Сьогодні розслідуємо те, які ще є прийоми скорочення слів. У матеріалі “Хоч складні, зате скорочені” на нашому сайті ми поговорили про абревіатури. Близькими до абревіатур (оскільки теж вживаються не повністю) є графічні скорочення. Однак вони мають одну цікаву ознаку: графічні скорочення “живуть” виключно на письмі, адже в усному мовленні у такий спосіб оформлені слова вживаються повністю: мм – мілімЕтр, в/ч – військова частина, обл. – область, проф. – професор, півд.-сх. – південно-східний, м-р – майор, ст. л-нт. – старший лейтенант, гр. – громадянин. В неофіційному усному мовленні такі скорочення можуть використовуватися для створення гумористичності.

Графічні скорочення бувають:

1) крапкові: обл. (область), ім. (імені), м. (місто), інфл. (інфляція), табл. (таблиця);
2) дефісні: п-к (полковник), р-н (район), м-во (міністерство), ін-т (інститут), м-ць (місяць), б-ка (бібліотека);
3) скіснолінійні (дробові): о/с (особовий склад), р/р (розрахунковий рахунок), а/с (абонентська скринька), в/ч (військова частина);
4) нульові, або курсивні (вживаються при цифрових позначеннях): 500 кг, 350 т, 2000 грн;
5) комбіновані: пів.-схід., півд.-зах.

У графічних скороченнях на місці скорочення ставиться крапка, зберігаються відповідні написання дефісів, великих і малих літер: Півн. крим. канал (Північнокримський канал), чл.-кор. (член-кореспондент).

Виняток становлять стандартні скорочення назв метричних мір: кг – кілограм, км – кіломЕтр, т – тонна. У таких випадках з графічного скорочення вилучаються літери на позначення голосних звуків.

Скорочення прикметників на -ський, утворених від власних назв, здійснюється шляхом усічення суфіксальної частини “ський”: шевченків. < шевченківський, грінченків. < грінченківський; Закарпат. обл., Коростен. р-н.

Якщо суфіксальна частина “ський” входить до складу кінцевого компонента складної географічної назви, що пишеться через дефіс, вона теж зазнає усічення: Кам’янець-Поділ., Білгород-Дністров., Володимир-Волин.

У складних іменниках, що пишуться через дефіс, усікають обидві частини або одну з них: шк.-інт., шк.-інтернат, школа-інт.

При збігу:

1) літер, що позначають той самий звук, скорочення слід робити після першої літери: ден. < денний, стін. < стінний.
2) літер, що позначають різні приголосні звуки, скорочувати можна як на першу, так і на останню літеру (вибір залежить від структури слова): власноручний: а) > власноруч.; б) > власноручн(*Однак для уникнення омонімії – тільки: властивий > власт.)

Не можна скорочувати:

а) на літеру, що позначає голосний звук (якщо це не початок слова): методичн., а не методи.;
б) на м’який знак: поліс., а не полісь;
в) на літеру “й”: інформаційн., а не інформацій.

Не підлягають графічному скороченню:

а) подвійні прізвища: Дзюбишина-Мельник, а не Дзюб.-Мельник  чи Дзюбишина-Мельн.;
б) псевдоніми: Марко Вовчок, а не М. Вовчок, Леся Українка, а не Л. Українка;
в) імена та імена по батькові: Андрій Володимирович Горовий, а не Андр. Володим. Горовий (*крім ініціалів: А.В. Горовий);
г) складні іменники, – географічні назви, – що пишуться через дефіс: Івано-Франківськ.

Не можна перенасичувати текст скороченими словами, оскільки це призводить до ускладнення його розуміння: Ст. слідчий СВ Шевченків. РУГУ МВС У-ни у м. Києві к-н міл. Коваль О.В. по КС № 13-2561, порушеній за ознаками ст. 86-1 КК У-ни з дотриманням вимог ст. 85 КПК У-ни, керуючись ст. 199 КПК У-ни, склав проток. одержання експеримент. зразків почерку підозр. Дорошенко З.С.

Ще один різновид скорочень – це ініціали. Слово ініціал – іншомовного походження (лат. initialis – “початковий”). Вживається воно з двома значеннями. Одне  з них – спеціальне. Ініціалом у друкарській справі називають першу літеру будь-якого розділу книжкового тексту, відповідним чином оздоблену – ілюстративним малюнком або орнаментом. У другому значенні слово ініціал називає початкові літери імені, по батькові та (рідше) прізвища людини. Скорочували один (найчастіше – перший) із складників офіційної особової назви уже в Стародавньому Римі, де у вжитку було всього 18 імен, тому зрозуміти, хто заховався за скороченням, було неважко: Г (Гай), Л (Люцій), М (Марк), П (Публій).

У давнину українці теж користувалися ініціальними скороченнями. Багато їх виявлено у виданнях Печерської друкарні, широко вживані вони у навчальній діяльності Києво-Могилянської академії.

Ініціальний спосіб скорочення компонентів особової назви від українців перейняли їхні сусіди, зокрема, росіяни. Існує версія, що Петро І, відвідуючи Київську друкарню, помітив скорочення і теж почав їх використовувати. Скорочення імен та по батькові до початкових літер побутували в офіційних паперах, а пізніше увійшли в загальний ужиток.

Далі – найпоширеніші загальноприйняті скорочення слів:

ком.комітето., о-вострів
авт.авторпров.провулок
адм.адміністративнийр-нрайон
адмін.адміністраціярез.резюме
акад.академіярекл.реклама
акад. (при прізвищі)академікп. (при прізвищі)пан (пані)
амер.американськийреф.реферат
англ.англійськийрец.рецензія
арк.аркушдок.документ
арх.архівдокум.документальний
асист. (при прізвищі)асистентдоц. (при прізвищі)доцент
асп. (при прізвищі)аспірантдоп.доповідь
б. р.без рокудоруч.доручення
бібліогр.бібліографіядопов.доповнення
б-рбульварканд.кандидат
брош.брошураз-дзавод
в. о.виконувач обов’язківінд.індекс
вид.виданняобл.область
вид.виданняілюстр.ілюстрація
ген.генеральнийінозем.іноземний
гр.громадяниноз.озеро
див.дивисьпор.порівняйте
до н.е.до нашої еритттоми
дод.додатокдовід.довідник
доц.доцентпроф.професор
і т. ін.і таке іншес.село, сторінка
і т.д.і так далірр.роки
ім.іменір.рік, річка
н. е.нашої ерит.том
напр.наприкладст.станція, сторіччя
напр.наприкладф-кафабрика
нац.національнийобл.область
нормат.нормативнийінсп.інспектор
об-няоб’єднанняінспекінспекція
оголош.оголошеннян.-д.науково-дослідний
орг.організаціяін-тінститут
ориг.оригіналінстр.інструкція
офіц.офіційнийрукоп.рукописний
пом.помічниксер.серія
с.г.сільське господарствоспівроб.співробітник
с.-г.сільськогосподарськийсусп-восуспільство
табл.таблицяприкл.приклад
тижд.тижденьт-вотовариство
у т. ч. (в т. ч.)у тому числі (в тому числі)ун-туніверситет
упр.управліннята ін.та інші
учасн.учасникф-тфакультет
федер.федераціяфотогр.фотографія
чл.-кор. (при прізвищі та назві установи)член-кореспондентзаст. (при назві посади)заступник

Ілюстрація: lviv1256.com

Сватання і мова

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram