У світі існує чимала кількість організацій, які працюють для того, щоб зробити майбутнє людства та планети кращим. Однією з таких є AIESEC – найбільша міжнародна громадська організація. Ціль її роботи залишається незмінною від заснування до 2020 року. Ця ціль – мир та реалізація людського потенціалу. Усе це втілюється в життя через розвиток лідерства у молоді та практичний досвід, який можна отримати завдяки залученню до самої організації або ж через участь у міжкультурних стажуваннях.

AIESEC був заснований у 1948 році студентами з європейських країн, які хотіли міжкультурного розуміння. В Україні організація з’явилась у 1994 році, проте перші комітети були ще в 1989 році. На даний момент локальні комітети є у 126 країнах і територіях, зокрема, у 16 містах України: у Києві, Львові, Івано-Франківську, Одесі, Вінниці, Кривому Розі, Полтаві, Кропивницькому, Сумах, Чернівцях, Харкові, Тернополі, Дніпрі, Луцьку, Запоріжжі, Рівному. Варто сказати, що одним із перших локальних комітетів України був відкритий саме у Тернополі. Одним із фундаторів став Олег Луцишин. Протягом 26 років комітет здійснив понад 500 міжнародних обмінів, зараз налічує більше ніж 130 випускників та 46 дійсних членів організації.

Спілкуємося з Лілею Сломою – президенткою Відокремленого підрозділу ВМГО “АЙСЕК в Україні” у Тернополі.

Лілю, скажи, будь ласка, чому ти вирішила йти до такої високої і впливової позиції у локальному комітеті?

З кожним роком в організації ти отримуєш більше різного й віддаєш, вкладаєш усе більше себе та свого часу. Чим вищу та впливовішу позицію ти займаєш – тим видніший та інтенсивніший особистий розвиток, тим більше навичок ти здобуваєш, вчишся працювати з людьми, бути лідером і розумієш, як варто будувати високопродуктивні команди. Для мене це було найголовнішим фактором, адже в майбутньому я планую поєднати свою діяльність і загалом життя із підприємництвом. Також важливу роль у моєму рішенні зіграло відчуття відповідальності за мій локальний комітет, бажання розвинути його та людей, які зараз є в ньому.

Наскільки важко було стати президенткою та загалом, як це – бути президенткою найкращого локального комітету України?

Процес виборів – це завжди дуже складна та важлива річ, а виборів президента – ще важча. Тут тобі потрібно зрозуміти всі свої сильні та слабкі сторони, усвідомити, як із ними далі працювати та як вони можуть завадити чи допомогти. Закохати локальний комітет у твоє бачення, перед тим формуючи його та радячись із великою кількістю людей. Розуміти історію локального комітету, знати, куди ми хочемо рухатися, яких результатів повинні добитися та що для цього варто робити. Для мене це було важко, адже під час процесу тобі потрібно паралельно не забувати та виконувати свої обов’язки на поточній позиції, яку ти обіймаєш, але, мабуть, найголовніше – вірити в себе. Бути президенткою найкращого локального комітету – чудово. Справді чудово, бо розумієш, що ми вже на правильному шляху, варто лише продовжувати рухатись у тому ж напрямку та покращувати все й усюди. Водночас це велика відповідальність, з якою ти рухаєшся з дня на день. Загалом, бути президенткою – уже відповідальність, а бути президенткою найкращого локального комітету – подвійна.

Як саме змінилось твоє життя разом з AIESEC?

Відколи я в організації, я почала краще розуміти себе. Усвідомила, куди я хочу рухатися, як варто комунікувати з різними людьми, краще розуміти власне оточення. Та й загалом я тепер відкритіша до змін та різносторонніх поглядів. Я стала спокійнішою і стабільнішою, моє оточення змінилося повністю. Тепер у мене зовсім інший підхід до навчання, самоосвіти, до світових тенденцій. І це все відбулося лише за два роки перебування в організації. Далі буде тільки більше.

Якими саме стажуваннями займається організація?

Є три види міжкультурних стажувань: волонтерські стажування, професійні стажування та стажування у стартапах. Global Volunteer – це можливість бути волонтером за кордоном, можливість працювати над проєктами, які сприяють вирішенню певної соціальної проблеми. Кожен із них є прив’язаним до певної з Цілей сталого розвитку, які були ухвалені ООН на період з 2015 до 2030 року й нараховують 17 Глобальних цілей. Ця програма допомагає вивчити нову культуру, отримати навички публічного мовлення та комунікації з людьми, покращити свою розмовну англійську, розширити власний світогляд, зробити позитивний вплив на світ, спробувати себе в ролі лідера й усвідомити, у якому напрямку ти хочеш розвиватись. Триває така подорож 6 тижнів, під час яких волонтер мешкає в сім’ях або ж гостелах і працює над проєктом.

Global Talent – це професійні стажування, які оплачуються та тривають від 3 до 12 місяців. Цей вид стажувань дає можливість прокачати професійні навички та загалом свою кар’єру в іноземному оточені. Крім того, перед людиною відкривається шанс отримати багато нових перспектив для росту в певній сфері діяльності. Важливо також те, що учасник такої програми стає не просто туристом певної країни, а якийсь проміжок часу проживає там та покращує свої знання про культуру країни. 

Global Entrepreneur – це програма, яка дозволяє молоді працювати в стартапах від 6 до 12 тижнів. Програма доступна у таких напрямках: маркетинг, бізнес адміністрування та ІТ. Програма є унікальною, оскільки досвід, що отримує людина, вона зможе без проблем застосувати у своїй подальшій професії та в кар’єрному зростанні. Окрім особистого розвитку, учасники отримують привілей перебувати в міжнародному робочому середовищі.

Варто також сказати, що Global Talent та Global Entrepreneur скоро будуть змінюватись. Взимку останні стажери поїдуть на ці обміни, відтак програми закриють, але водночас відкриють нові можливості.

Основна діяльність організації – міжкультурні стажування. Чим AIESEC займається у період карантину?

Насправді, через пандемію всі плани довелось змінити. Найвагоміша зміна відбулась тоді, коли на міжнародному рівні AIESEC International повідомили, що літні стажування повністю скасовуються. Це стало дуже великим шоком для всіх, оскільки міжкультурний обмін – основна наша діяльність. Якщо говорити конкретно про Україну, то ми почали переплановувати наступний квартал, вибрали нові стратегії роботи. В основному зараз фокусуємось на покращенні процесів, на підготовці до виходу з карантину, на майбутніх стажуваннях на роботі з партнерами. Думаю, наразі взагалі не час відпочивати чи брати собі канікули. Зараз час, щоб розвивати локальний комітет. Через карантин нам довелось зробити певну реструктуризацію всередині локального комітету, але це не стало на заваді продовження роботи. А ще під час карантину ми налагоджували роботу маркетингу та зв’язків з громадськістю: робили опитування серед людей, які колись реєструвались до нас на стажування, проводили певні онлайнові заходи для піару організації. Якщо ж говорити про учасників організації, то всі зустрічі ми перенесли в онлайн, утім, зараз намагаємося виходити з нього та повертатись до того, як було раніше.

Коли планують відновити стажування?

Загалом зараз є дві можливості. Перша – проведення проєктів у вересні-жовтні, але тут потрібно звертати увагу на ситуацію у світі: коли відкриють кордони, яка кількість хворих, що відбуватиметься з карантином. Проте ми не можемо наражати стажерів й учасників організації на небезпеку, тому найімовірніше стажування відновлять свою роботу лише взимку. 1 червня ми поновили можливості подачі на проєкті, і ті, хто хотів би спробувати себе у волонтерських стажуваннях вже подали заявки на цю зиму або ж на наступне літо.

Чому учасники організації настільки люблять її та що отримують від організації студенти?

Для студентів це, мабуть, найкрутіша можливість у Тернополі. Можливість не сидіти на місці, а постійно розвиватися, розширювати коло друзів, та, мабуть, найважливіше – мати шанс шукати себе та розвивати свій потенціал у період студентських років, а не потім, коли ти вже повноцінно вступив у доросле життя й на такі речі у тебе абсолютно відсутні час і бажання. Люблять організацію через культуру та людей, які тут є, які не просто команда, а дійсно друзі й сім’я. Через настрій позитиву та постійної підтримки, через відчуття розвитку, причетності до чогось більшого та важливішого,через усі можливості, які їм дає організація. За те, що вони більше, ніж просто студенти і є частиною великої міжнародної родини.

На твою думку, як навички, які ти тут отримала, ти зможеш використовувати у житті за межами організації?

Якщо я почну перелічувати всі навички та розповідати про них, потрібна буде окрема стаття. Насправді, багато з них я вже почала використовувати: при спілкуванні з людьми та батьками (такі, як навички комунікації, емоційний інтелект, побудова команди та вміння бути командним гравцем або ж лідером команди), при будь-якому завданні, яке постає переді мною (вміння правильно планувати, визначати основні кроки, які потрібні для досягнення цілі та навичка розподіляти час), підлаштовуватись до змін (гнучкість, яка постійно розвивається тут (навіть на прикладі того ж карантину) є просто незамінною у житті, адже навколо нас все постійно змінюється), та ще багато чого, що, я впевнена, зробить життя легшим.

Що для тебе український інтерес – як ти його розумієш?

Гадаю, інтереси жителів країни сильно відрізняються від сім’ї до сім’ї, від однієї молодої людини до іншої, від одного регіону до іншого. Проте є те, що їх всіх об’єднує, найбільша спільна для всіх цінність, той один справжній український інтерес – бажання бути щасливими та реалізовувати себе, рости, розвиватися і, звісно, бути впевненими в завтрашньому дні.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram