Сьогодні розслідуємо те, які ще є прийоми скорочення слів. У матеріалі Хоч складні, зате скорочені на нашому сайті ми поговорили про абревіатури. Близькими до абревіатур (оскільки теж вживаються не повністю) є графічні скорочення. Однак вони мають одну цікаву ознаку: графічні скорочення “живуть” виключно на письмі, адже в усному мовленні у такий спосіб оформлені слова вживаються повністю: мм – мілімЕтр, в/ч – військова частина, обл. – область, проф. – професор, півд.-сх. – південно-східний, м-р – майор, ст. л-нт. – старший лейтенант, гр. – громадянин. В неофіційному усному мовленні такі скорочення можуть використовуватися для створення гумористичності.
Графічні скорочення бувають:
1) крапкові: обл. (область), ім. (імені), м. (місто), інфл. (інфляція), табл. (таблиця);
2) дефісні: п-к (полковник), р-н (район), м-во (міністерство), ін-т (інститут), м-ць (місяць), б-ка (бібліотека);
3) скіснолінійні (дробові): о/с (особовий склад), р/р (розрахунковий рахунок), а/с (абонентська скринька), в/ч (військова частина);
4) нульові, або курсивні (вживаються при цифрових позначеннях): 500 кг, 350 т, 2000 грн;
5) комбіновані: пів.-схід., півд.-зах.
У графічних скороченнях на місці скорочення ставиться крапка, зберігаються відповідні написання дефісів, великих і малих літер: Півн. крим. канал (Північнокримський канал), чл.-кор. (член-кореспондент).
Виняток становлять стандартні скорочення назв метричних мір: кг – кілограм, км – кіломЕтр, т – тонна. У таких випадках з графічного скорочення вилучаються літери на позначення голосних звуків.
Скорочення прикметників на -ський, утворених від власних назв, здійснюється шляхом усічення суфіксальної частини “ський”: шевченків. < шевченківський, грінченків. < грінченківський; Закарпат. обл., Коростен. р-н.
Якщо суфіксальна частина “ський” входить до складу кінцевого компонента складної географічної назви, що пишеться через дефіс, вона теж зазнає усічення: Кам’янець-Поділ., Білгород-Дністров., Володимир-Волин.
У складних іменниках, що пишуться через дефіс, усікають обидві частини або одну з них: шк.-інт., шк.-інтернат, школа-інт.
Графічні скорочення. При збігу:
1) літер, що позначають той самий звук, скорочення слід робити після першої літери: ден. < денний, стін. < стінний.
2) літер, що позначають різні приголосні звуки, скорочувати можна як на першу, так і на останню літеру (вибір залежить від структури слова): власноручний: а) > власноруч.; б) > власноручн. (*Однак для уникнення омонімії – тільки: властивий > власт.)
Не можна скорочувати:
а) на літеру, що позначає голосний звук (якщо це не початок слова): методичн., а не методи.;
б) на м’який знак: поліс., а не полісь;
в) на літеру “й”: інформаційн., а не інформацій.
Не підлягають графічному скороченню:
а) подвійні прізвища: Дзюбишина-Мельник, а не Дзюб.-Мельник чи Дзюбишина-Мельн.;
б) псевдоніми: Марко Вовчок, а не М. Вовчок, Леся Українка, а не Л. Українка;
в) імена та імена по батькові: Андрій Володимирович Горовий, а не Андр. Володим. Горовий (*крім ініціалів: А.В. Горовий);
г) складні іменники, – географічні назви, – що пишуться через дефіс: Івано-Франківськ.
Не можна перенасичувати текст скороченими словами, оскільки це призводить до ускладнення його розуміння: Ст. слідчий СВ Шевченків. РУГУ МВС У-ни у м. Києві к-н міл. Коваль О.В. по КС № 13-2561, порушеній за ознаками ст. 86-1 КК У-ни з дотриманням вимог ст. 85 КПК У-ни, керуючись ст. 199 КПК У-ни, склав проток. одержання експеримент. зразків почерку підозр. Дорошенко З.С.
Ще один різновид скорочень – це ініціали. Слово ініціал – іншомовного походження (лат. initialis – “початковий”). Вживається воно з двома значеннями. Одне з них – спеціальне. Ініціалом у друкарській справі називають першу літеру будь-якого розділу книжкового тексту, відповідним чином оздоблену – ілюстративним малюнком або орнаментом. У другому значенні слово ініціал називає початкові літери імені, по батькові та (рідше) прізвища людини. Скорочували один (найчастіше – перший) із складників офіційної особової назви уже в Стародавньому Римі, де у вжитку було всього 18 імен, тому зрозуміти, хто заховався за скороченням, було неважко: Г (Гай), Л (Люцій), М (Марк), П (Публій).
У давнину українці теж користувалися ініціальними скороченнями. Багато їх виявлено у виданнях Печерської друкарні, широко вживані вони у навчальній діяльності Києво-Могилянської академії.
Ініціальний спосіб скорочення компонентів особової назви від українців перейняли їхні сусіди, зокрема, росіяни. Існує версія, що Петро І, відвідуючи Київську друкарню, помітив скорочення і теж почав їх використовувати. Скорочення імен та по батькові до початкових літер побутували в офіційних паперах, а пізніше увійшли в загальний ужиток.
Далі – найпоширеніші загальноприйняті скорочення слів:
| ком. | – | комітет | о., о-в | – | острів |
| авт. | – | автор | пров. | – | провулок |
| адм. | – | адміністративний | р-н | – | район |
| адмін. | – | адміністрація | рез. | – | резюме |
| акад. | – | академія | рекл. | – | реклама |
| акад. (при прізвищі) | – | академік | п. (при прізвищі) | – | пан (пані) |
| амер. | – | американський | реф. | – | реферат |
| англ. | – | англійський | рец. | – | рецензія |
| арк. | – | аркуш | док. | – | документ |
| арх. | – | архів | докум. | – | документальний |
| асист. (при прізвищі) | – | асистент | доц. (при прізвищі) | – | доцент |
| асп. (при прізвищі) | – | аспірант | доп. | – | доповідь |
| б. р. | – | без року | доруч. | – | доручення |
| бібліогр. | – | бібліографія | допов. | – | доповнення |
| б-р | – | бульвар | канд. | – | кандидат |
| брош. | – | брошура | з-д | – | завод |
| в. о. | – | виконувач обов’язків | інд. | – | індекс |
| вид. | – | видання | обл. | – | область |
| вид. | – | видання | ілюстр. | – | ілюстрація |
| ген. | – | генеральний | інозем. | – | іноземний |
| гр. | – | громадянин | оз. | – | озеро |
| див. | – | дивись | пор. | – | порівняйте |
| до н.е. | – | до нашої ери | тт | – | томи |
| дод. | – | додаток | довід. | – | довідник |
| доц. | – | доцент | проф. | – | професор |
| і т. ін. | – | і таке інше | с. | – | село, сторінка |
| і т.д. | – | і так далі | рр. | – | роки |
| ім. | – | імені | р. | – | рік, річка |
| н. е. | – | нашої ери | т. | – | том |
| напр. | – | наприклад | ст. | – | станція, сторіччя |
| напр. | – | наприклад | ф-ка | – | фабрика |
| нац. | – | національний | обл. | – | область |
| нормат. | – | нормативний | інсп. | – | інспектор |
| об-ня | – | об’єднання | інспек | – | інспекція |
| оголош. | – | оголошення | н.-д. | – | науково-дослідний |
| орг. | – | організація | ін-т | – | інститут |
| ориг. | – | оригінал | інстр. | – | інструкція |
| офіц. | – | офіційний | рукоп. | – | рукописний |
| пом. | – | помічник | сер. | – | серія |
| с.г. | – | сільське господарство | співроб. | – | співробітник |
| с.-г. | – | сільськогосподарський | сусп-во | – | суспільство |
| табл. | – | таблиця | прикл. | – | приклад |
| тижд. | – | тиждень | т-во | – | товариство |
| у т. ч. (в т. ч.) | – | у тому числі (в тому числі) | ун-т | – | університет |
| упр. | – | управління | та ін. | – | та інші |
| учасн. | – | учасник | ф-т | – | факультет |
| федер. | – | федерація | фотогр. | – | фотографія |
| чл.-кор. (при прізвищі та назві установи) | – | член-кореспондент | заст. (при назві посади) | – | заступник |
Ілюстрація: lviv1256.com
Хитрі слова: Навіщо терти переможця?
Сподобався матеріал? Підтримай Український інтерес. І на оновленій землі врага не буде! Слава Україні! Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]
