Валерій Колор (Zdes Roy) – художник, якого добре знає кожен житель Дніпра. Його мурали та графіті давно стали окрасою космічної столиці України. Проте він залюбки працює і в інших українських містах. “Український інтерес” познайомився з митцем після того, як він створив неймовірні мурали в Полтаві, де використав техніку петриківського розпису. Уже за кілька днів новина набрала величезну купу позитивних відгуків, що свідчить про ствердне ставлення українців до стінописного мистецтва.
Ми вирішили поспілкуватися з Валерієм і більше дізнатися про життя-буття вуличного художника. Він розповів, що раніше часто звертався до українських мотивів у своїй творчості. Особливо, коли в Україні розпочалася війна. Тоді він хотів за допомогою робіт підняти патріотичний дух українців – це працювало. Зараз переконаний, що з патріотизмом усе гаразд, і тему любові до Батьківщини використовує рідше.
Однак патріотичне мистецтво Валерія Колора заслуговує окремої уваги. Він зокрема створив величезного символічного тризуба на стіні будівлі та прикрасив його українським орнаментом. Малюнок і досі добре зберігся, хоч минуло вже понад п’ять років. А ще він намалював незвичне графіті з Тарасом Шевченком: зобразив українського поета сильним і міцним чоловіком, таким собі Кобзарем-бодібілдером.
Кілька років тому Валерій Колор створив п’ятнадцятиметровий мурал на тему непростої долі переселенців із Донбасу. На стіні намалював портрет дівчинки, яка сидить на іграшковому будинку, обплетеному травою й деревами. На муралі є напис: “Будинок не там, де ти живеш, а там, де тебе розуміють”. Ця дівчинка – збірний образ усіх українських переселенців.
“На один мурал витрачаю в середньому 5-7 днів. Я дуже ціную свій час, тому намагаюся зробити роботу якомога швидше. Одна з моїх цілей – побити власний рекорд: хочу створити один мурал за один день. Наразі – це півтора дня. Потроху наближаюся до своєї цілі”, – розповідає Валерій.
За словами художника, у Дніпрі десь сім його муралів, інші стінописи розсипані містами України та світу. “Окрім цього, я активно займаюся стрітартом, не забуваю про графіті. Увесь мій творчий шлях почався з цього”, – уточнив він.
Валерій Колор не дотримується одного напрямку, постійно відкриває для себе нові обрії мистецтва. На стінах українським міст з’являються і серйозні портрети, і герої різноманітних коміксів, і веселі мультиплікаційні герої та тварини, і містичні й химерні зображення, завдяки яким автор порушує важливі соціальні теми.
Стрітарт – це не тільки самовираження, а й чіткі послання людству. Тому варто згадати про ще одну знакову роботу Валерія Колора. Кілька років тому він зобразив Супермена в класичному коміксному стилі, за спиною якого намалював лікарів у масках. Мурал акцентує увагу на тому, що медики, як справжні супергерої, рятують життя. Актуально, чи не так?
Ще один стінопис Колора показує важливість роботи рятувальних служб. На стіні багатоповерхового будинку він зобразив янгола, що обіймає рятувальника. Поруч із малюнком нанесені слова: “І в небеса злітає птах, і сонце радісно сіяє. Герої! Небо присягає – Ваш подвиг житиме у віках”.
Утім, сам художник своїм найзнаковішим муралом вважає роботу на Університеті імені Альфреда Нобеля в Дніпрі.
“Процес створення ескізу зайняв приблизно пів року. Було багато складнощів щодо його реалізації. Мурал розміщений на кутку будівлі та має оптичне викривлення, як у горизонтальній, так і у вертикальній площині”, – розказав він.
Варто також звернути увагу, що роботи українського художника є в багатьох країнах ЄС. Валерій Колор раніше часто їздив на міжнародні фестивалі графіті. Зараз же він зосереджений на розвитку творчості в Україні. Поки закриті кордони, немає сенсу планувати наступні поїздки.
Барселона
До речі, багатьом роботам художника виповнилося понад 10 років. Мешканці Дніпра дбайливо ставляться до графіті Валерія та не псують його.
“Загалом 50% довговічності об’єкта вуличного мистецтва залежить від підготовки стіни, 40% – від якості матеріалів, а 10% – від поваги інших графіті-художників. Загалом стрітарт не довговічний: художників стає все більше, а місць для творчості все менше. Ми можемо спостерігати нормальну практику, коли новий малюнок створюють на старому. Проте якщо робота виповнена якісно, та ще зі змістом, її не чіпатимуть, і вона проживе довго”, – розповів Колор.
Водночас він уточнив, що коли хтось готовий виконати якісніше та цікавіше графіті, а поруч немає вільного місця, то можна замалювати старе. “Проте коли райтер не впевнений у своїх силах, то краще цього не робити”, – підкреслив він.
Сам Валерій Колор абсолютно нормально ставиться до того, що його роботи також замальовують: “Таке буває, особливо коли роблю стрітарт на гостросоціальні теми. Якщо влада поспішає замалювати, значить я на вірному шляху”.
Валерій Колор – яскравий приклад того, як хобі може перерости в професійну діяльність. Зараз художника активно залучають до роботи над комерційними проєктами. Він зізнається: “Чим складніше малюнок, тим для мене краще. Тим більше отримаю задоволення та досвіду від проєкту”.
Проте художник і надалі займається стрітартом у класичному розумінні – не відмовляється робити щось абсолютно безкоштовно. “Проте не розглядаю такі варіанти, коли мені пропонують розмалювати стіну, особливо в закритих локаціях, та не дають свободи вибору. Я гадаю, що це лицемірство. Намалюю безкоштовно, однак те, що сам хочу”, – підкреслює митець.
Валерій переконаний, що вуличне мистецтво вже давно завоювало повагу та визнання серед українців. Проте є й ложка дьогтю – пенсіонерам графіті часто не подобається. “Іноді люди поважного віку мають рацію. Буває так, що краще залишити стіну в її рідному кольорі та не псувати архітектуру”, – зауважує художник.
Наостанок Валерій Колор говорить: “Я не вмію красиво викладати слова в тексти та не вмію гарно говорити, я роблю це через стрітарт. Люди можуть прочитати мої послання в графіті та можуть спостерігати за моєю творчістю, якщо вона їм до вподоби”.
Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]
