Льотчик Олександр Бежевець народився у 1929 році в селі Сліпчиці на Житомирщині. Він пов’язав життя з авіацією: закінчив військове авіаційне училище, був льотчиком-інструктором, згодом став льотчиком-випробувачем: МіГ-23, МіГ-25, МіГ-29, МіГ-31 та Ан-124 “Руслан” – випробування цих літаків його заслуга.

У 1971-1972 роках Бежевець виконував секретну місію в Єгипті: на літаку МіГ-25Р здійснив пів сотні розвідувальних вильотів, два з них – безпосередньо над “коронною” територією Ізраїлю (можливості літака дозволяли не боятися ізраїльських “Фантомів” чи зенітних ракет). Проведена повітряна розвідка суттєво вплинула на підсумки війни 1973 року. Отримавши за ці польоти зірку героя, Бежевець отримав і нове завдання.

У 1975 році В’єтнамська війна закінчилася перемогою в’єтконгу. У них було, як завжди в Червоній армії – перевагу в повітрі завойовувала піхота. Військо об’єднаного червоного В’єтнаму поповнилося трофеями, зокрема американськими винищувачами F-5. Вісімдесят таких отримали “золоту зірку” (розпізнавальний знак в’єтнамських військово-повітряних сил) і продовжили службу вже на боці соцтабору, а ще три отримали в подарунок СРСР, ПНР і ЧССР – по одному кожній країні, що не тільки допомагали “червоним” в’єтнамцям під час війни, але й мали розвинену авіабудівну промисловість, і вивчення бойової техніки противника у Холодній війні їх дуже цікавило.

Читайте також: Наші соколи

F-5 розроблений на базі тренувального реактивного літака T-38, що вперше піднявся в небо ще в 1959-му. Зараз ідеться про події 1975 року, коли на військовому аеродромі в Астраханській області провели серію умовних повітряних боїв між трофейним F-5 і основним радянським фронтовим винищувачем МіГ-21. Олександр Бежевець брав участь у цих незвичайних випробуваннях разом із двома іншими пілотами. Усі бої виграв F-5, МіГу жодного разу не вдалося зайти йому з хвоста. Фортуна всміхнулася МіГам лише коли проти американського винищувача виставили новий літак. Але це був МіГ-23 зі змінною геометрією крила, розроблений наприкінці 1960-х, тобто машина зовсім іншого покоління. Ще один факт промовляє за себе: у всіх війнах, де F-5 збивали – його збивали зенітними ракетами, жодного разу він не програв у повітряних боях з літаками радянського виробництва.

Аналогічні бої провели кубинські льотчики – із захопленими в Ефіопії літаками F-5. Результат вийшов аналогічний, технічна перевага нортропівського “виробу” давалася взнаки навіть коли в кабіні “американця” сидів молодий пілот, а на МіГах (і “двадцять перших”, і “двадцять третіх”) проти нього йшли досвідчені кубинські аси, які встигли повоювати у “братніх країнах”. Врешті, щоб у льотчиків ВПС Куби не виникало сумнівів у кращості радянської військової техніки та соціалістичної системи в цілому, польоти припинили, а правду засекретили. Радянському Союзу після такого ляпасу від Нортропа довелося розробляти принципово нові бойові літаки.

А фірма Нортроп у цей час розробила літак YF-17, на базі якого, спільно з Макдонел-Дуглас, був створений палубний винищувач-бомбардувальник F/A-18, це зовсім інша машина, в якій все одно проглядаються риси F-5. Нині вони обидва на озброєнні в багатьох країнах світу: крім самих США, у Швейцарії, Фінляндії, Канаді, Австралії, Малайзії та Кувейті – на службі F-18 у різних варіантах; а F-5 – на Тайвані, в Саудівській Аравії та Ірані.

Читайте також: ТАПУК – Крила України

Земний шлях Олександра Бежевця закінчився у 2015-му, в Москві: імперії охоче забирають здібних українців, та неохоче віддають.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram