Владислав Недашківський. Міхо

Архівне фото: Український інтерес/Владислав Недашківський
Архівне фото: Український інтерес/Владислав Недашківський

Темою тижня став Міхо. Про екс-президента Грузії говорять усюди: в транспорті, чергах, у кав’ярнях, навіть тих, де раніше обговорювали тільки кількість пропіленгліколю у “жижці” для вейпу та фільтри для Інстаграму. Говорять про грузинського апатрида і діти, і дорослі, і чомусь постійно намагаються у ці дискусії втягнути мене, мовляв, “тижжурналіст, шо там Саакашвілі?”. Коментую цю тему перший та останній раз.

Згадайте затишний травень 2014-го. Зелено, спекотно, в країні вибори. Обирали Порошенка. Ну, власне, обирали нову постмайданівську владу, бо в. о. Президента та “регіонівський” парламент – не серйозно для європейської країни, але все-таки обрали Порошенка. Пам’ятаєте? Я-от чудово пам’ятаю.

“За кого будете голосувати?”, – питав я в травні 2014 року, стоячи в довжелезній черзі за бюлетенями на дільниці.

“За Порошенка”, – говорили мені всі як один.

На закономірне питання “Чому?”, казали щось типу “От тєпєрь зажівьом! Пановаму!”.

Ну, ок. Минуло майже чотири роки, і що ми маємо – ті, що кричали про великого спасителя Порошенка та його команду, кричать про “владу бариг”. Тепер ніхто за Порошенка вже не голосував, як він прийшов до влади – хз, “пановаму” ми заживемо тільки як скинемо “шоколадного узурпатора”. Ну, це як було з Черновецьким – ніхто за нього, виявляється, не голосував, але всі їли його гречку та й досі ходять з поліетиленовими торбами “БЛЧ”. Та й “лєгєтімного” можна згадати, бо отримав він 50% голосів у другому турі не на пустому місці.

Так от, любі, бачили, що очі купували? Ви, коли хрестики ставили навпроти Порошенка, на що розраховували? Вам не подобається, що він робить, барига, кажете ви, то голосуйте за інших, вибори ж не за горами, а розхитувати ситуацію в країні під час війни – дурість.

Мене до сьогодні дивувало, як люди можуть “топИти” за популістів, борців з корупцією без освіти, биків, які б’ють все і всіх, за чуваків, які перед назвою своєї контори ставлять приставку “євро-“, за відвертих фашистів і так далі. Більше не дивуюся – згадав відео про вівців, які в чистому полі проходили крізь ворота. Ні стін тобі, ні вівчарок – поле. Та ні ж, всі перли у вузенькі ворота, які заради лулзів та прикольного відео поставили у полі. Я це кілька разів зустрічав у метро, коли натовп у години пік втискався в єдині відчинені двері на платформі, ніхто не додумався штовхнути двері поруч – вони легко відкриваються.

Але я відійшов від головної думки. Повернімося. Порошенко барига? То це ж ваша провина, що ви баризі дали владу. Ви хочете Саакашвілі? Та не питання – оберіть. От тільки чиї інтереси людина без роду та племені (не забувайте, що Саакашвілі не має громадянства, а на батьківщині проти нього відкрито кілька карних справ) буде відстоювати, коли покладе руку на Пересопницьке Євангеліє? Він сотворив “грузинське диво”, кажете ви? Не рівняйте Грузію, площа якої – дві Одеські області, та Україну – найбільшу країну Європи.

Ми проводимо декомунізацію, але так і сидемо в “совку”, бо постійно за когось скачемо. Капіталістичні буржуї на Заході перед тим, як скакати, постійно запитують себе: “А що це дасть мені чи моїй родині?” (греків не беремо, бо ті тільки й знають, що бастувати). Що вам дасть Міхо? Попитайте в нього при нагоді, який у нього план після відсторонення чинної влади, а потім вже гамсельте один одного та ламайте державне майно.

Передбачаючи коментарі, які посипляться, пораджу лише одне: спробуйте штурмом вірватися в улюблену вами Польщу. Всі, хто зараз поруч з Міхо, захищає його, по закону – співучасники злочину (як мінімум незаконний перетин кордону). Ви ж хочете, щоб закон один для всіх був. У вас, шановні, в основі логічна помилка. Може тому все, що відбувається, нагадує театр абсурду?