Микола Сатпаєв. Ісландія: приклад Народної Конституції

Кілька років тому в Ісландії відбулася знакова подія, яку світ намагається не помічати. Саме тоді була прийнята нова Конституція країни. Що ж такого відбулось у цій маленькій країні, чого не хоче бачити світове співтовариство?

Унаслідок економічної кризи 2007-2008 років Ісландія опинилась у борговій ямі – країна заборгувала три з половиною мільярди євро Світовому банку та Євросоюзу. Коли цю суму “поділили” на кількість жителів, то виявилось, що кожен ісландець (включно з немовлятами) повинен був протягом 15 років викладати зі своєї кишені на виплату боргів щомісячно 100 євро.

Ісландців обурило те, що ці гроші заборгувала, власне, не державна банківська система Ісландії. І думка, що борги приватних осіб з якогось дива повинні оплачувати всі ісландці, явно не сподобалась громадянам. Результатом політично-еконмічних потрясінь став референдум, на якому ісландці вирішили не повертати боргів. Таке рішення схвалили 93% учасників плебісциту. Банкіри, які були відповідальні за борги, втекли з країни. Звісно, референдум влада провела не просто так – йому передували масові протести. Вони були настільки потужними, що під суд навіть віддали президента країни, під керівництвом якого Ісландія і потрапила у боргову яму.

На цьому процес змін у країні не завершився – ісландці дійшли думки, що потрібні докорінні зміни у моделі управління державою. Наслідком стала розробка та ухвалення нової Конституції країни. Цей досвід настільки відрізняється від Конституанти інших країн, що варто спинитись на ньому окремо.

Отже, ісландці вирішили писати Конституцію всі разом, усією країною. Ясно, що всі громадяни – а їх 320 тисяч – фізично це зробити не могли. Але на відміну від тієї ж України, де ми маємо не народну Конституцію, тобто прийняту на Установчих зборах, а “Конституцію згори” – її нам фактично “накинули”, ухваливши її за одну добу на сесії ВР. Втім, повернімось до Ісландії. Проект Основного закону написали 950 людей, яких вибрали геніально просто – через… лотерею. Своєрідну, звичайно, але принцип відбору був саме таким. Щоби внести правки у новий текст Конституції, ісландці обрали Конституційну раду із 25 осіб. Вибирали з-поміж 522-х громадян країни, кожний з яких мав рекомендацію від 30 співгромадян. До речі, свої правки і пропозиції могли вносити всі ісландці. У будь-який спосіб – через листи, соціальні мережі, мессенджери. І всі вони уважно розглядались і обговорювались. Таких правок було 370.

Результатом цієї роботи і стала Конституція Ісландії, схвалена 23 жовтня 2012 року на всенародному референдумі. Звичайно, триста тисяч населення і сорок з гаком мільйонів – трошки різні речі. І говорити про калькування ісландської Конституанти в Україні, мабуть, треба обережно. Але, як би там не було – прецедент є. Завдяки народній Конституанті Ісландії країна має Конституцію, у якій є дивні, з погляду інших країн, норми: замість приватизації – націоналізація ресурсів країни, відкритисть – замість державної таємниці та елементи прямої демократії, а не представницької…

Конституцію Ісландії схвалило 80% ісландців, які прийшли на референдум по її затвердженню. Явка становила 66%. Начебто не дуже вражаюче. Але спробуйте ці цифри порівняти з нашими. Не можете? Я теж. Бо референдуму щодо Конституції України не було. Як і Конституанти. Ми живемо за Основним законом, який ухвалила вузька групка людей, “прогнавши” її проект через “обговорення у трудових колективах”. Тому не дивно, що конституційний процес в Ісландії залишився поза увагою широкої публіки в нашій країні (як і в інших, до речі). Всі дружно роблять вигляд, що нічого особливого не відбулося. Хоча якраз навпаки – Ісландія продемонструвала світу, як треба прислухатись до своїх громадян, коли йдеться про правила, за якими громадянам доводиться потім жити.

Народна конституція в Ісландії гарантує:

Глава 1

Глава перша свідчить, що Ісландія є республікою з парламентською формою правління. Влада Ісландії належить Альтингу і президенту, а судова влада здійснюється судами.

Глава 2

Друга глава свідчить, що президент обирається народом. Термін повноважень президента починається 1 серпня і завершуються 31 липня через чотири роки.

Глава 3

Альтинг складається з 63 сенаторів, що обираються таємним народним голосуванням.

Глава 4

Альтинг скликається на чергову сесію щорічно 1 жовтня або, якщо це свято, на наступний день і засідає до тієї ж дати наступного року, за винятком випадків, коли термін мандата членів Альтингу закінчився раніше або якщо Альтинг був розпущений. Альтинг недоторканний і ніхто не має права порушувати його свободу.

Глава 5

Згідно з п’ятою главою, організація судової системи може бути встановлена тільки законом.

Глава 6

Євангелічно-лютеранська церква Ісландії є Державною Церквою і як така користується підтримкою й захистом Держави.

Глава 7

Житло недоторканне. Домашній обшук не може бути проведений, листи або інші документи не можуть бути вилучені або розглянуті інакше, як за наказом судді або за спеціальною постановою.