Липень – місяць, щедрий на свята, у тому числі на релігійні. Липень – маківка літа. Кажуть, що цього місяця сонце як вогонь горить – і справді, традиційно це найспекотніша пора. А що каже народний календар? Адже наближається 7 липня – знамените свято Івана Купала. 6 липня – купальська ніч.

Здавалося б, про цю дату знають усі. Багато хто з дівчат ворожили і досі ворожать, пускаючи вінки по воді, або мріючи знайти квітку папороті, щоб відкривати скарби. Згадують півжартома, півсерйозно, що цієї ночі оживає нечиста сила й шкодить людям, відьми літають на шабаш… У спогадах виринають слова гоголівського персонажа: “…завтра Івана Купала. Тільки цієї ночі раз на рік цвіте папороть”… Сміються, що це найбільше розгульне свято – просто вакханалія (і недалекі від істини, бо язичницьке дійство цілком вкладається в свої античні “аналоги”). Але що ще можна сказати про Купала?

Про це свято написано і сказано безліч. Але можна згадати головне. До 1770 року це було офіційне свято в Європі, доки його не заборонили. Ця дата європейська і – українська.

За старим стилем це 24 червня (і саме така дата відзначається в інших європейських країнах), а купальська ніч – 23 червня. Народна уява пов’язала Іоанна Хрестителя (або Предтечу) із сонцестоянням або сонцеворотом. Вірили, що сонце міниться, грає барвами (на Поліссі кажуть: “Сонце йде до вінця”). Таїнство хрещення сприймали як занурення у воду (як відомо, пророк хрестив людей саме так, і в річці Йордан) – з язичницьким обрядами – купанням і обливанням, звідси назви “Купала”, “Купайло”. Сьогодні обливання та інші водні маніпуляції – ігри, жарти, не кожен пригадає, а чому, власне, ми так робимо. Кажуть: обливатися водою, купатися в річках (а ще – у росі) та стрибати через багаття – на щастя, на красу, на здоров’я. Але насправді складніше. Бо за давнини вода вважалася засобом чистоти, і нею очищали від скверни. Саме тому й стрибають через багаття або просто запалюють кострища – щоб відігнати нечисту силу. Отже, на Купала діють основні стихії – вода і вогонь. Вважалося, що на це свято дві стихії, вогонь (сонце) і вода стають як брат і сестра.

Валерій Войтович. Купало. Фото надане автором

І куди ж без папоротевого цвіту! Здається, про нього всі знають. Звичайно, реальна папороть розмножується спорами і не цвіте. Вигадана квітка відкриває все на світі – але той, хто хоче стати наймудрішим, повинен витримати диявольські спокуси і залякування, не піддаватися на оману та донести цвіт додому. Отже, це справжня ініціація. А як виглядає міфічна квітка, кожний уявляє собі по-різному. Проте мало хто знає, що купальської ночі з’являється ще один цвіт – переліт-трава. Це летюча квітка, яка, давшись до рук (її ще треба вміти схопити) згортається в краплинку. Цією краплею треба потерти очі – і відкриються таємниці, у тому числі скарби. Також тоді опівночі цвіте розрив-трава, яка відмикає всі замки і взагалі має магічні властивості. (В англійців те ж саме приписували цикорію – і теж уночі на святого Іоанна). Таких дивовижних трав безліч – просто знахідки для знахаря: плакун-трава (треба копати її корінь), нечуйвітер, адамова голова (мандрагора), тирлич – останній збирають на Лисій горі, під Києвом… Просто цілий гербарій. Але треба одразу хапати ці рослини, бо вони цвітуть або з’являються вельми недовго.

І, безперечно, вірять, що саме Іванової ночі трави (реальні, а не міфічні) набувають особливо чудодійної сили – отже, хто хоче зцілитися, уперед. Ось чому знахарі саме тоді блукають лісами і полями. Але не все так просто: треба вимочити трави (полин – або чорнобиль, нехворощ, – шавлію чи інші рослини) у ранковій росі та покласти сушитися на сонці. Тоді буде справжня панацея. Зібрані трави селяни освячували в церкві й клали на покуті. А на Гуцульщині вірять, що купальської ночі лікарські рослини сіють мавки та інші духи.

Лікарські рослини, зібрані на Купала. Фото надане автором

Звичайно, з цим святом пов’язана сила-силенна прикмет. Наприклад: якщо пущений по воді дівочий вінок потоне, то коханий не посватає. А подекуди вірили в страшніше: що це на смерть дівчини. Але краще поговоримо про приємне і практичне. Адже Купала вказував, як діяти в господарстві. Отже, це й хазяйновите свято. Наприклад: сильна роса цього дня – на врожай огірків. Якщо Іванової ночі зоряно – буде багато грибів. Але якщо гроза, то горіхів буде мало, і вони зростуть порожні (їх «випалить»). А є й поетичні спостереження: під дощем квіти сильніше пахнуть (і це справді так!). А ще це й медове свято: “Годуй бджолу до Івана – зробить з тебе пана”. Мед з’являється за два-три дні до або після Купали.

І ще цікаві факти: Купала відзначають і в інших європейських країнах. Найчастіше там це називається Іоанновий день. Наприклад, St. John – в Англії, Шотландії та взагалі серед англомовних. А вечір на це свято, так зване передсвято, – The Eve of St. John, оспіване ще сером Вальтером Скоттом у баладі. Або… латвійський Ліґо – сонцеворот, свято родючості. Цього дня – або вечора – наші близькі та далекі сусіди також ворожать, здійснюють обряди з водою, розпалюють вогнища і стрибають через них… І теж вірять у силу папороті – наприклад, в Англії напередодні свята мовчки збирають насіння цієї рослини, щоб привернути увагу коханих. В Естонії напередодні святого Івана (на Яновий день) теж палять багаття – щоб цілий рік масло було жовтим, як сонце, полум’я чи золото. А в Німеччині та Чехії надівали сплетені з полину шапочки та дивилися на розпалені цього дня вогнища – щоб до кінця року очі не боліли й бачили. А що можна сказати про німецькі землі Ольденбурґ і Мекленбурґ? Там вірять: якщо захворіла дитина на Івановий день, то вилікувати її зможуть лише троє чоловіків на ймення… Йоганн. Отже, треба шукати Йоганнів (або Йоханів), які виконають потрібні обряди – і рибка в сітці.

Можна безліч говорити про Купала, але вже ці факти свідчать: як і раніше, свято має значення для нашого українського інтересу. Нашу культуру асоціюють з Іваном Купала. Проте слід знати глибше про це свято. Бо можна влаштовувати рольові ігри, одягати вінки, водити танки, купатися, стрибати через багаття, відновлювати обряди – але треба, щоб за цією формою стояв зміст. І, звісно, бажаю всім знайти квітку папороті – для кожного свою!

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram