Сьогодні в орбіту нашого розслідування потрапили граматичні помилки (порушення граматичних норм). Частково про них ми говорили в матеріалах Не заблукати в трьох соснах, Поїдьмо в лазню! та ін. Сьогодні – розлогіше про керування.

Зовсім недавно, йдучи коридором свого факультету, мимохіть почув від однієї зі студенток: “Музика поза політики”. І – не зміг не зупинитися: треба допомогти. Це ж наша робота. Бо майбутньому журналістові без знання правил керування – точно не обійтися. “Керування чим?” – логічно запитаєте ви. А я відповім, але – усе своєю чергою.

Керування – це дія за значенням керувати (“1. Користуючись кермом та іншими пристроями, спрямовувати рух, хід, роботу чого-небудь // Правити волами, кіньми тощо // Спрямовувати процес, впливати на розвиток, стан чого-небудь. 2. Спрямовувати діяльність кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; давати вказівки; розпоряджатися // Бути керівником установи, організації, відділу тощо // Спрямовувати чиї-небудь учинки, дії // Зумовлювати дії, вчинки чиї-небудь // Диригувати хором, оркестром”).

Ще одне значення слова “керування” – лінгвістичне. Так називається зв’язок між словами в реченні, при якому залежне слово ставиться в тій формі, якої вимагає головне слово. Тепер зрозуміло, чому мене зупинила фраза студентки. Слово “політика” мало стояти у формі орудного відмінка однини: “Музика поза політикою”. І тоді граматичну норму не було б порушено.

“Допомагає” робити такі граматичні помилки той факт, що синонімічні слова керують різними відмінками. “Тут і так з тими синонімами поки розберешся, – скаже читач, – а тут ще ваше керування, прости Господи. Понапридумували правил”. І я… нічого не відповім. Просто запрошу до читання далі, щоб уважніше поглянути на складні випадки керування.

Одружитися (з ким) // оженитися (на кому). (До речі, про деякі поняття, повʼязані з одруженням, можна прочитати в нашому матеріалі Улюблена дружина в гаремі.) Слово “одружитися”, що має значення “взяти шлюб”, вимагає від іменника, щоб він відповідав на питання орудного відмінка (ким): “BLOG на нічку: 8 причин одружитися з істеричкою”. Синонімічне йому “оженитися” (“узяти шлюб (про чоловіка)”) керує іменником у формі місцевого відмінка (на кому). Погляньмо, як у Павла Загребельного: “З султанського ложа подаровано йому в жони білотілу одаліску, – вже не така й радість, як на Рустема, бо це однаково, що оженитися на білій корові”. У СУМі можна знайти й інші варіанти керування, однак сучасна нормативна мовна практика витіснила їх на маргінеси. Із “нашими” словами є фразеологізм оженили (одружили) мене не спитавши (“під час моєї відсутності, без мого відома зробили щось щодо мене, втягнули мене у щось”), що є смисловим відповідником до російського без меня меня женили. Функціонує в нашій мові також фразеологізм ненадовго старий жениться (“про швидку зміну бажань, настрою”). І для закріплення – *ПМН (“Повторення – мати навчання”): “одружитися з Оленою” / “оженитися на Олені”.

Опановувати (кого / що) // оволодівати (ким / чим)

Зі словом опановувати – “ґрунтовно засвоювати щось; оволодівати чим-небудь; навчатися користуватися чим-небудь” – залежний іменник поєднується у формі знахідного відмінка (кого / що): “Уперше за незалежності України жінкам дозволили опановувати бойові спеціальності”. Слово оволодівати має багато значень. Їх можна поділити на дві групи: “силові” і “знаннєві”. До першої належать: “захоплювати, брати силою”; “здобувати; повністю захоплювати собою, підкоряти своєму впливові”; “вступити в статеві зносини (з жінкою)”; “охоплювати, обіймати (про почуття, стан)”: “Окупанти всіх часів і народів, щоб оволодіти територією назавжди, нищили мову народу цієї території”; “Ним оволодів відчай, він став мандрувати на самоті”. Сюди ж слід додати і фразеологізми: оволодівати (оволодіти) собою (“справлятися з власними почуттями; відновлювати контроль над собою”) та оволодівати (оволодіти) увагою (“захоплювати, заполонювати чию-небудь увагу”). Друга група значень – це “твердо засвоювати що-небудь” і “набувати ґрунтовних знань, умінь, навичок і т. ін. в чому-небудь”: “Advent International була для пана Реткліффа місцем, де він оволодів мистецтвом укладання угод у вкрай ворожому середовищі”. Більшою мірою сплутування форм залежних слів відбувається саме тоді, коли йдеться про друге значення. “Очевидно, – пише Є. Чак, – до виникнення цієї помилки спричиняється семантична близькість цього дієслова з дієсловом оволодівати, яке цілком правильно вживають з орудним відмінком”. *ПМН: “опановувати скрипку” / “оволодівати гітарою”.

Властивий / притаманний (кому / чому) // характерний (для кого / чого)

Синонімічність цих прикметників красномовно ілюструють їхні лексичні значення: властивий – “характерний для кого-, чого-небудь; притаманний”, притаманний – “властивий комусь, чомусь, характерний, звичний для кого-, чого-небудь”, характерний – “властивий певній особі, предмету, явищу або низці осіб, предметів, явищ; притаманний багатьом; типовий”. Проте з першими двома залежні слова мають стояти у формі давального відмінка (кому / чому): “Книжний – притаманний літературно-писемному стилю, не властивий розмовній мові”; “Шевченко: Ребров повернув стиль “Динамо”, який був притаманний команді, коли ми грали разом”. Водночас третє слово вимагає родового відмінка (кого / чого) прийменником для: “Директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда заявив, що рівень забруднення повітря в містах України є характерним для осіннього періоду”. До речі, слово “характерний” функціонує у кількох сталих висловах: характерний злам (“вигляд місця руйнування зразка або конструкції, що дає змогу судити про характер руйнівної сили і рід деформації”) і характерний танець (“вид сценічного танцю (на відміну від класичного), до якого належать стилізовані національні танці”). До цього слова є розмовний омограф (пишуться однаково, звучать по-різному, мають різні значення) хара́ктерний, що означає “який має твердий, вольовий характер” та “який має важкий, сердитий, упертий і т. ін. характер”. *ПМН: “властивий тренувальному процесу”, “притаманний розумовій діяльності” / “характерний для раннього розвитку”.

Сповнений (чого) // наповнений (чим)

Використання цих слів теж створюють граматичні труднощі не тільки через близькість значення, а також і звучання. Сповнений – це “наповнений по вінця, заповнений до краю; повний чого-небудь; у якому немає вільного місця, все зайняте чимсь; насичений, просякнутий, переповнений чим-небудь; який виражає яке-небудь сильне почуття, переживання і т. ін. (про очі, погляд, вираз обличчя тощо)”. Значеннєвий спектр дієприкметника наповнений визначається дієсловом наповнити / наповняти, від якого воно утворене: “накладаючи, насипаючи, наливаючи що-небудь, заповнювати ним якийсь простір, місце; поширюючись, охоплювати, насичувати повітря, приміщення і т. ін. чим-небудь; охоплювати, заповнювати чим-небудь (про думки, ідеї, почуття і т. ін.); заповнювати, переповнювати собою що-небудь; займати, заповнювати приміщення, простір і т. ін. (про людей, тварин)”. Сучасна нормативна мовна практика пропонує таке розмежування: а) “сповнений” найчастіше поєднується зі словами, що називають моральний стан, емоцiï, i вимагає родового вiдмiнка: “Карпати – відпочинок, сповнений емоцій”; “Для Степана Волковецького “Просвіта” – це спосіб життя, сповнений усвідомлення української культури та історії”; б) “наповнений” здебільшого сполучається з назвами, які несуть фiзичне значення, i вимагає орудоного вiдмiнка: “Дитячий світ наповнений барвами”; “Прорізувач для зубів Lindo виготовлений з 100% латексу і наповнений дистильованою водою”. *ПМН: “сповнений ентузіазму” / “наповнений бензином”.

Опікуватися (ким / чим) // опікати (кого / що)

Ще двійко синонімічних та близькозвучних. Словник так і вказує: опікуватися – “те саме, що опікати” – “піклуватися про кого-, що-небудь, доглядати когось; наглядати за ким-, чим-небудь, контролювати чиїсь дії, вчинки”. Ще одне значення – юридичне: здійснювати опіку над ким-, чим-небудь – тобто “організований і контрольований державою нагляд за недієздатними громадянами (малолітніми, душевнохворими і т. ін.), піклування про їхні особисті і майнові права та інтереси”. Однак попри це згадані дієслова диктують залежним іменникам різну граматичну форму: “Висловлюваннями нардепа від “Євросолідарності” на адресу Зеленського мають опікуватися правоохоронці, вважають у “Слузі народу”; “Хто буде опікуватися Музеєм історії Луцького братства?”; «Бабця по-своєму тепло опікала Алю бажала, щоб та закінчила школу”. *ПМН: “опікуватися університетом” / “опікати домашнього улюбленця”.

До речі, до слова “опікати” є омонім (однаково звучать і пишуться, але позначають різні поняття), що має значення “те саме, що обпікати”: “вогнем або чим-небудь гарячим пошкоджувати шкірні покриви, слизові оболонки; викликати больові відчуття і пошкодження чим-небудь їдким, пекучим; викликати відчуття і ушкодження, подібні до тих, які виникають від опіку (про дію вітру, морозу, сонця і т. ін.)”. Синонімія наявна і серед фразеологізмів: опікати (опекти) поглядом (очима, зором і т. ін.) / обпікати (обпекти) поглядом (очима, зором і т. ін.) – “пильно дивитися на кого-небудь, виражаючи своє ставлення до нього”.

Як бачимо, керування – річ не дуже проста. І хоч ідеться не про транспортний засіб чи великий колектив, тут теж є складнощі. Але вони – проблема здоланна. “Нема, – скажете, – такого слова?” А я усміхнуся й промовчу. Бо вмію, перефразовуючи класика, мовчанням кричати.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram