Сьогодні розслідуємо випадки шаблонного зловживання одними словами там, де варто використовувати інші. Така собі стереотипізація (стереотип – давньогрецькою буквально означає “твердий відбиток” – це “усталений шаблон мислення”). Ну а шаблон це: “1. Пристрій, за допомогою якого виготовляють однакові формою, розміром і т. ін. деталі та вироби при їхньому серійному чи масовому виробництві; пристрій для перевірки правильності форми і розмірів готових виробів; калібр. 2. (переносно) Зразок, взятий для наслідування; штамп, банальність. 3. Креслення архітектурної деталі в натуральну величину”. У першому і третьому значеннях це слово має закінчення “а”, у другому – “у”. Отже…

У нас усе будують. Що спіймають, те й будують. Будують, де треба і де не треба (чи й – де не можна). І це я не про пряме значення слова “будувати”. Про переносне. Чому? Тому що “забудували” вже цим поскрізним “будівництвом / будуванням”. Ніби тільки це слово і є в нашому словнику. Хоч проти нього не маю нічого. Маю навіть “за”. Слово це має такі значення: “1. Споруджувати, зводити яку-небудь будівлю (будівлі); виготовляти, складати (механізм, машину тощо). 2. перен. Створювати, організовувати що-небудь. 3. на чому, перен. Ґрунтувати на чому-небудь, формувати на якійсь основі. 4. Креслити на підставі зроблених розрахунків”.

Знаходимо наше слово у фразеологізмах: повітряні замки – “про нездійсненні мрії, безґрунтовні, фантастичні плани”; будувати надхмарні / пові́тря́ні замки – “плекати химерні, нездійсненні, відірвані від життя плани, надії”. Слово будувати – давнє запозичення з польської (budować). Воно, як і чеське budovati та середньолужицьке budovať, утворнене від середньоверхньонімецького būden “будувати”. Тобто – маємо таке собі звичайну лексичну одиницю для називання з кількома значеннями та давнім походженням. “А що ж тоді тобі не так?” – подумає читач. Спробую пояснити.

І проблема не в тавтології: “Який будинок дешевше і краще будувати?” Хоч тут легко можна її уникнути:

а) зводити (значення № 7 цього слова – “споруджувати, будувати що-небудь”): “Як звести будинок за два-три місяці”; “Як звести будинок так, щоби не платити за комуналку”. До речі, це слово є у фразеологізмі зводити (звести) з руїн – “відбудовувати”;

б) споруджувати (рідко споруджати) (“1. Будувати, зводити що-небудь (перев. велике, складне) // розм. Робити, виготовляти що-небудь перев. ручним способом; майструвати. 2. розм., рідко. Збирати, налаштовувати або організовувати що-небудь // Варити, приготовляти їжу”): “Цей унікальний будматеріал дозволяє максимально швидко і економно спорудити будинок з високим ступенем термоізоляції”.

Також будинок можна і створити: “Як створити дитячий будинок сімейного типу і отримувати від держави до 50 тисяч гривень щомісяця”. Але тоді слово “будинок” (перше значення якого – “будівля, споруда, призначена для житла”) реалізує своє друге значення – “науковий, культурно-освітній, побутовий та ін. державний заклад, установа, а також будівля, де він (вона) міститься”. І тоді дієслово створити синонімічне до дієслова організувати у значенні “створювати, засновувати що-небудь, залучаючи до цього інших, спираючись на них” і заснувати, коли воно означає “покласти початок існуванню чого-небудь, створювати, організовувати щось”.

Загалом же, створювати / створити має такі значення: “1. Давати життя, існування чому-небудь, формувати що-небудь. // Виготовляти, робити що-небудь. // Будувати, споруджувати що-небудь. // Винаходити, виробляти, виводити що-небудь нове, раніше невідоме. // Творчою працею давати існування науковому або мистецькому творові; творити. 2. Класти початок існуванню чого-небудь, організовувати щось; засновувати // Формувати, утворювати що-небудь. 3. Робити можливим, наявним, підготовляти що-небудь, забезпечувати чимсь. // Викликати, породжувати що-небудь, бути причиною виникнення чогось. 4. Окреслювати, визначати в основному, надаючи яких-небудь ознак, властивостей”. Через примхи долі (або ж із зовсім інших причин) воно стало членом низки усталених сполук: створювати (створити) образ (“а) відтворювати тип, узагальнений характер у літературному творі; б) показувати, зображувати персонаж мистецького твору на сцені”); створити культ [кого, чого] / (синонім – робити культ [з чого]) (“робити кого-, що-небудь предметом захоплення, шанування”); зробити (створити і т. ін.) [собі] кумира (“визнати кого-, що-небудь єдино достойним поклоніння”).

Будувати можна також і хату: “Так, не можна було будувати нову хату: за розмірами меншою від старої (щоб не зменшилась сім՚я)”. Однак хату можна і ставити. “Постав хату з лободи, А в чужую не веди”, – співають у народній пісні. Це підтверджує словник: одинадцяте значення слова поставити (з ремаркою “розмовне”) – “збудувати, спорудити що-небудь”.

“Продуктивно-створювальне” значення мають також і такі слова:

1) організовувати / організувати (“1. Створювати, засновувати що-небудь, залучаючи до цього інших, спираючись на них. 2. Здійснювати певні заходи громадського значення, розробляючи їх підготовку і проведення. // Забезпечувати, влаштовувати що-небудь, вишукуючи для цього необхідні можливості. // розм. Роздобувати, діставати або готувати що-небудь для когось. 3. Згуртовувати, об’єднувати кого-небудь з певною метою. // Зосереджувати, мобілізувати, спрямовувати когось, на що-небудь. 4. Чітко налагоджувати, належно впорядковувати що-небудь”;

2) формувати (“1. Надавати чому-небудь певної форми (у 1 знач.), вигляду тощо. // Підрізаючи, загинаючи і т. ін., надавати певної форми (дереву, кущу, трав’янистій рослині). // Виробляти в кому-небудь певні якості, риси характеру і т. ін. // Надавати чому-небудь завершеності, визначеності. 2. спец. Виготовляти що-небудь, відливаючи, використовуючи форму (у 2 знач.). // Робити зліпок або відливок (скульптури). 3. Давати існування чому-небудь; створювати, надаючи якоїсь структури, організації, форми (у 4 знач.). 4. Організовувати, створювати що-небудь (якийсь орган, підрозділ і т. ін.) з певної кількості учасників. // Створювати військову частину, комплектуючи людьми, спорядженням і т. ін. // Визначати, встановлювати, намічати що-небудь. 5. Складати (поїзд, караван і т. ін.), розміщаючи в певному порядку вагони, судна, плоти”;

3) монтува́ти (“Робити монтаж чого-небудь”; монта́ж – “1. Складання та встановлювання різних машин, конструкцій, споруд за певними планами й кресленнями. 2. Добір і з’єднування окремих частин фільму, літературного або музичного твору тощо одне художнє та змістове ціле. // Фільм, твір, складені таким способом”);

4) мурувати (“1. Споруджувати, зводити щось із каменю, цегли. 2. перен. Покривати тонкою льодовою кіркою, снігом (про мороз і т. ін.)”: “Зима біснувалась, мурувала вікна холодними квітами” (М. Стельмах);

5) складати (“2. З՚єднуючи окремі частини, одержувати щось ціле (про механізми, машини і т. ін.); монтувати. // Будувати що-небудь, збиваючи, скріплюючи окремі частини. // З՚єднуючи літери, утворювати слова; читати. // Відбираючи і розташовуючи певним чином матеріал створювати що-небудь ціле (про збірник, словник і т. ін.). 3. Створювати літературний, музичний твір (вірш, пісню і т. ін.). // Писати, створювати що-небудь, підбираючи, об՚єднуючи та розташовуючи певним чином матеріали, дані і т. ін. (про ділові папери, документи і т. ін.). // [у сполуч. із сл. мир, угода, контракт і т. ін.] Домовлятися про що-небудь”).

А тепер про те, “що мені не так із цим словом”. Як видно було вище, є багато слів, які можуть допомогти нам передати думку у “продуктивно-створювальному” напрямку. Однак наші “будівельники” уперто все “будують” на кожнім кроці. Зараз спробую показати, як би я поводився зі словом “будувати” (там, де воно “не в тему”). Отже…

Свого часу наш поет і прозаїк доби “Розстріляного відродження” Майк Йогансен (1895, Харків – 1937, в՚язниця НКВС, Київ), “автор першого українського бестселлера” (як назвав його “Друг читача”), написав книжку “Як будується оповідання. Аналіза прозових зразків” (1928). Зрозуміло, що норми на той час були іншими, та й не виробленими загалом. А от наші сучасники мали б бути точнішими у слові: “Український класик Майк Йогансен про творчість американського класика Едґара По і мистецтво побудови оповідання”. Слово “створення” (замість “побудова”) тут би картинку не зіпсувало, а зроблило б її значно привабливішою. Далі – практикум, наводитиму варіанти синонімічної заміни:

“Будувати [творити / створювати] Україну чи відроджувати Русь?”; “Сьогодні українці мають можливості будувати [творити / створювати] свою державу, адже бути справді щасливими можна тільки вдома”; “Місто професій: будівельна компанія “Інвестор” вчила будувати [творити / створювати] майбутнє”; “Іконостас у Патріаршому соборі почнуть будувати [створювати] із встановлення “корони”; “Як будувати [створювати / формувати] громадянське суспільство: думки гостей Дня відкритих дверей Магістерської програми УНО в Києві”; “Київстар та компанія Microsoft Україна уклали стратегічне партнерство, щоб разом будувати [створювати / формувати] технологічне майбутнє”; “Уривок з книги “Успішні” про те, як правильно будувати [створювати / формувати] плани, щоб їх втілювати, та як досягати поставленої мети”; “Про те, як будувати [створювати / формувати] з дитиною стосунки, засновані на довірі, та навіщо це потрібно розбиралися з психологом Тасею Осадчею”; “Партнерство будується [формується / починається] з моменту, коли в парі виникають домовленості”; “Будувати [створювати / формувати] мир у “дієцезії війни”; “Мріяти, будувати [створювати / формувати] плани – всі ми любимо займатися такими справами”; “На цьому уроці студенти обговорять, як будувати [створювати] свої сім’ї на фундаменті Ісуса Христа”; “ЖК “Новопечерські Липки” будує [створює] нові стандарти комфортного життя у центрі столиці”; “Дівчина будує [створює / формує] плани, живе повноцінним життям…”; “Отже, як побудувати [прокласти] свій шлях до мети”; “Саме вміння будувати [формувати] мрії і завзятість допомогли Ганні в 2015 році”; “Ціль матеріалу – показати, що заробляти і навіть будувати [створювати] бізнес можна і за містом”; “З чого почати тим, хто хоче будувати [творити / робити] кар՚єру у КСВ”; “Це було б пролегоменами до кількох наступних розділів, де ми розглянемо підвалини, на яких будується [базується] ідея університету”.

До речі, “ручний будівельний інструмент – металева трикутна лопаточка на короткому держаку” – це не “мастерок”, а кельма (варіант – кельня): “Кельмою набирають і розстилають розчин, а також зрізують розчин, що виступає із швів” (Довідник); “Дроворізи з пилками і сокирами, муляр з кельнею” (І. Франко). То що? “Будуймо” наше мовлення / спілкування правильним і красивим? Чи все ж таки – “творімо / робімо”? І кельма тут нам навряд чи буде потрібна.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram