Хвороба зростання зарплат

Усвоєму останньому, грудневому за 2019 рік, звіті про фінансову стабільність керівництво Національного банку України, анітрохи не соромлячись, зазначає, мовляв, збільшення витрат підприємств на виплату зарплат своїм працівникам є одним із ключових ризиків для розвитку приватних підприємств у країні в найближчі роки.

Зауважимо, ідеться не про зарплати керівників державних “Нафтогазу”, “Укрзалізниці”, “Укрпошти” тощо – вони занепокоєння не викликають. Начебто аналітики Нацбанку підрахували, що через конкуренцію за працівників у першому півріччі 2019 року українські підприємства підняли зарплати на 24,4% проти першого півріччя попереднього року (найбільше зарплати зросли у видобувній промисловості, виробництві коксу, металургії).

Водночас, за даними Держстату, 14% вітчизняних домогосподарств витрачають більше половини своїх доходів на оплату тарифів житлово-комунального господарства та комунальних послуг. Ще 21% – на ці ж цілі витрачають від третини до половини сукупного доходу сім’ї. Тобто 35% домогосподарств в Україні перебувають за межею бідності.

Як результат, за купівельною спроможністю громадян ми посідаємо останнє місце серед країн Європи. Середній наявний дохід після вирахування податків на одного жителя Європи у 2019 року становив 14 739 євро, а середній українець у своєму розпорядженні мав у вісім разів меншу суму – 1 830 євро.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов обіцяє, що, з урахуванням високої ділової активності та попиту на ринку праці, темпи зростання реальної заробітної плати і в 2020 році залишатимуться високими – близько 10%, що переконливо свідчить, на його думку, про покращення ситуації в економіці.

“Що це означає для людей?” – задається питанням міністр на своїй сторінці у Фейсбуці й відповідає, що “збільшення зарплат буде зменшувати міграцію робітників за кордон, а в певних галузях та певних регіонах, де є найбільший попит на робітників, люди будуть повертатись”.

Водночас Милованов попереджає, що “вищу зарплату можуть платити ті, де працівник буде продуктивнішим”.

Із цим твердженням можна посперечатися.

Насправді зростання зарплат не обов’язково свідчить про зростання економіки. Це може бути “хвороба витрат” Баумоля (також відома як “хвороба цін”, англійською Baumol’s cost disease) – ефект підвищення заробітної плати на робочих місцях без підвищення продуктивності праці у відповідь на підвищення заробітної плати на інших робочих місцях, де відбулося більш високе зростання продуктивності праці. Виявлена закономірність була запропонована американськими економістами Вільямом Баумолем і Вільямом Бовеном у 1966 році. Тоді дослідники з’ясували, що у ХХ столітті для виконання одного твору Бетховена потрібно стільки ж музикантів, скільки і в ХІХ столітті. Продуктивність виконання класичної музики не зросла, але водночас, порівнюючи з попереднім століттям, значно зросла зарплата музикантів.

Хвороба Баумоля – це ситуація, коли зростання зарплат відбувається без зростання продуктивності. Вона виникає тоді, коли одні сектори економіки змушені конкурувати за робочу силу з іншими секторами, де зростання продуктивності дозволяє платити вищі зарплати.

Щоб переконатися, достатньо поглянути на українську економіку. Чи можна сказати, що сьогоднішній стан економіки хоч чимось якісно відрізняється від стану 2008 або навіть 2013 року? За більшістю показників, таких як продуктивність, обсяги іноземних інвестицій, експорту, валового внутрішнього продукту, ми перебуваємо навіть нижче тих рівнів. Але ж за такої умови зростає зарплата.

Так триватиме доти, доки Україна навсправжки конкуруватиме за робочу силу з Польщею. З тим, щоб утримати працівників удома. Власне, таке завдання і ставить міністр економіки.

Виходить така собі хвороба Баумоля, тільки не в межах галузі, а в загальнонаціональному масштабі.

До речі, влітку 2019 року у Світовому банку закликали до зупинки стрімкого зростання мінімальної заробітної плати до завершення основних структурних реформ в економіці. Адже це, на думку фахівців, зрештою призведе до негативних наслідків для економічного зростання. Детальніше про це читайте тут.

Який прожитковий мінімум у чиновника?