Те, що влада псує – це взагалі загальносвітова практика. В останні роки з’явилися соціальні дослідження, які намагаються відповісти на питання, чому так відбувається, а універсальну відповідь так і не було знайдено. Одне, що беззаперечно підтвердили ці дослідження: влада незворотньо впливає на психологію особистості. Відчувши свою владу, людина починає думати, відчувати й діяти не так, як інші.

Дослідження, про які писали в Harvard Business Review, виявили два основні чинники: влада, по-перше, послаблює внутрішні заборони та, по-друге, підвищує егоцентризм.

Наукою встановлено, що людина при владі неодмінно починає зі зневагою ставитися до загальних норм. Якщо більшості людей важко переступити через внутрішню заборону, щоб зшахраювати, навіть коли хочеться, то особа, яка відчуває себе владною і перебуває в привілейованому положенні, легше порушує цю заборону й чинить так, як їй вигідніше.

Ще один науковий факт – влада посилює егоцентризм, тобто людина ставить свої потреби вище від потреб інших людей.

Через три місяці, 25 жовтня – нові місцеві вибори. На останніх, 2015 року місцевих виборах велика кількість партій і кандидатів поставили людей перед дуже непростим вибором: обрати вже відомих злодіїв чи нові обличчя. Тепер, вочевидь, буде так само. І з тим самим результатом, про що свідчить досвід. Судіть самі.

“Дивлячись на 21 депутата з блоку Черновецького, що пройшли до Київради, можна дійти висновку, що ці люди не є пугалом для обивателів. Ні тобі заборонених сектантів, ні будь-яких неадекватних особистостей, принаймні, якщо судити з їхнього статусу – а це в основному бізнесмени та юристи, що не мають досвіду роботи в будь-яких органах влади”.

Ця доброзичлива оцінка – уривок зі статті, яку я написав 14 років тому відразу ж після місцевих виборів 2006 року в Києві, на яких Леонід Черновецький у боротьбі за крісло столичного міського голови переміг самого Сан Санича Омельченка. А його “молода команда”, впевнено прорвавшись до Київради, уже незабаром зібрала навколо себе потужну промерську більшість.

Ось що я писав далі: “Загалом зі 120 депутатів Київради 95 осіб надінуть депутатський значок уперше. Вони не знайомі зі зв’язками і структурами, що з’явилися за роки вибудовування міської влади під Омельченка. Їм доведеться заглиблюватися в тонкощі функціонування міського організму, і головне тепер, за що переживають кияни – щоб вони не наробили дурниць: щоб транспорт ходив, сміття прибирали, ліфти їздили та гаряча вода не зникала”.

До слова, міське господарство за часів міцного господарника Омельченка здебільшого не викликало багато нарікань у киян. Недаремно на виборах у 1999 році Омельченка підтримали небувалі для Києва 76% виборців.

Варто наголосити, з яких інших причин мешканці столиці так несподівано відмовили в довірі багаторічному міському голові, через що він опинився аж на третьому місці за результатами виборів, пропустивши вперед ще й Віталія Кличка. Горезвісні “бабусі Черновецького” з гречкою та іншими харчпайками? Ні, вони зіграли вирішальну роль уже на дострокових виборах за два роки, у 2008-му. Перевибори Леоніду Черновецькому були потрібні, щоб довести, що кияни його підтримують. Йому це вдалося – вдруге він здобув тріумфальну перемогу саме завдяки “бабусям”. І надовго заткнув пельку всім опонентам.

Проте першого разу кияни, здебільшого не заперечуючи заслуг Омельченка в налагодженні роботи комунального господарства, голосуванням на виборах показали своє ставлення до того, що міський голова, якому вони раніше довіряли, щільно оточив себе чиновниками від бізнесу, жадібними й впевненими в непотоплюваності Сан Санича. Адже це ще до Черновецького в Київраді стали протизаконно роздавати земельні ділянки, тоді ж почали з’являтися незаконні забудови, відтак рік за роком зростав і шквал звинувачень міської влади в корупції.

Кияни самі зробили вибір на користь нових облич, вирішивши, що мільярдер і сам красти не буде, і молодим юристам й іншим менеджерам зі своєї команди не дасть. Наївні! Що зрештою отримали – відомо.

На жаль, науці досі невідомо, як пом’якшити негативні наслідки влади. Отже, так і ставатимемо на ті самі граблі?

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram