Таємнича особливість українського менталітету — вміння бути у авангарді змін, проте водночас розтягувати процес власного їх сприйняття та осмислення на невизначений термін. Чи не найповчальніший приклад подібного “тугодумства”— календарна реформа. Є країни, які ввели у себе григоріанський календар пізніше, ніж ми. Проте ніхто не розмірковував довше за нас — цілих 336 років!

Пишучи “пізніше”, не згадую про “раніше”. Адже після 4 жовтня 1582 року відразу 15 жовтня — перший день календарної реформи Папи Римського Григорія ХІІІ — наступило на землях Італії, у королівствах Франції, Іспанії, Португалії та Речі Посполитій (до складу якої саме і входила більша частина України на той час). Ми стали одними з перших! Проте це був тільки початок…

Основним опонентом календарної реформи виступила Православна церква. Східні християни, у своєму щирому прагненні зберегти імперські традиції — навіть такі застарілі, як юліанський календар — не надто зважали на здоровий глузд (календарна реформа — один із небагатьох проблисків останнього у ХVI сторіччі). Щирість — сила. Уряд Речі Посполитої швидко полишив спроби нав’язати русинам незрозуміле.

Не допомогла навіть Берестейська унія. На державному рівні григоріанський календар введено в Україні вже аж у часи УНР — першою “новою” датою стало 1 березня 1918-го. А у церквах і досі послуговуємося юліанським…

До календарної реформи західна Церква починала Новий рік з 1 березня (римська традиція), а Східна — взагалі з 1 вересня (традиція візантійська). Реформа папи Григорія ХІІІ передбачала перенесення початку року на 1 січня.

Стереотипно вважається, що ми відзначаємо його так з 1700 року. Відповідний указ — після знайомства з Голландією — видав на той час ще московський (але вже також і наш) цар Петро І. Залишивши, щоправда, чинним принциповий для церковників юліанський… Проте, як ми вже знаємо, Новий рік “сучасного стандарту” настав у нас вперше тоді, коли і в інших “першопрохідців” календарної реформи — 1 січня 1583 року. Більш ніж на сто років раніше, ніж на Москві.

І Православна церква, і пізніше Запорізька Січ, зберігаючи в умовах Речі Посполитої вірність “старому” календарю, для зручності перейняли з нової календарної системи дату початку року. А у листуванні з владою (перебуваючи “у правовому полі”) — звісно ж — навіть використовували власне григоріанський. Подібна логіка цілком відповідає логіці реформи Петра І. То, можливо, її він “підглянув” не у голландців?

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram