Соціальні мережі нагадують багатоповерховий будинок. Із тобою на відстані сотні метрів завжди дуже багато людей. Але водночас ви дуже далекі один від одного. Ви спілкуєтеся зі своїм обмеженим колом – сім’єю і частиною сусідів та зовсім нічого не знаєте про життя і думки інших.

Людство має дуже короткий досвід використання соціальних мереж і ми ще не знаємо, до яких наслідків це може призвести. Але ми можемо відчувати вже перші прояви.

Перша – це втрата об’єктивного уявлення про соціум. Людина – істота соціальна. Кожен з нас так чи інакше орієнтується на схвалення чи осуд інших, формулює і транслює думки свого оточення. Алгоритми соцмереж показують для нас контент згідно наших вподобань. А насправді – створюють “теплу ванну” та інформаційну бульбашку. Ми сприймаємо віртуальну реальність за реальність світу, бо так влаштований наш мозок. Але значну частину людей з іншою думкою ми просто не бачимо. Члени товариства пласкої землі можуть так ніколи і не перетнутися з адептами трансгуманізму, хоча живуть в одному суспільстві і, цілком можливо, в одному будинку. Але всі вони приходять на вибори і їхні результати можуть стати культурним шоком для всіх.

Друга – втрата культури діалогу. У реальному житті ми маємо родичів, однокласників, сусідів, які можуть мати кардинально відмінні політичні та ідеологічні погляди. Але через те, що є інші речі, які нас об’єднують, ми продовжуємо спілкування з ними та зберігаємо взаємоповагу. У соціальних мережах майже ніколи немає дискусій з метою встановити істину. Є лише емоції, тролінг і намагання показати свою інтелектуальну зверхність. Знайомі і незнайомі між собою люди вважають за норму називати опонентів “дурнями”, “дебілами” та вживати до них ті слова, які б ніколи не застосували при спілкуванні віч-на-віч. Часто такі суперечки закінчуються взаємним “баном”, який ще більше заганяє вглиб інформаційної бульбашки.

Третя – можливості формувати суспільну думку. Про фабрики фейків, “ботоферми” та блогерів, які працюють за гроші, відомо практично всім. Але все це – спроба різноманітних політичних центрів впливу грати в межах соціальних мереж.

Віднедавна ми маємо прецедент, коли власники соцмереж на власний розсуд можуть видалити діючого президента США із інформаційного поля. В цьому прецеденті важливі не симпатії чи антипатії до Дональда Трампа, а те, що блокування відбулося без рішення суду, який би встановив незаконність його дій.

Власники соціальних мереж почали відкрито впливати на публічну політику і не відомо, чим це може закінчитися, враховуючи можливості їхнього впливу на людство.

Технології і наукові відкриття варто впроваджувати тільки тоді, коли ми вивчимо всі можливі побічні ефекти від них. Facebook має масову популярність лише останні десять років. Майже скільки часу, як героїн. Сьогодні мало хто знає, що він був популярними ліками від кашлю для дітей і дорослих з 1898 по 1910 рік.