Флаєр з минулого, Мел Гібсон та дублер

Вже вкотре, під музичний акомпанемент, спробуємо поєднати різне та далеке, розділене відстанями та роками, зв’язки пошукати. Де ніби їх і нема…

Гарна приказка про лежачий камінь та воду. Актуальна, мабуть, завжди. Дійсно, ініціативні та пробивні й самі собі зароблять на додаткове масло на бутерброд, і ще й інших за собою поведуть. А, як би там не було, додатковий підробіток зайвим ніколи не був і не буде.

Наразі, ледь не на кожному кроці в діловій частині наших міст, особливо біля торгових центрів та зупинок громадського транспорту зустрічаються люди, що абсолютно безоплатно, кожному охочому (найчастіше неохочому) роздають красиві листівки. Флаєри. Вони водночас є рекламою, запрошенням, правом на знижку (часто) й своєрідним квитком до закладу чи певної події. Як от, наприклад, концерт та вистава.

А ось сюрприз: ніщо не нове в нашому світі, було вже таке. Подивіться на фото. Там зображено тогочасний флаєр, точніше його аналог двохсотрічної давнини. Зі всіма властивими флаєру атрибутами.

Для привертання уваги зображення, що символізує комедію та трагедію – доволі неординарне. Рекламний слоган події, приблизно який можна перекласти: “Ви ніколи не побачите подібного” (не спец в перекладах, тому прошу поблажливості), це цитата відомого на той час письменника та есеїста Нокса. Портрет актора Девіда Герріка – щось на кшталт сучасної зірки. Адреса (назва театрального закладу) та його хазяїна. Всі атрибути флаєра присутні?

Це токен, тому він, крім такої рекламно-запрошувальної функції, міг іти в оплату вхідного квитка – як флаєр.

Про токени вже було, зокрема, й тут:

Олександр Никифорчак. Масон, друїд та боргова розписка

А може бути й навпаки: мистецька подія (фільм, наприклад, взяти) сучасний, а токен пов’яже його з минулим.

Шотландія здавна боролась за свою незалежність від Англії, ці змагання то розгорались, то тліли (як от недавній референдум за відділення її). Одним з символів цієї боротьби був Уільям Воллес. Так, чудовий фільм Мела Гібсона “Хоробре серце” засновано на історичних фактах, знято його про цілком реальну людину. Прикрашено, може, трішки, та куди ж без цього в кіноіндустрії…

Портрет шотландського героя на одній стороні токена. А от інша яскраво демонструє незалежницькі настрої шотландців. Це і легенда: “Шотландія оживає”, і символи її (англійських не спостерігається, загальнодержавних). Один з цих символів має безпосереднє відношення до України, про це розповім окремо згодом.

Маю ще сюрприз. Вважаєте, що ми зокрема та Україна взагалі до токенів маємо опосередковане відношення і, скажемо так, далекі? Помиляєтесь. Не здавалось ніколи дивним, що наші такі звичні гривні та копійки мають датування, починаючи з 1992, а в обіг було їх введено 1996. Анонсую про деякі нюанси дат – наступного разу буде.

Пояснення просте: в ті складні для української економіки часи всі ризики та навантаження на грошову систему для убезпечення від швидких інфляційних процесів взяв на себе “тимчасовий виконувач обов’язків національної валюти – український купоно-карбованець, теж, по суті, токен. А вже після стабілізації економіки, на чотири роки пізніше запланованого, у свої права увійшла гривня. Тому й в Україні були свої токени. Хоч їх емітентом і виступала держава, а не приватні особи, але це були саме замінники грошей, виконували їх функції, повноцінно ними не бувши – тобто все-таки токени.

Флаєр минулий та сучасний, Вільям Воллес шотландський та Мела Гібсона, купоно-карбованець і гривня – все це далеке в просторі та часі поєднали токени своєрідними містками між сучасністю та давниною.

Таких містків, що поєднують минуле та майбутнє, знайти можна багато. Не лише на токенах. Це я предметом свого інтересу навів приклади. Вони скрізь, просто пошукати треба. Адже сучасне походить з минулого. Не забуваймо це.

(Колаж та фото автора, всі монети – із власної колекції)