“Моя любов – Україна і математика” – Михайло Кравчук

Владлен Мараєв. “Моя любов – Україна і математика” - Михайло Кравчук. Фото Обозрєватєль

До 125-річчя від народження Михайла Кравчука

Михайло Пилипович Кравчук – найвидатніший український математик XX століття – народився 9 жовтня 1892 року у селі Човниця (нині Ківерцівського району Волинської області) в родині землеміра. 1901 року сім’я Кравчуків переїхала до Луцька, де Михайло вступив до гімназії. Вже в юності він виявив неабиякі математичні здібності. Закінчивши Луцьку гімназію із золотою медаллю, 1910 року вступив на фізико-математичний факультет Київського університету Святого Володимира. Став одним з учнів видатного математика Дмитра Граве. Університет закінчив із дипломом 1-го ступеня.

Михайло Кравчук. Фото kpi.ua

1917 року Кравчук прихильно поставився до Української революції. Взяв участь у організації Українського народного університету в Києві, викладав у 1-й і 2-й українських гімназіях, працював над виробленням української математичної термінології, видав “Курс лекцій з геометрії в Українському народному університеті”.
Після встановлення в Україні більшовицького режиму Михайло Кравчук став професором математики Київського політехнічного інституту, потім – Київського інституту народної освіти (таку назву мав тоді Київський університет). Водночас він працював в Інституті української наукової мови Всеукраїнської академії наук (ВУАН). 1924 року блискуче захистив докторську дисертацію на тему “Про квадратичні форми та лінійні перетворення”, а наступного року отримав вчене звання професора. У 36-річному віці його обрали академіком ВУАН. Дмитро Граве при цьому зазначав: “Кравчук є представником нової, сучасної математики і досяг у ній великих і видатних результатів”.

Коло наукових інтересів Михайла Кравчука було надзвичайно широким. Він написав понад 180 наукових робіт, з них понад 10 монографій, які стосувалися алгебри, математичного аналізу, диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії лінійних перетворень, ортогональних многочленів, теорії функцій, теорії ймовірностей, математичної статистики, наближених обчислень, історії математики. Результати досліджень Кравчука вже у міжвоєнний час стали відомими за кордоном. Він володів кількома іноземними мовами, виступав на міжнародних конгресах у Канаді, Італії, Франції, друкувався у зарубіжних наукових виданнях, був членом Наукового товариства імені Шевченка у Львові та математичних товариств Франції, Італії, Німеччини. Методи Кравчука використовували американські та японські вчені при моделюванні кібернетичної техніки. Відомо, що науковим доробком Кравчука послуговувався американський винахідник Джон Вінсент Атанасов (John Vincent Atanasoff) під час розробки першого у світі електронного цифрового комп’ютера у 1937 році.

Михайло Кравчук вважав себе патріотом України і багато уваги приділяв питанням освіти. Він співпрацював з Українським науково-дослідним інститутом педагогіки, 1935 року організував першу математичну олімпіаду школярів Києва. У Київському політехнічному інституті Кравчук викладав у майбутніх творців ракетно-космічної техніки Сергія Корольова і Володимира Челомея та майбутнього конструктора авіаційних двигунів Архипа Люльки.

Пам’ятник Михайлу Кравчуку на території НТУУ “КПІ” (uk.wikipedia.org)

Та наявність міжнародних зв’язків для вченого в епоху сталінського терору виявилася фатальною. Його звинуватили у “шпигунстві” та “буржуазному націоналізмі” на підставі того, що багато публікувався українською, французькою, німецькою мовами і листувався з ученими математико-фізичної секції НТШ у Львові. 21 лютого 1938 року його заарештували і невдовзі засудили до 20 років ув’язнення та 5 років заслання.
У каторжних умовах Михайло Кравчук працював на золотих копальнях Колими. Перебуваючи у Магадані, 16 серпня 1940 року відправив скаргу голові Верховного суду СРСР Іванові Голякову, де писав: “Я був приголомшений дикими обвинуваченнями, розбитий фізично нічними допитами, зокрема, цілковитим позбавленням сну протягом одинадцяти діб, загостренням хвороби серця, заходами прямого фізичного впливу, морально на мене впливали криками, стогонами тих, над ким знущалися в сусідніх кімнатах”. У відповідь йому відповіли, що в разі, якщо він відмовиться від визнання висунутих йому обвинувачень, до слідства будуть притягнені члени його родини.

Михайла Кравчука визнали непридатним до фізичної праці й направили у так зване “Інвалідне містечко” ГУЛАГу під Магаданом. Там великий вчений помер 9 березня 1942 року. Йому ще не виповнилося й п’ятидесяти…

Михайла Кравчука реабілітували посмертно у 1956-му, після початку хрущовської “відлиги”. У незалежній Україні на честь видатного вченого названо вулиці у Луцьку і Києві. 2003 року на алеї слави Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” відкрито пам’ятник Кравчуку, на якому викарбувано його знаменитий вислів: “Моя любов – Україна і математика”.