Сьогодні роковини відходу в засвіти неординарної людини кінця ХІХ – початку ХХ століття – Кіндрата Мальованого. Цей міщанин-колісник, уродженець містечка Таращі на Київщині, свого часу став засновником релігійно-філософського суспільного руху, відомого, як “мальованці”.

Про них, як про релігійну протестантську течію в християнстві, яка чи не єдина зародилася на теренах України, писали й пишуть дуже багато. Адже громади “мальованців” досі існують в Києві, на Київщині, Житомирщині й Херсонщині.

Я знайомий із їхньою діяльністю і поглядами завдяки карній справі 1952 року по селу Грузькому Макарівського району на Київщині, що зберігається в Головному державному архіві СБУ. Тоді ціла група “мальованців” була вислана із села через відмову голосувати на виборах до Верховної ради СРСР 1950 року. Це був останній акорд сталінського терору…

Кіндрат Мальований

У Грузькому окремі члени громади були піддані репресіям чотири рази: у 1930 – за відмову вступати до колгоспу, у 1937 – за відмову переселятися з хуторів, у 1944 – за співпрацю з ОУН і відмову служити в лавах радянської армії і, нарешті, у 1952 році – “за невизнання радянської влади”. Чоловіки отримали по 25 років ув’язнення, жінки – по десять. Реабілітовані були лише після проголошення незалежності України.

З матеріалів справи відомо, що ці люди відмовлялися працювати на будь-кого, вважаючи що тільки праця над тим, що подобається людині, на себе, може приносити справжнє задоволення та достатній для життя прибуток. Тож вони в радянський час, попри репресії, залишалися одноосібниками, були ремісниками тощо. Вчення Мальованого забороняло брати до рук зброю і вживати продукти тваринного походження, але заохочувало освіту й просвітницьку діяльність. Саме тому майже всі “мальованці” вміли читати-писати, хоч сам Кіндрат Мальований був неписьменним. А ще вони вважали, що державні кордони обмежують людину, тому ніколи не реєструвалися в державних органах. Для “громадян світу”, як вони себе називали, така інституція як держава не потрібна.

Кіндрат Мальований вважав, що для спілкування з Богом не потрібні храми, обряди, а лише служіння йому в дусі любові до істини. Уся обрядовість “мальованців” була зведена до обговорення послань їхнього лідера, які записували, ніби стенограму, під час проповідей. Вони були написані живою народною мовою. Також “мальованці” співали дуже оригінальні пісні – українською мовою у стилі козацьких наспівів, широко використовували твори сліпих кобзарів та штундистські вірші. Мелодії цих псалмів свого часу цікавили навіть Миколу Лисенка.

Влада Російської імперії оголосила Кіндрата Мальованого душевно хворим і запроторила до в’язниці. У тюрмі він просидів 12 років, на волю вийшов 1905 року. Тоді ж ідеї Мальованого зацікавили російського антимілітариста Івана Трегубова, який був послідовником релігійно-філософського вчення Льва Толстого, відомого як “толстовство”.

Нещодавно до мене потрапила раніше невідома світлина, на якій Кіндрат Мальований з дружиною гостює в Росії в садибі Телятинки графа Володимира Черткова – друга та видавця Льва Толстого. Ця садиба була розташована поряд з маєтком Толстого Ясною Поляною.

Під час цієї поїздки, яка відбулася в 1907 році, Мальований знайомиться з Толстим, були зроблені кілька фотографій і видані брошури, які увіковічнили Кіндрата Олексійовича та його ідеї.

Першу, під назвою “Мальованці”, упорядкував Павло Бірюков – найвідоміший біограф Льва Толстого. Друга – “Вітання руському народу” – авторства Кіндрата Мальованого з передмовою Івана Трегубова.

Ознайомившись із ними в Інтернеті, можна переконатися, що “мальованці” значно ближче до толстовців, серед яких чимало було мислителів-гуманістів.

На цій світлині ідентифіковано, окрім Кіндрата Мальованого та його дружини, подружжя Черткових, ще й видатного художника Іллю Рєпіна.

Кіндрат Мальований помер 21 лютого 1913 року. В останні роки життя він зосередився на проповіді любові, злагоди та свободи. Мріяв, щоб народ об’єднувався на засадах любові й братерства.

Історія руху “мальованців” нині дещо призабута, але надзвичайно цікава для дослідження. І, можливо, почнеться воно саме з цієї світлини.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram