1 червня 2020 відійшов у вічність один із найвідоміших і один із найтитулованіших композиторів України – Мирослав Скорик. Окрім численних державних нагород і звань, Мирослав Скорик став співтворцем низки унікальних подій – від першого всесвітньо визнаного українського кінофільму до першої підтриманої Ватиканом опери.

Біографія Мирослава Скорика є унікальною. Рід Скориків імовірно має козацьке походження, а прізвище походить від групи скорого реагування в Запорозькій Січі – принаймні так розповідав сам композитор зі слів батька. Серед рідних Скорика – видатна співачка Соломія Крушельницька, вона приходилась рідною сестрою бабці Мирослава.

Мирослав народився у Львові 1938 року, усього за рік до того часу, коли польська окупація міста зміниться радянською. Старший брат Мирослава воюватиме в дивізії “Галичина”, але з поразкою Німеччини емігрує до Австралії. У 1947 про діяльність брата дізнаються в радянських каральних органах, і сім’ю Скориків депортують у Сибір, разом із багатьма іншими “неблагонадійними”. Лише в 1955 родині Скорика буде дозволено повернутися до Львова.

Із поверненням Скорик навчається у Львівській консерваторії по класу композиції Адама Солтиса. Дипломна робота Скорика – кантата “Весна”, у ній проявиться мелодичне дарування, любов до витончених тональних зворотів і фольклору, а її перша частина, “Дивувалась зима”, увійде до репертуару багатьох студентських і дитячих хорів.

По завершенню консерваторії Скорик стажується в Москві у Дмитра Кабалевського, а також бере участь у ВІА “Веселі скрипки”, для якого пише естрадні пісні. Це поєднання академічного й естрадного напрямку зі студентських років мабуть і є одним із секретів популярності композитора.

Широке визнання Скорик здобув завдяки музиці до фільму “Тіні забутих предків” – першого й одного з небагатьох українських фільмів, які здобули міжнародні нагороди та широку популярність серед українських глядачів. А найвідомішим шедевром композитора залишиться “Мелодія Скорика”, а точніше – мелодія з кінофільму “Високий перевал”. Мабуть, це єдина мелодія українського композитора, яку з великою імовірністю можна почути від вуличних музикантів.

Серед багатьох інших творів композитора особливо хотілося би згадати оперу “Мойсей”. Ця опера на знаковий для України біблійний сюжет має унікальну історію постановки. Із 1990-х років, коли українські театри відмовляються від постановок сучасних українських опер, посилаючись на нібито відсутність грошей, Мирославу Скорику вдається неймовірне – дістати гроші на постановку… у самого Папи Римського! Так Іван Павло ІІ став першим понтифіком, який відвідав Україну та який фінансово підтримав по суті світську затію – постановку опери!

У 2011 році Мирослав Скорик мав необережність підтримати лист групи львівських митців, які дали схвальну оцінку політиці Януковича. Ця обставина викликала хвилю критики та надалі композитор утримувався від публічних оцінок подій суспільного життя. Зате у 2019 році маестро бере участь у шоу до Дня незалежності України, зігравши на вуличному піаніно перші такти українського гімну. І хоча по телевізору ми почули заздалегідь підготовлену фонограму, а не реальну гру композитора, сам факт участі композитора в урочистостях такого формату – також став подією унікальною.

Спеціального дослідження заслуговує і викладацька діяльність Мирослава Скорика, у якого вчились згодом знамениті Євген Станкович, Іван Карабиць та Ганна Гаврилець. Видання книги спогадів про митця від колег, студентів – гадаю, справа найближчого майбутнього.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram