Сьогодні розслідуємо значення деяких ніби й знайомих, та водночас і не дуже слів. На них можна натрапити в художніх творах, ними користуються у ЗМІ. Функціонують вони там і самостійно, і в складі фразеологізмів. Але що вони означають, не кожен скаже одразу. Спробуймо поглянути на ці слова уважніше.

Тене́та

“Тенета дрібниць і слів. Справа Лутьєва надзвичайно показова, а наслідки її передбачувані”; “Тенета, в які потрапляють наші діти, називаються “соціальні мережі”; “Кременчужанка замовила автозапчастини в Інтернеті й потрапила в тенета шахраїв”.

Слово тенета має значення “сітка для ловлі звірів, птахів”. Рідко воно може використовуватися як синонім до слова павутина у значенні “легка сітка із тонких волокон, утворених з клейкої рідини, яку виділяють павуки та деякі інші членистоногі тварини, а також окрема нитка такої сітки”. У переносному значенні тенета – це “безладне переплетення чого-небудь” і “те, що заважає, позбавляє свободи дій, ставить у безвихідне становище”. Уходить воно до синонімічного ряду слова Інтернет – “Всесвітнє павутиння”, “Всесвітня мережа”, “Глобальна мережа”, “Мережа”, “Тенета”, “Міжмережжя”, “Інтерне́трі” або “Не́трі”.

Використовують наше слово також у назвах детективних романів: “Тенета бажань” (Сергій Пономаренко), “Тенета” (Віктор Янкевич). Живе-поживає воно у фразеологізмах наставляти (наставити, розкидати, розкинути, розставляти, розставити, плести і т. ін.) [свої] тенета та обплутувати тенетами – “хитрощами, підступністю примушувати когось до певних дій, підкоряти собі”. А так воно відміняється:

відмінок множина
називний тене́та
родовий тене́т
давальний тене́там
знахідний тене́та
орудний тене́тами
місцевий на/у тене́тах
кличний тене́та

Отже, потрапити до “тенет”, а не “тенетів”. Але якщо й робити це, то краще – до тенет кохання. Повірте на слово.

Лабе́ти

“Принципи: лабети неволі? (або Про людей і бабуїнів)”; “Лабети карпатських лавин”; “Як наслідок – два вже розтерзаних зайці і лисичка, які потрапили у ті лабети”; “Але цього разу зателефонувала одна землячка і розповіла, що бачила, як на озері в снігові лабети потрапив лебідь”.

Лабе́ти – так у розмовному мовленні називають “дуже великі, міцні руки; лапи”. Використовується воно і як синонім до слів “тенета” і “пастка” (у значенні “пристрій для ловіння звірів, птахів, рідше – риби”). У переносному значенні так кажуть “про те, що сковує, позбавляє свободи дій, ставить у безвихідне становище”.

Із цим словом є доволі багато фразеологізмів: захоплювати (захопити) в [свої] лабети – “а) позбавляти когось свободи дій; б) привласнювати, загарбувати щось”; потрапляти (потрапити, попадатися, попастися і т. ін.) в лабети; опинитися в лабетах – “потрапляти в небезпеку, у скрутне становище, у безвихідь; бути схопленим”; вирватися з рук (з лап, з лабет, з лабетів і т. ін.) – “врятуватися, звільнитися від кого-, чого-небудь; позбутися залежності від когось, чогось”; держати (тримати) в (своїх) лабетах – “а) ставити в повну залежність, неволити кого-, що-небудь; підкоряти; б) повністю оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про почуття, настрої, душевний стан і т. ін.)”; пійматися (спійматися) у лабети (у лапи) – “потрапити в залежність до кого-небудь”; опинитися (бути і т. ін.) у лабетах – “а) у скрутному, безвихідному становищі; в небезпеці; б) під владою, під гнітом, під впливом і т. ін. кого-, чого-небудь”; потрапити (попастися, кинути і т. ін.) у лабети – “а) у скрутне, безвихідне становище; в небезпеку; б) під владу, під гніт, під вплив і т. ін. кого-, чого-небудь; до когось, у щось”. Змінюється за відмінками це слово так:

відмінок множина
називний лабе́ти
родовий лабе́тів
давальний лабе́там
знахідний лабе́ти
орудний лабе́тами
місцевий на/у лабе́тах
кличний лабе́ти*

Ле́щата

“Нова Лінія пропонує купити лещата за найнижчими цінами!”; “Клінтон: “сталеві лещата” душать активістів у всьому світі”; “Як мережа Московського патріархату Київ у лещата взяла”; “Смертельний вірус міцно затиснув у лещата всю країну: що відомо про “витівки” вбивці”.

Слово ле́щата – це “слюсарний прилад, яким затискують оброблюваний предмет”. Коли вживається разом з означенням у переносному значенні (“цензурні лещата”), воно позначає те, що “стискає, обмежує, позбавляє вільних рухів, дій і т. ін.”. Колись ним називали “лубки, шини, за допомогою яких робили пов՚язку, що забезпечує нерухомість пошкодженої кістки кінцівки” та “розщеплену на кінці палицю”. У діалектах так кажуть на кліщі (“металевий інструмент у вигляді щипців із загнутими всередину кінцями для захоплювання, тримання тощо розпеченого металу й т. ін.”). Як і попередні, слово “лещата” теж використовується у фразеологізмах: брати (взяти) в лещата – “обходити з двох боків (звичайно ворожі війська)”; попадати (попасти) в лещата – “а) потрапляти в оточення; б) виявлятися в скрутному, безвихідному становищі”.

“Лещата” й “лабети” можуть використовуватися у фразеологізмі як взаємозамінні компоненти: брати / взяти в лещата (в лабети) – “а) позбавляти свободи, захоплювати; б) призводити кого-небудь до тяжкого, безвихідного стану, спричиняти трагічні наслідки”. У реченні це слово набуває таких форм:

відмінок множина
називний ле́щата
родовий ле́щат
давальний ле́щатам
знахідний ле́щата
орудний ле́щатами
місцевий на/у ле́щатах
кличний ле́щата

Ну і на завершення – трохи про згадувані клі́щі. Також цим словом називають “розташування військ для охоплення супротивника з боків” (“потрапити в кліщі ворога”). Як термін (застарілий) кліщі – це “дерев՚яний овал у хомуті”. У розмовному мовленні так називали клі́шні у рака. Є воно у фразеологізмах: тримати в кліщах – “примушувати кого-небудь дотримуватися суворої дисципліни, обмежувати чиюсь свободу дій”; брати (взяти) в кліщі – “охоплювати з боків супротивника”; зімкнулися кліщі – “завершено повне оточення супротивника”. Словозміна у “кліщів” така:

відмінок множина
називний клі́щі
родовий клі́щів
давальний клі́щам
знахідний клі́щі
орудний клі́щами
місцевий на/у клі́щах
кличний клі́щі

Отже, тепер, після ближчого знайомства, перейдемо з цими словами та фразеологізмами на “ти” і запросимо їх до наших особистих словників.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram