Лже – чи Димитрій?

Чотири століття поспіль ми повторюємо за москвинами їхню перелякану маячню про «Лжедимитрія». Навіть спаливши тіло убієнного монарха (і ритуально вистреливши його прахом із гармати в бік ненависного Заходу), навіть вигубивши династію узурпаторів-Романових (які своїми хамськими задами «під шумок» Смути на 300 років зайняла «золотий стіл» Рюриковичів), Москва продовжує боятися і натяку на те, що Димитрій міг бути не «лже».

На Львівщині, у селі Мурованому коло Старого Самбора, ще сто років тому був чудовий ренесансний замок Мнішеків (на фото початку ХХ століття). За легендою, саме у ньому 25 травня 1604 Димитрій Іоанович просив руки красуні Марини Мнішек у її батька, львівського старости Єжи Мнішека. І саме звідси почався похід Царя на бунтівну Москву. Пам’ятку не зачепили ані час, ані війни. Доки у часі Першої Світової війни про те, що замок пов’язаний із «Лжедмітрієм», не дізналися російські військові, що розташовувались неподалік…

Після кількох артилерійських залпів все було скінчено… По завершенню війни і входження західних теренів України до складу міжвоєнної Польщі руїни замку власники визнали непридатними для відбудови. Привид «Лжедмітрія» вигнали навіть звідси, і знову не обійшлося без артилерії…

30 червня 1605 року, військо Димитрія Іоановича вступило до Москви, де він вінчався на царство (хоча бояри вже встигли скинути узурпатора Годунова). Відновлювати владу Рюриковичів (тобто фактично – утихомирити бунт) на історичне Залісся (так називали Московські землі наші предки у домонгольські часи) прийшла Русь. Справжня! Військо того, кого пізніше узурпатори Романови наречуть «Самозванцем», складалося зі справжніх руських лицарів – галицької шляхти, остерських бояр, запорізьких козаків. Всіх тих, хто у суворий час небезпеки прийшов на допомогу руському князю Димитрію Іоановичу – щоб перемогти Лжерусь і нерусь.

Цікаво, що сам похід починався у серпні попереднього, 1604-го, року, з Остерського замку. Того самого, з якого п’ятьма сторіччями раніше вирушав у Залісся син Володимира Мономаха Юрій Довгорукий, щоб власне і заснувати Москву. І молився син Івана Грозного на остерській Замковій горі, у збудованій його далеким предком Довгоруким Юрієвій Божниці, вівтар якої час зберіг досьогодні.

Битва під Завихостом та протистояння імперій

Цигани, ведмеді, римляни і Русь