У четвер, 23 січня, під час круглого столу “Західний фронт інформаційної війни” експерти обговорили, як протидіяти тотальній російській пропаганді на теренах ЄС, США й інших держав. Вона відчутно негативно впливає на суспільні настрої в країнах, які ми вважаємо своїми союзниками, а отже – на зміну політики цих країн щодо України. Згідно з даними організації EUvsDisinfo, через ЗМІ європейських країн із 2015 року було поширено більше ніж шість тисяч фейків. Кожен з них – окреме унікальне повідомлення, яке отримувало мільйонне поширення, тиражування та повторення. Ключовою темою в понад 2,6 тисячі з них фігурувала Україна.
“Пропаганда – це не тільки “Раша тудей”, вкиди фейкових новин. Це й робота з лідерами громадської думки різних країн, які є “своїми” для цих суспільств, проте, свідомо чи ні, несуть ті наративи та меседжі російської пропаганди, які суперечать національним інтересам їхніх країн і які в принципі підсилюють Росію в її агресивних намірах. Цілі РФ у Європі щодо України пов’язані з її дискредитацією як держави та створенням там такого інформаційного тиску на нас, що примусив би Україну до ухвалення домовленостей і рішень, які би прямо суперечили нашим інтересам і були би в інтересах ворога”, – пояснює директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді Юрій Кочевенко.
Спектр поширення пропаганди надзвичайно широкий. Це й супутникова трансляція російських каналів “Перший канал”, РТР, НТВ, LifeNews, “Звєзда” для російськомовних. Це RT та Sputnik для неросійськомовної авдиторії. Також численні інтернетові медіа, сторінки та групи в соціальних мережах. Використання дипломатичних відомств, культурних центрів, агентів впливу, проросійських проплачених політиків і маргінальних партій, культурних центрів, діаспори, конференцій, виставок і зустрічей тощо. Ця потужна координована Кремлем інформаційна війна з багатомільярдним фінансування не просто створює шум, а дає конкретні наслідки: вплив на вибори, зміна влади на прихильну, зростання радикальних настроїв, сепаратизму, порушення прав людини та, звичайно, зниження підтримки нашої держави.
Щодо України головні російські наративи такі: в Україні громадянський конфлікт; Україна втомилася та хоче миру на будь-яких умовах; український народ не довіряє та не підтримує владу; Європі потрібен діалог і партнерство із сильною Росією. Серед “досягнень” російської пропаганди можна назвати зокрема засудження Віталія Марківа, будівництво газогону “Північний потік-2”, повернення РФ до ПАРЄ, внесення тризубу до екстремістської символіки в Британії (зрештою національний символ України вилучили з того посібника) тощо.
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, народний депутат Микита Потураєв каже, що ситуація із засудженням Віталія Марківа унікально негативна та дуже непроста. До проведення апеляційного засідання в Італії Верховна Рада України зробила спеціальну заяву-звернення й створила робочу групу, яка активно співпрацює з усіма відомствами.
“Ця ситуація – приклад того, що відбувається, коли триває системна робота з дискредитації України, ветеранського руху, українських Збройних сил, добровольчих підрозділів у країнах Західної Європи. Що відбувається там, де перемагають політичні сили, які йдуть під прапорами не просто співробітництва, а дружби з Росією. І якщо цьому системно не протидіяти, то ми будемо постійно наражатися на такі небезпеки”, – звертає увагу Потураєв.
Нардеп схвалює створення Міжнародного центру протидії російській пропаганді – неурядової організації за участі військових, ветеранів, волонтерів, експертів комунікації тощо: “Вважаю ініціативу дуже своєчасною, важливою і корисною для України. Щодо поточного стану речей в Європі, то він дійсно викликає у нас неабияке занепокоєння. Переконаний, що в співпраці громади та держави ми можемо все ж таки боротися з російською пропагандою. Звісно, у нас немає стільки ресурсів, мільярдів для просування своїх меседжів і порядку денного. У цих питаннях, які ми зараз обговорюємо, я аж ніякий не оптиміст. Але вважаю, що ми маємо боротися, по більшій частині ми знаємо вже, в якому напрямку треба рухатися та якими інструментами вести боротьбу”.
Депутат вважає, що в інформаційній кампанії за кордоном слід акцентуватися не лише на проблемах і небезпеках для України, але так само й для країн ЄС та решти світу, бо “кожного найбільше та насамперед хвилює, що відбувається у них”. А російська пропаганда несе реальну загрозу для всіх країн демократичної співдружності.
“Жодна з них не застрахована від інформаційних атак, нападів, провокацій, втручання у вибори. Це системна підривна робота проти демократичного устрою, верховенства міжнародного права. Російська пропаганда – це реальна загроза й світ має спільно знайти методи захисту від неї і її ліквідації”, – каже Потураєв.
За його словами, серед політиків різних держав усе більше розуміння інформаційної небезпеки. Каже, що побачив це, спілкуючись з колегами на міжнародних майданчиках, у міжнародних організаціях чи з неформальних бесід. “Люди, прихильні принципам правового світу, усвідомлюють загрозу. Тому у нас багато союзників”, – резюмує нардеп.
Присутні на обговоренні експерти висловили багато цікавих думок і пропозицій. Наприклад, співзасновниця ГО АНТС Людмила Долгоновська каже, що слід “активніше використовувати можливості МЗС; парламентської дипломатії; культурної дипломатії – на повну використовувати потенціал Українського інституту, Українського культурного фонду, неурядових організацій; діаспорного українства – в умовах, коли ми не маємо мільйонів газпромівських рублів на інформаційну роботу за кордоном, слід ефективно співпрацювати зі Світовим конгресом українців і впливовими діаспорянами”.
Її підтримав Дмитро Левусь – директор Центру “Український меридіан”. Він додав, що важливе значення має іномовлення: “Зовнішній тиск складається з експертного, дипломатичного й парламентського спілкування та безпосереднього впливу інформаційно – те, що називається іномовлення. Можна ставити питання до UATV, до іномовлення на Українському радіо, але це не означає, що їх треба закривати. Це та основа, коли буде хоч якесь спрощене знання в широкому загалі на Заході Європи, у країнах Балтії. Після цього вже може працювати й експертне спілкування, і дипломатичне, тому що вже є якийсь сформований погляд і є на що посилатися. Коли немає іномовлення, про що можна говорити?”.
Слід відзначити, що це вже далеко не перше обговорення можливої протидії російській пропаганді. У 2018 році команда Internews Ukraine видала посібник рекомендацій “Приборкати гідру: як протистояти інформаційній агресії Кремля”. У брошурі ґрунтовна й цікава інформація та рекомендації як урядовим структурам і парламентам країн, так і для суспільства. Щоправда, до проєкту причетні екперти-шанувальники “Суспільного мовлення” України, яке має практично нульовий рейтинг, ліквідувало іномовлення на радіо – ним точно не злякаєш гідру. Крім того, багаторічні лобісти медіареформи спричинили повну руйнацію системи інформаційної безпеки держави – ліквідовано державні й так звані комунальні ЗМІ, одне за одним “вмирають” друковані видання. На сьогодні українці можуть отримувати інформацію переважно з олігархічних медій, та здебільшого сумнівних інтернетових ресурсів. Переважна більшість контенту проросійського спрямування, або роздмухує агресію, протистояння та дестабілізацію в суспільстві. У цьому розрізі значуще, що нинішній склад Верховної Ради, президент України й уряд приділяють велику увагу інформаційній діяльності та обіцяють кардинальні зміни в інформаційній політиці. Це критично необхідно, бо, якщо відверто, п’ять років інформаційної війни ми “прос…пали”. А інформація сьогодні – це та зброя, яка без жодного пострілу здатна змінити кордони держав, їхню владу й устрої. Інформація змінює історію.
Війна у свідомості: як перемогти Кремль в інформаційному поєдинку
Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]
