Лев Семенович Ценковський – перший український професор, який викладав ботаніку не тільки з мікроскопом в руках, а й вимагав від своїх студентів вміння працювати з цим приладом і пропагував необхідність мікроскопічних досліджень в біології. Він створив наукову ботанічну лабораторію в Севастополі для дослідження флори та фавни Чорного моря, Ценковський – засновник вітчизняної мікробіології і ветеринарної бактеріології. Найвидатнішою заслугою вченого є винайдення власного способу виготовлення вакцини проти сибірки.

Лев народився 13 жовтня 1822 року у Варшаві, в українсько-польській родині. Батьки були бідними та неосвіченими, але добре розуміли значення освіти для своєї дитини, а тому доклали максимум зусиль, щоб син здобув знання.

Лев змалку мав хист до наук, середню освіту здобув у Варшавській губернської гімназії, яку закінчив у 1839 році. Далі його відправили до Петербурга як стипендіата Царства Польського. Там Ценковський вступив на математичне відділення Петербурзького університету. Якось разом із друзями він потрапив на лекцію присвячену історії розвитку тварин. Студента настільки захопила ця доповідь, що він подав прохання про переведення його на відділення природничих наук, де став займатися ботанікою.

У 1844 році Ценковський закінчив курс університету зі ступенем кандидата природничих наук. Після Лев залишився на катедрі, де за два роки отримав ступінь магістра, захистивши дисертацію “Кілька фактів із історії розвитку хвойних рослин”.

Уже в перших роботах Ценковського проявилася його характерна особливість – надзвичайна точність спостережень. Тоді мікроскопи були недосконалим інструментом і їх ще мало використовували, але малюнки Лева Семеновича були настільки достеменними, що ними користуються й нині.

У 1847-му Ценковський на два роки подався в експедицію до Африки. Там він зібрав великий зоологічний і ботанічний матеріял Судана. Подорож ця була описана в “Географічних вістях”.

У 1850-му Лев Семенович обійняв посаду професора катедри природничих наук в Демидівському ліцеї, де пропрацював п’ять років. Потім вчений перейшов на катедру ботаніки при Санкт-Петербурзькому виші. За рік Ценковського блискуче захистив дисертацію й отримав докторське звання.

Несприятливий петербурзький клімат шкодив слабкому здоров’ю Лева Семеновича. Тому в 1859 році він поїхав за кордон, де пробув, постійно займаючись науковими дослідженнями, майже 4 роки.

У 1865-му в Одесі відкрився Новоросійський університет (нині Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Ценковського запросили до вишу професором ботаніки. Там він взяв участь у заснуванні новоросійського товариства дослідників природи та створення севастопольської біологічної станції – першої на території Російської імперії і третьої в Европі морської біологічної станції. Її створення було викликано необхідністю упорядкування знань щодо флори й фавни Чорного моря. У 1869 році Ценковський перейшов до Імператорського Харківського університету.

Вчений займався дослідами нижчих організмами (інфузоріями, грибами, бактеріями тощо). Лев Семенович висловив думку, що між рослинним і тваринним світами немає різкого розмежування. Подальші дослідження Ценковського підтвердили це припущення.

Лев Семенович перший створив справжню наукову ботанічну лабораторію з широким застосуванням мікроскопії. Він був прибічником еволюції ще до появи “Походження видів” Чарльза Дарвіна. Ценковський описав 43 нові види мікроорганізмів, його праці мали велике значення для розвитку агрономії, ветеринарії та медицини.

У 1882 році Ценковський подався в Париж до Луї Пастера. Він хотів ознайомитися з методами щеплення сибірки французького колеги. Однак Пастер не прийняв вченого у свою лабораторію, мовляв, що там займаються наукою, а не педагогікою.

Отримавши відмову, Ценковський вирішив самостійно вивчати сибірку. Створив лабораторію при Харківському ветеринарному інституті й поринув у дослідницьку діяльність. Зрештою, подолавши чимало перешкод, вченому вдалося винайти свій оригінальний спосіб виготовлення вакцини проти сибірки. Ця вакцина виявилася дієвішою за пастерівський аналог. Спосіб її виготовлення, хоча й із деякими змінами, застосовується й нині. За це Ценковського назвали “українським Пастером”.

У травні 1887 року Лев Семенович був змушений виїхати до Відня для лікування. Стан здоров’я швидко погіршувався, лікарі нічим не могли зарадити. Далі вчений переїхав до Лейпцига, де й помер 7 жовтня 1887-го від раку печінки. Поховали вченого на місцевому кладовищі Лейпцига.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram