію по відношенню до російського лідера), Макрон робив власне те, чого очікує та потребує Україна від світових лідерів – відкрито та без прикрас говорив про Росію та її дії на міжнародній арені та в сфері прав людини всередині держави.

Протягом прес-конференції двох Президентів Макроном було сказано і про неприпустимість російських дій в Сирії, і продовження санкцій через дії Росії на сході України. Макрон чи не перший з голів держав відверто назвав російські телеканали Russia Today та Sputnik агентами впливу та пропаганди (може, тому, що сам стикнувся з оббріхуванням під час президентської кампанії). Насамкінець, було згадано про переслідування геїв в Чечні – в цьому питанні Президент Франції зобов’язався слідкувати за проблемою особисто.

Е. Макрон, на відміну від розкоординованого Трампа, дає зрозуміти, що він вміє та хоче говорити з Росією мовою сили та об’єктивності. В тому числі саме тому Україна була однією з головних тем переговорів Макрона та Путіна. Для очільника Кремля основна мета – добитися від Франції посилення тиску на Україну в частині виконання Мінських домовленостей, роблячи Київ єдино відповідальним за покращення ситуації на Донбасі. Таким чином, ідеальним варіантом для Москви було б вийти на поступову відміну санкцій, замороження кримського питання та відновлення міждержавного співробітництва на усіх майданчиках.

Так, Путін під час прес-конференції підкреслював, що вважає фундаментальні інтереси Росії та Франції набагато важливішими за поточну політичну кон’юнктуру, і ,очевидно, очікував почути щось схоже від Макрона. Відносини Росії та Франції завжди вирізнялись міцними економічними зв’язками. Після анексії Криму та війни на Донбасі російське керівництво продовжило грати на тому, що французька та російська економіка мають величезні втрати через торгівельні обмеження. Але французький Президент дав зрозуміти: якщо ситуація на Донбасі загостриться, Росія отримає від Європи ще суворіші санкції.

За підсумками зустрічі Макроном була підкреслена важливість проведення зустрічі “нормандської четвiрки” найближчим часом. Олланд, хоч і підтримував позицію України, але в силу свого характеру був найслабкішою ланкою нормандського формату. Макрон же має усі шанси стати його лідером, і Україна не повинна втратити шанс почати говорити з Путіним мовою сили.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]