Як часто ми перечитуємо цілі стоси метричних книг, щоби знайти свою родину, чи цілі гори урядових рішень, місцевих хронік, щоби відновити справедливість? Завжди, коли постає питання з минулого, ми йдемо в архів. Там старанно зберігається більшість документальних фактів із прожитого. Це стосується кожного з нас, бо це наша спадщина. Так було завжди, в усі віки й до наших днів. Нині ж в Україні продовжується децентралізація. З’являються нові територіальні об’єднання, зникають старі сільські/селищні ради – юридичні одиниці. Відтак від одних до других передаються справи, активи, пасиви, землі, споруди. Документи архівуються та зберігаються в Національному архівному фонді. Наразі є побоювання, що майбутні дослідники надибають у наших днях цілі історичні прогалини. А все тому, що нині сущі не уміють дотримуватися законів.

З набуттям чинності Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” громади почали об’єднуватись у відповідні ОТГ, а після змін щодо приєднання до міст обласного значення, відповідно й приєднуватись.

Отож, згідно з частиною 4 статті 8 Закону, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об’єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи – сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи – сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом.

Далі. Відповідно до Закону України “Про Національний архівний фонд та архівні установи” та “Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, в установах і організаціях”, затверджених наказом Мін’юсту України за № 1000/5 від 18.06.2015 р. упорядкування та підготовка документів установи, що ліквідується, входить до обов’язків ліквідаційної комісії або ліквідатора. Після проведення ліквідаційних заходів і завершення фінансово-господарської діяльності здійснюється підготовка документів для подальшого зберігання та використання. Документи для передачі в архів формуються та упорядковуються по справах.

Тобто, утворення ОТГ передбачає ліквідацію сільських/селищних рад і передачу документів в Національний архівний фонд до архівних відділів та документів з кадрових питань – до трудових архівів.

На початок літа цього року, наприклад, у столичній Київській області вже утворено 24 ОТГ зі 142 громад. Отже, 118 громад мали би бути ліквідовані, а документи передані до відповідних архівних установ. Загалом передбачається утворення 69 ОТГ з 656 громад.

На жаль, не всі громади виконали в повній мірі вимоги чинного законодавства України. А саме, не всі сільські/селищні ради, які увійшли до ОТГ ліквідувались, як юридичні особи та навіть не перебувають у процесі припинення. Зі сформованих ОТГ у Київській області 49 сільських/селищних рад досі перебувають у стані припинення хоча й відповідні рішення ухвалені та перші вибори до ОТГ відбулись. Чому? Це питання до Міністерства розвитку громад і територій України, Київської обласної державної адміністрації, які впроваджують реформу децентралізації.

На Київщині діють 25 архівних відділів/секторів при районних державних адміністраціях, також діють 27 трудових архівів, як при районних радах, що незабаром також здебільшого будуть ліквідовані, так і при міських. А ще при міських радах діють 12 архівних відділів.

Отож, де зберегти ділову спадщину того чи іншого села, хроніку рішень, активів, питання не виникає. Інша річ, що подекуди при ліквідації сільські/селищні ради передають документи до Національного архівного фонду, а документи з кадрових питань “забувають” передати на зберігання, а то й узагалі нічого не передають.

Це не проблема архівних установ, які приймають документи на державне зберігання. Це проблема працівників органів місцевого самоврядування та простих мешканців, які в подальшому будуть чи то пенсію оформлювати, чи шукати потрібні рішення, вивчати обставини, чи встановлювати справедливість.

А тепер уявіть собі картину, коли для встановлення справедливості не знайдеться потрібного документа в архіві. Можна лише здогадуватися скільки достовірних документів, наприклад, прав власності в нинішніх умовах правового нігілізму просто зникне… Нема архіву – нема справи.

Це питання державної ваги, державної влади та зокрема Державної архівної служби України, яка повинна врегулювати питання.

Крім того, після реформи децентралізації постане питання реорганізації (реформи) системи архівних установ. А там знову ходіння з документами… Утім, це тема іншої статті.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]