Сьогодні наше розслідування спробує розмежувати значення слів “будинок” і “дім”, оскільки, як показує практика, їхнє вживання для частини наших мовців створює певні проблеми та призводить до плутанини. Судіть самі: “модний будинок” – це будинок, споруджений за останніми віяннями моди, чи будинок, який здійснює “моделювання авторського одягу, взуття чи аксесуарів будь-якої складності виконання”? Отож. Я теж задумався. Пропоную спробувати розібратися.

Для старту пропоную невелике випробування: чи рівнозначні фрази “твій дім” і “твій будинок”. Мені здається, що ні. Перша – ширша, масштабніша, глибша. Але… Не все так просто. Погляньмо: “Будинок Футболу у Києві – це адміністративна будівля Федерації футболу України і одночасно, центр, що об’єднує українську футбольну громадськість” / “Український дім футболу, зовні оздоблений склом та бронзою, за рік постане на території верхнього поля”. То як він називається? Відповідь очевидна: є офіційна назва. Але – не поспішаймо…

Словник підказує, що дім, (акцентую: в родовому відмінку – дом-у) має кілька значень. Перше – це “будівля, призначена для житла або для розміщення різних установ; будинок”. Тобто “дім” у цьому значенні дорівнює “будинку”, бо й слово буди́нок (у нього теж у родовому – закінчення -у) – це “будівля, споруда, призначена для житла”. І якщо в реченні “Дрогобицька трагедія: дім перетворився на могилу” зробити заміну “дім → будинок”, у смисловому плані нічого не зміниться. Та й побудувати можна як “дім”, так і “будинок”: “Який дім “під ключ” можна побудувати за 20 тисяч доларів?” // “Побудувати свій будинок – завдання далеко не легке, і справа не у відсутності значних накопичень”. Але в першому випадку ми уникаємо тавтології.

Друге значення іменника дім (“приміщення, в якому живуть люди; житло”) фактично дублює перше. Друге ж значення іменника будинок (“науковий, культурно-освітній, побутовий та ін. державний заклад, установа, а також будівля, де він (вона) міститься”) ще більше наближає його до “коротшого родича”. Таке співвідношення допомагає уникати повторів: “Тоня, яка втратила матір у 7 років і потрапила в дитбудинок, зросла з мрією про власний дім і сім՚ю”.

Несучи згадані значення, іменник дім входить до сталих сполук з дому (“а) з свого житла; б) з рідних місць”) та повен дім [кого] (“велика кількість (про людей)”).

Зменшене до дім у першому та другому значеннях – слово дімо́к: “Все саме село страх сподобалось мені – в садках, над струмком, із похиленими халупками перших осадчих, утікачів од панщини, з заможнішими дімками нащадків” (М. Коцюбинський). А зменшено-пестливе до “дімок” – дімо́чок: “У Каленика Романовича фруктових дерев не було перед дімочком” (І. Сенченко).

Також дім – це й “приміщення, люди, що в ньому живуть, та їхнє господарство”. Це ж слово вживають, коли хочуть сказати “про сім՚ю або людей, що живуть в одному приміщенні”. І тут “будинок” уже залишається за бортом.

Отже, як видно, з погляду значення слово “дім” ширше. До цього слід додати й той факт, що (хоч і рідко) словом “дім” іменують монархів, що належать до одного роду, які послідовно замінювали один одного: “І, на його думку, саме Дім Романових несе відповідальність за революцію”.

Слово “дім” уходить до низки сталих сполук. Колись лікарню для психічнохворих називали жовтий дім. А перифразом до слова “церква” є назва божий дім. Словник фіксує й такі назви, як дім розпусти / публічний дім “будинок, де живуть і приймають відвідувачів проститутки”: “900 гривень за годину: у масажному салоні у Львові облаштували “дім розпусти“. Однак і тут сплутують з “будинком”: “Львівські лупанарії та будинки розпусти, або де розважалися наші дідусі”.

Але їдемо ми додому, а не “добудинку”. Прислівник додо́му має значення “у свій дім, на свою квартиру, до своєї сім’ї”, а також – “на батьківщину, у рідні місця”.

До речі, правильна фраза саме працювати вдома, а не “на дому́”. Прислівник вдома / удома (де?) має значення “у своїй хаті, в своїй квартирі, садибі, на своєму подвір՚ї” та “на батьківщині, в рідному краю”. Входить він до фразеологізмів не всі вдома [у кого] (“про дурнувату, пришелепувату людину”) та як [у себе] вдома (“вільно, невимушено (почувати себе, поводитися)”). Синонім до цього слова – до́ма. Воно є також і у фразеологізмах (не всі дома; як дома). Цим словом (воно частіше використовується в розмовній мові) позначають також домі́вку (“житлове приміщення стосовно до того, хто в ньому живе”).

Слово будинок уживається у загальних назвах (будинок відпочинку, будинок побуту, будинок творчості, дитячий будинок (“закритий навчально-виховний заклад для дітей”) та власних назвах (Будинок актора, Будинок архітектора, Будинок культури, Будинок учителя). Цікава ситуація з назвою родильний (пологовий) будинок (“медичний заклад, призначений для надавання медичної допомоги під час пологів”). Саме такою (варіантною) вона зафіксована у словнику. Однак комунікативна практика демонструє вживання тільки конструкції пологовий будинок: “Сайт 032 влаштував міні-екскурсію пологовим будинком № 1 міста Львова, що розташований на вулиці Мечникова”, “Львівська мерія дозволила Козловському збудувати приватний пологовий будинок”.

А тепер повернімося до “модного будинку”. У Вікіпедії в категорії “Доми моди” зібрані такі сторінки “Джон Гальяно”, “Роберто Каваллі”, “П՚єр Карден”, “Нері Карра”, “Карл Лаґерфельд” та інші. Та й за логікою лексичних значень, проаналізованих вище, словом “дім” позначається поняття значно ширше, ніж будинок. Тому й маємо “Білий дім, а не будинок” (“У Білому домі заявили, що президент США Дональд Трамп не хворий на коронавірус”); “Дім Ідей, а не будинок” (“Дім Ідей – рекламно-інформаційний журнал, рекламно-поліграфічна агенція”); “Дім Легенд, а не будинок” (“Сьогодні, 2 квітня, у Львові закрили ресторан “Дім Легенд”, що на вулиці Староєврейській”); “Український дім, а не будинок” (“Український дім змінює концепцію: що принесе “апгрейд”). Ця ж тенденція простежується (а не прослідковується!) у таких прикладах: “Американський дім у Києві – це основне місце, де уряд США проводить культурні програми та інформаційно-просвітницькі заходи в Україні”; “Модний дім Діани Дорожкіної в Києві: адреси, відгуки, фото”; “Італійський модний дім Roberto Cavalli викупила компанія Vision Investment дубайського мільярдера Хусейна Саджвані”; “Знову скандал: відомий британський модний дім видалив пост з фото Меган Маркл”; “Торговий Дім “Дніпро-торг” – виробник та дистриб’ютор охолодженої м’ясної продукції”; “Ювелірний Дім ZARINA: інтернет-магазин ювелірних виробів, каталог прикрас ZARINA”; “Видавничий дім Весна пропонує дітям вчитися цікаво, розкривати свої здібності і таланти”.

Якщо говорити в цьому контексті про слово “будинок”, то більш звичним є для нього позиція перед залежним словом: “Цього року в Парижі першою представила свою колекцію Донателла Версаче, італійська дизайнер з будинку моди Gianni Versace”; “Власники Будинку Моди Chanel визначилися з тим, хто його очолить після смерті легендарного кутюр՚є”. Однак і тут можемо натрапити на хитання: “Versace випустив футболки з переліком країн, в якому були “самостійні” Макао і Гонконг. Дому моди довелося знищити колекцію”.

Отже, як на мене, то все-таки – модний дім. Такі ж випадки, як “Італійський модний будинок Versace вибачився після того, як випустив у продаж футболки з принтом, де зображена некоректна карта Китаю”, можна пояснити не тільки сплутуванням, але й поширеною практикою (майже)журналістів навіть не рерайтити новини, а просто переганяти через онлайнового перекладача (не редагуючи потім). Ну, а він як відповідник до російського “дом” (“модный дом”) обов՚язково видасть “будинок”. Що ж до такого контексту: “Світлий модний будинок з трьома спальнями від архітекторів компанії DOM4M”, то тут усе правильно. Будинок, що втілює модні тенденції.

Прикметник до слова “будинок” – будинко́вий, а зменшений варіант – буди́ночок. Прикметник до “дім” – дома́шній (який: а) виконується дома; б) не купується, а виготовляється дома; в) одягають або носять дома; г) який обслуговує один дім, одну сім՚ю, взагалі приватних осіб; ґ) живе в домі або приручений). Синонімом до цього слова (коли воно означає варіант ґ) є прикметник сві́йський (“який живе при людях, не дикий (про птахів, тварин); який звик до людини; приручений, ручний”). Прикметник дома́шній може перетворюватися на іменника (домашні – тільки в множині). Тоді він називає членів сім՚ї; усіх, хто живе в одній сім՚ї, разом з ким-небудь.

Отже, трохи розібралися?

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram