Криза підліткового віку вважається найтяжчим моментом життя, порівнюючи навіть із кризою народження та кризою старості. У цей час наших дітей неначе хтось підмінює. Їх важко, а іноді навіть неможливо впізнати. Ще нещодавно ввічливі й слухняні, вони починають грубіянити, припиняють робити домашні завдання та мріють жити окремо. Батьки їх дратують, а школа викликає огиду. Як із цим боротися?

Як варіант, можна перечекати. Підлітковий період починається приблизно в 11 років і закінчується десь після 15-ти. Тож, якщо ви маєте запас терпіння і сталеві нерви, ви це зможете. Кажуть, що криза підліткового віку починається так само неочікувано, як і закінчується. Отже, це мине, як написано на каблучці Соломона.

Наказувати, пороти, забороняти, позбавляти кишенькових грошей – це все не працює в наш час. Дитина – це особистість, а особистість потрібно поважати і до неї потрібно прислухатися. Криза підліткового віку вважається не наслідком поганого виховання або поганого прикладу батьків – це гормони, які грають оркестром, вибиваючи дитину зі звичного емоційного стану. Це все відбувається на фізичному, розумовому, моральному, соціальному та духовному планах дитини.

Підлітки утворюють окрему субкультурну групу, яка має соціально-психологічні особливості, відмінні від дитячих норми й манери поведінки та свої власні, іноді не зрозумілі нам, дорослим, цінності. Тобто, простими словами: це група людей, яких ніхто не розуміє, але намагається.

Підліткам важко: щомісяця ви стаєте іншим на зріст, спочатку у вас ростуть руки, потім ноги, і ростуть вони не симетрично, лякаючи їх господаря. Ламається голос. Статеве дозрівання взагалі збиває з пантелику. Їм важко це перенести, тримаючи всі ці переживання в собі. Вони сердяться, потім плачуть, потім обіцяють втекти з дому, а потім просять почитати казку. Вони справді розгублені й шукають розуміння навіть тоді, коли це заперечують.

Головними чинниками, які лише посилюють переживання підлітків можуть бути: конфлікти в сім’ї, розлучення батьків, втрата близьких людей, проблема в спілкуванні з іншими людьми, відсутність бажання навчатися в школі, неконтрольоване порушення власної поведінки, нові страхи, неочікувана агресія, тривожність.

Проблеми батьків у цьому разі: пошуки винного й перекладання вини на плечі іншого з батьків, емоційна агресія, невміння спокійно спілкуватися, недостатність знань і розуміння ситуації, яка відбувається в сім’ї, небажання ці знання поповнювати.

Дитині потрібна підтримка, розуміння й допомога. У цей час у дитині породжується новий рівень самосвідомості, з’являється потреба в самоствердженні, рівноправному спілкуванні не лише з ровесниками, а й із дорослими. Тому, якщо ви бачите, що не можете вирішити проблему самотужки, шукайте психолога.

Яким повинен бути психолог для дитини?

Насамперед він має стати дитині товаришем. Тобто тим, із ким можна поділитись секретами, хто не засудить і не буде активно виховувати. Дитина не має відчувати в ньому лікаря, адже тоді підліток просто чекатиме завершення сеансу, як кінця уроку в школі.

Психологу потрібно довіряти, адже цій людині ви віддаєте свою дитину, її психічний стан і її проблеми, які вона має проговорити. Тобто психолог не має бути незнайомою людиною з вулиці. Як мінімум, психолог має бути з рекомендаціями від друзів або вашим особистим психологом, або знайомою людиною. Психолог не може вплинути на дитину за бажанням батьків і коригувати рішення дитини тільки тому, що батьки попросили: вчити математику, бо погана оцінка, прибирати щодня, бо батьки вже стомились нагадувати про це. Психолог допомагає дитині розібратись зі своїми проблемами, використовуючи власні методики.

Робота з психологом має такий вигляд. На початку сесійних занять психолог збирає інформацію про дитину від батьків, а потім від дитини. Далі відбувається обговорення з батьками особливостей дитини, проблем і шляхів їх подолання. Тут може йтися не лише про безпосереднє спілкування підлітка з психологом, а й про навчання батьків правильній поведінці при спілкуванні з дитиною.

Хороший психолог допоможе підлітку розібратись зі своїми страхами й невпевненістю з урахуванням індивідуальних здібностей і особливостей його психіки. Батькам психолог допоможе краще зрозуміти свою дитину, її бажання і її потреби. У роботу з психологом можуть бути включені як індивідуальні сесії, так і спільні сесії підлітків із батьками.

Часто підліткові проблеми виникають на фоні сімейних конфліктів та інших чинників, тож перш ніж вчинити сварку, кричати або дозволити собі інші негативні дії, не забувайте, що в цей момент ваша дитина все бачить, чує і робить лише їй одній зрозумілі висновки. Є один дуже правильний вислів: “Бережіть і дбайте про своїх дітей, ми ніколи не знаємо, скільки труднощів чекає їх у майбутньому”.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram