30 січня 1923 року народився Леонід Гайдай. Хто ж не знає чудових комедій “Операція “И” та інші пригоди Шурика”, “Кавказька полонянка”, “Діамантова рука”, “Іван Васильович змінює професію”? Плине час, та ці фільми залишаються популярними серед кожного покоління. Пам’ять живе і про їхнього творця – режисера Леоніда Йовича Гайдая.

Проте мало хто знає, що Леонід Гайдай – українець по батьковій лінії. Його тато, Йов Гайдай, вірогідно походив з давнього козацького роду, спорідненого зі старшинсько-шляхетськими родами Домонтовичів і Горленків. Йов Сидорович народився 18 травня 1886 року на хуторі Оріхівщина (зараз село Хорольського району Полтавської області). Родина Гайдаїв, за тогочасними мірками, була незаможною – володіла 1,5 десятинами землі (близько 1,64 га). З дитячого віку Йов Гайдай був змушений іти у найми. Працював на бурякових плантаціях, потім на борошномельних млинах у Миргороді. Попри лише три класи освіти, обожнював читати, тому значну частину зароблених коштів витрачав на книжки.

Йов Гайдай, фото близько 1913 року (liveinternet.ru)
Йов Гайдай з дружиною. Фото 1910-х років (allbz.ru)

Революція 1905–1907 років захопила у свій вир Йова Гайдая. Він поділяв ідеї соціалістів-революціонерів (есерів), підтримував контакти з Лубенською організацією цієї партії, поширював пропагандистські листівки. За деякими даними, брав участь в “експропріації коштів на революційну справу” у цукропромисловця Богданова.

У вересні 1906 року російські власті заарештували Йова Сидоровича. Деякий час він провів у тюрмах Лубен, Хорола, Кременчука, Полтави і Москви. Зрештою був засуджений до каторжних робіт у Сибіру. Але й за таких тяжких обставин не полишив прагнення до самоосвіти. На каторзі потоваришував з освіченими людьми, опанував каліграфічне письмо, досконало вивчив німецьку мову.

На свободу Йов Гайдай вийшов тільки у квітні 1913 року. В Україну вже не повертався – залишився працювати на будівництві Амурської залізниці. Одружився з сестрою іншого колишнього каторжника, Марією Іванівною Любімовою. У подружжя народилося троє дітей. Наймолодшим, 30 січня 1923 року, у місті Свободний Амурської губернії з’явився на світ Леонід Гайдай.

Родина Гайдаїв. Йов Сидорович сидить, Леонід Йович стоїть крайній зліва. Іркутськ, 1955 рік (s11.stc.all.kpcdn.net)
Родина Гайдаїв. Йов Сидорович сидить, Леонід Йович стоїть крайній зліва. Іркутськ, 1955 рік (s11.stc.all.kpcdn.net)

1936 року родина Гайдаїв переїхала до Іркутська, де Йов Сидорович збудував власну оселю. Працював начальником Іркутської дорожньої філії Читинської фабрики модернізованого обліку. Наприкінці 30-х ледве уникнув репресій: його звільнили з роботи з мотивуванням “за саботаж і дезертирство”.  Та все минулося. Решту життя Йов Сидорович провів в Іркутську, де й помер 1965 року.

Життя і творчість його видатного сина також були пов’язані з Україною. Наприклад, сюжет для короткометражного комедійного фільму “Пес Барбос і незвичний крос”, де вперше на екрані з’явилося тріо шахраїв Боягуз, Дурень і Бувалий, режисер Леонід Гайдай позичив з фейлетону українського поета Степана Олійника. Щоправда, в оригіналі вірш Олійника називався “Пес Барбос і повчальний крос”, а персонажами-браконьєрами були Гаврило Щур (“Гаврило-здоровило”) і два Миколи.

Для зйомок своїх фільмів Леонід Гайдай часто відвідував Україну. Так, у Криму були частково відзняті “Ділові люди”, “Кавказька полонянка”, “12 стільців”, “Іван Васильович змінює професію”, “Спортлото-82”, “На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі”. В Одесі знімали окремі сцени “Операції “И”. А в серпні-вересні 1984 року в Чернівцях і Кам’янці-Подільському було повністю відзнято кінокомедію “Небезпечно для життя!”.

Головне фото: Леонід Гайдай у фільмі “Дванадцять стільців” / pikabu

Крути: легенди і дійсність

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Інформаційний фронт, знання – це важливо. Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]