Що надихає і мотивує нас на нові звершення? Успішні люди, досягнення, успішний результат.

Нещодавно опублікували пост Леоніда Остальцева (засновник піци Pizza Veterano) про його досягнення і про його шлях крізь життя, війну та бізнес. Для таких людей як я, яким необхідний реальний успішний досвід близьких по духу людей, і для таких як я, мрійників про власну самостійність, Леонід є гарним прикладом натхнення.

У житті кожного з нас є люди, які вчать і надихають, точніше не вчать, а ти вмотивовано самостійно від них учишся. Леонід молодший за мене, але рішуче знайшов вихід і показав, що все можливо.

Моє життя теж складне, мою землю окупували “рузкіє” фашисти. Ми переїхали на материк, пішов на війну, повернувся і організовую проекти. Не всі успішні, але тут головне не здаватися, уперто рухатися до мети.

Натхнення буває різним. Хороші люди надихають мати гарний вигляд, надихають стильно одягатися, надихають кохати, надихають учитися жити по-новому, заробляти більше, відкривати горизонти, подорожувати, реалізовувати мрії. У кожного українця має бути мета, і кожен зобов’язаний реалізовувати її. Я мрію подорожувати, спілкуватися з людьми, слухати та розповідати, обожнюю отримувати слова подяки. І якщо сьогодні це моя робота, то обожнюю отримувати винагороду за свою працю.

Приведу наступний гарний приклад натхнення. Ігор Захаренко – успішний керівник туроператорської фірми. Медійний, відкритий, заряджає енергією, сам бере участь в організації та просуванні свого бізнесу.

Я сам хочу бути тим, хто надихає. Я вирішив виїхати з окупованого Криму і показати, що можна бути не згодним і здатним на сильні рішення. Я пішов на війну, щоб довести, що це справа кожного чоловіка нашої країни. Я пишаюсь бути причетним до великої справи захисту всього мого народу, і що звичайний менеджер з вищою освітою, який сидить в офісі по 8-11 годин за комп’ютером і з телефоном, може одягнути бронік, взяти ака, розкидати по кишеням 4 магазина набоїв, пару плашек набоїв і піти захищати свій народ.

Мій народ наляканий, а, імовірніше, утомлений. Народ хоче перемог, зрада дістала і демотивує. Чоловіки не готові воювати, хоча це наш святий обов’язок, чоловіки не готові рік і більше жити в полях і під землею Донбасу, усі хочуть жити.

Я мріяв надихати своїм прикладом робити чоловічу роботу, це є моє кредо життя. Нещодавно я повернувся з військових зборів оперативного резерву ветеранів АТО. Я пішов на збори, щоб надихнути ще чоловіків на таке. Ці збори відняли у мене 30 діб життя. Я не міг бути поряд із доньками і дружиною, у якої був ювілей, але я залишив рідних заради всієї України.

Ціна? Висока!

Втрата довіри, розрив відносин, втрата в фінансах, втрата часу, і все це заради натхнення. Я не шкодую, я маленька людина й роблю те, що має робити кожен українець, і не важливо, якою ціною ми все виправимо.

А ще є люди, які надихнули мене кохати, бажати кохати і бути коханим по справжньому, змінити себе, змінити мислення і філософію життя.

Я дякую кожній людині.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram