Сьогодні наше розслідування спрямує прискіпливий погляд на розмежування значень до певної міри близьких слів, у значеннях (а відповідно – і у використанні) яких можна заплутатися.

Примірник vs екземпляр

Слова примірник та екземпляр, як зазначає Є. Чак, наділені однаковим значенням, проте найчастіше поєднуються з різними словами. Вона подає такі значення для примірника: 1) “одна штука з тиражу друкованих видань”; 2) “оригінал або одна з копій матеріалу, надрукованого на машинці” (зрозуміло, що нині говоримо про друк на принтері); 3) “рукописний оригінал або копія якогось твору (в будь-якому жанрі) чи документа”; 4) “одна штука з тиражу репродукцій творів образотворчого мистецтва, виконаних літографським чи іншим машинним способом”. Однак, пише дослідниця, “коли йдеться про копії твору образотворчого мистецтва, виконані не промисловим способом, а вручну, слово примірник вживати не варто. Частіше в такому разі говорять про репродукцію (картини чи скульптури), оскільки повної ідентичності між копіями не буде, а слово “примірник” ми вживаємо тоді, коли певний зразок цілком тотожний з іншими. Наприклад: “Молодий художник зробив дві репродукції з картини М. К. Пимоненка* “Рекрути”: одну з них (або одну репродукцію) він подарував братові” (а не “один примірник він подарував братові”)”.

*До речі, про Миколу Пимоненка ви можете почитати, натиснувши сюди.

Є. Чак вважає, що вживання слова екземпляр замість слова примірник, коли йдеться про якусь частину тиражу, не є фактичною помилкою, адже примірник – це калька (копія) зі слова екземпляр, (лат. exemplar – “зразок”). Однак стилістично таку заміну робити небажано. А от заміна навпаки – то вже точно помилка, адже за словом екземпляр закріплені такі значення: “тварина або рослина як окремий представник якого-небудь виду, розряду, якої-небудь породи і т. ін.” та (переносне) “про людину як представника групи людей з певними властивостями, рисами (дуже часто негативними)”. Зрозуміло, що з цими значеннями слово “примірник” уживатися не може (бо не має їх).

Якщо мова заходить про “рідкісний, єдиний екземпляр чого-небудь”, тоді вживають слово унікум. У переносному значенні так кажуть про незвичайну в якомусь сенсі людину.

Отже: один із тотожних зразків друкованої продукції, одна з копій рукописного твору – це примірник; досліджуваний чи експонований представник флори / фавни – екземпляр.

Один із інтернетових ресурсів рекомендує не зловживати запозиченими словами, пропонуючи замінити іменник екземпляр, (якщо йдеться про друковане видання), власне українським примірник:

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Один екземпляр газети зберігається в бібліотеці університету. Один примірник газети зберігається в бібліотеці університету.

Прибор vs прилад

Російському слову “прибор” у нашій мові відповідає два. Через це, ймовірно, і може відбуватися плутанина з їхнім використанням. Отже, перше з них – прилад. Ним (а не словом прибор) називають: “1. Спеціальний пристрій, призначений для певної мети (вимірювання чого-небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь тощо). // Механічне пристосування, пристрій. 2. Інструмент, предмет, який використовується при виконанні певної дії. // Предмет, що входить до складу якогось устаткування, спорядження. 3. збірн. Сукупність відповідних інструментів, предметів, необхідних для виконання певної роботи”. Тим часом “комплект, набір предметів для певного використання”, а також “комплект, набір предметів, який ставиться для їди й пиття одній людині” має назву прибор (а не, звісно, прилад).

Погляньмо на ці слова в реченнях: “ПАТ “Львівобленерго” пропонує споживачам встановлювати багатофункціональні прилади обліку електроенергії” / “П՚ятеро підлітків в Івано-Франківську створили новітній прилад моніторингу якості повітря” / “Столовими приборами вважається велика кількість посудного приладдя, хоча найбільш затребуваними, які винайдені на зорі виникнення цивілізації, є класичні ложки, виделки і ножі”.

Їжа vs їда vs страва vs блюдо

Тут без компаса чи навігатора точно важко розібратися. Чи ні? Навіть якщо й так (у чому сумніваюся), все одно погляньмо на значення цих, здавалося б, близьких слів. Їжа – це “те, що їдять і п՚ють; харчі”. Сталою конструкцією груба їжа називають просту, важку для перетравлення їжу. У рідкісних випадках у розмовному мовленні, як каже словник, слово “їжа” дорівнює слову їда, що називає дію за значенням їсти (коли воно позначає процес споживання їжі) – хоч я й не розумію потреби в цьому. Але – то мої проблеми. Ну і щоб зовсім нас заплутати, словник вирішив слово “їда” подібно до слова “їжа” зробити його розмовним рідковживаним замінником (“те саме, що їжа 1”).

Далі – до справи, точніше, – до страви. Словом страва називаються “1. Приготовлені для їди продукти харчування. 2. Те, що їдять, вживають для харчування; їжа, харчі”. А на десерт – блюдо (“широка посудина, в яку кладеться або насипається страва”). Зрозуміли, що таке “блюдо”? Тому мені дивно і страшно чути, що хтось з՚їв “смачне блюдо”. Отже, їжу-страву (об՚єкт) кладуть для їди (процес) на блюдо (місце, локація). Не сплутайте, бо, не доведи Господи, лихо яке станеться.

А ось так ці слова поводяться в контекстах: “Рятуватися від спеки допоможуть правильна їжа і пиття” / “Сніданок віддай ворогові! Чи впливає уранішня їда на швидкість схуднення?” / “За допомогою експертної комісії були визначені найкращі страви та заклади “Слобожанських смаків” / “Настінні тарілки і блюда створять затишок в оселі, їхня декоративність і виразність пов’язана з розписом великим рослинним орнаментом”.

Здобувач vs пошуковач

Науковці використовують обидва згаданих слова. Яке краще? Спробуємо застосувати словотвірну логіку. Беремо титул дисертації, на якому (як і на титулі автореферату) читаємо: “Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата (доктора…)”. Отже, йдеться про “здобуття”, а не “пошукання” чи “пошукування” (бо й на “пошукувача” є непоганий шанс натрапити). А – відповідно – той, хто захищає дисертацію, хто? За логікою – здобувач, бо науковий ступінь він здобуває.

Водночас не слід випускати з уваги вислів науковий ступінь. Запам՚ятаймо: слово “ступінь” належить до чоловічого, а не жіночого роду – на це вказує форма прикметника. Також часто вживають конструкцію “вчений ступінь”, що теж неправильна, бо дисертація – це наукова робота, а здобувач ступеня – науковець. І щоб уже поставити всі крапки над “і” щодо назв звань, наведемо цитату: “В Україні присуджують наукові ступені – кандидата і доктора наук. Вчені звання доцента (по кафедрі), професора (по кафедрі, за спеціальністю) та старшого наукового співробітника (за спеціальністю) – присвоюють за рішенням вченої ради Міністерством освіти і науки України”.

Отже: кандидат і доктор наук – це наукові ступені, а доцент, професор та старший науковий співробітник – вчені звання. Тому: коли почуєте “доцент історичних наук” – не вірте. Це – нісенітниця. До речі, і в науковій мові можемо натрапити на “мокру воду” (сиріч плеоназм/зайвослів՚я). Ідеться про “дисертаційне дослідження”. Судіть самі: прикметник дисертаційний походить від іменника дисертація. Сама ж дисертація – це “наукова робота, яку захищають на вченій раді наукової установи для здобуття наукового ступеня”. А що таке “наукова робота”? Правильно – дослідження. А що про нього каже словник? Що це – “наукова праця, в якій досліджується яке-небудь питання”. От і виходить “дослідницьке дослідження” або “науковоробітна наукова робота”.

Після вдалого захисту здобувачеві присуджують (а не присвоюють) відповідний науковий ступінь. На захисті зачитують відгуки (саме це слово точніше/правильніше з погляду словотвірної логіки нашої мови, а не “відзив”) про автореферат, що надійшли на адресу (а не “в адрес”) спеціалізованої вченої ради. А за результатами публічного захисту роблять висновок: “автор дисертації заслуговує наукового ступеня” або “заслуговує присудження наукового ступеня”. І де тут місце для “пошуковувача/пошукувача/пошукача”? Пошукували ми з вами, пошукували, – і не знайшли.

А тепер повернімося до заголовку. Побачили, що написана нісенітниця? Чи ви це збагнули одразу? Ну, зізнавайтеся. Тут же всі свої. Якщо так – мої вам “респект і уважуха”.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram