Словом “геній” не розкидаються. Але воно надто емоційне, і від того – затерте. Та є постаті, які повертають цьому слову його первісний, увінчаний лаврами і сяючий золотом блиск.

22 березня 1842 року народився Микола Віталійович Лисенко. Знаний український композитор, піаніст, хоровий диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.

Він прожив 70 років, понад півстоліття творив як композитор, і залишив по собі не лише велику і яскраву творчу спадщину, а й зажив слави творця національної композиторської школи та музичної мови.

Та насамперед все своє свідоме життя і всі свої непересічні мистецькі таланти Микола Лисенко присвятив одній меті. Як і Тарас Шевченко, він прагнув «просвітить рабів німих», і виховати єдину націю із розірваної двома імперіями людності.

Микола Лисенко був свідомий своєї місії, і обрав для її здійснення найнезвичайнішу і відтого непереможну зброю: українську пісню. Саме навколо він мріяв згуртувати усю українську націю.

За два століття від руйнації Запорізької Січи, в середині 19-го століття, дворянин і нащадок козацько-старшинського роду Микола Лисенко – розпочав активно вивчати український фольклор. Згодом все почуте, побачене і ретельно зібране в етнографічних експедиціях – перетворилося на неповторну музику, що зазвучала не лише піснями й романсами, а й оперними аріями та симфоніями. Музика Миколи Лисенка – окраса жанру класичної музики і відома в усьому світі…

Хоча заради «історичної» справедливості, зазначу, що саме композиторська діяльність (на відміну від викладацької) Миколу Лисенка ніколи, як-то кажуть, не годувала. І улюбленою справою – композицією (заради якої він, відмовився від кар`єри вченого-біолога), він зазвичай займався вночі.

Чи не тому його «магнум опус» у вокальному жанрі, а як би сказали нині – стовідсотковий хіт, це пісня «Ніч яка місячна».

Микола Лисенко створив її на поетичні рядки Михайла Старицького. Тоді, датою «офіційного релізу» пісні вважався час її публікації, тож сталося це у 80-тих роках позаминулого століття.

За час, що минув відтоді, вона анітрохи не постаріла, а навпаки – із кожним новим своїм виконавцем – ніби народжується знов. Як справжня «зірка» вона не обділена увагою виконавців. Лише за час існування жанру естрадної пісні – її співає вже четверте покоління виконавців.

Ми всі пам’ятаємо, як у 70-ті «Ніч яка місячна» прозвучала у культовому фільмі Леоніда Бикова «В бій ідуть лише «старі»». Нині її залюбки співають і молоді артисти у теле-шоу, а у їхніх старших колег – вона, як то кажуть, «завжди на озброєнні», коли треба заспівати щось питомо українське ще й під гітару… Та небагато хто знає, що класичний твір Лисенка-Старицького існує ще у версії повстанської пісні під назвою «Ніченька темная». Автором такого її варіанту є Володимир Косовський, а певно найкраще, вона звучить з голосу Тараса Компаніченка – відомого кобзаря, бандуриста і лірника, лідеру гурту «Хорея Козацька».