Filmed in Ukraine. Як британці знімали в Україні історичне кіно

За радянських часів побутувала іронічна фраза: “Знімали в Криму”. Це стосувалося фільмів, знятих київськими, московськими чи балтійськими студіями, дія в яких відбувалася далеко за кордоном, а край світу в ті часи розташовувався в Ялті. От і брали радянські кінематографісти латвійських акторів на ролі “білих-англосаксів-протестантів”, Каліфорнію знімали в Бахчисарайському районі Криму, а “буржуазні” автівки орендували ті, що знаходили. Один київський режисер, наприклад, примудрився посадити американську мафію на “Фольксвагени”.

Перераховувати всі радянські фільми, зняті в Криму, не стану – перелік їх можна поґуґлити і знайти на якомусь з ностальгійних сайтів. Здавалося б, усе те закінчилося на початку 1990-х: бар’єри впали, цензура зникла, маючи достатнє фінансування, майбутній фільм можна знімати де завгодно, хоч в Атлантиді. Ключове слово тут “фінансування”, а воно добре відоме як західним, так і східним кінематографістам. Щоб фільм вважався незбитковим у прокаті, касовий збір має, щонайменше, вдвічі перевищувати витрати на його виробництво. І передбачити, чи вдасться “відбити” витрачене, просто неможливо. Багато чудових і глибоких за змістом картин стали збитковими для студій, що їх знімали.

Що лишається за кадром численних телевізійних шоу?

Мінімізувати ризики можна, зокрема, зменшивши витрати на знімальний процес. Одним зі способів це зробити, як не дивно, є далека поїздка знімальної групи в чужі краї – до менш заможної країни, де люди готові працювати за копійки та частина виробничих витрат складатиме смішну суму.

Так, шукаючи для натурних зйомок пейзажі Піренейського півострова, продюсери британського телесеріалу про пригоди королівського стрільця Шарпа звернули увагу на Україну, а саме на Кримський півострів. Так у прикінцевих титрах і з’явилося: “Filmed in Ukraine” – знято в Україні.

Серіал про Шарпа (за нинішньою термінологією – спецпризначенця), є екранізацією циклу романів Бернарда Корнвелла. Дія відбувається 200 років тому, на початку XIX століття, коли Велика Британія вела війни з Францією, що захопила майже всю континентальну Європу. Наполеон Бонапарт прагнув створити щось на зразок Євросоюзу, таку собі європейську зону спільного процвітання, миру та злагоди. Британці були рішуче проти того. У 1809-1813 роках бойові дії точилися в Іспанії, а сержант Річард Шарп – один із солдатів британських експедиційних військ, відправлених на Піренеї.

Зйомки відбувалися у 1993-1994 роках, половина серій серіалу (8 із 16) більшою чи меншою мірою – кримські. Це був непростий період для Криму: агресивний сепаратизм і поділ Чорноморського флоту, вседозволеність криміналу, загроза нестабільності, купони замість грошей, економічна депресія. Утім, усе пройшло добре, частини саги виходили регулярно на каналі компанії ITV, і телеглядачі у Великій Британії, а невдовзі й усього світу, чекали на появу наступних серій.

Шарпа грав Шон Бін. Майбутній Боромир і Нед Старк у 1993-му був маловідомим актором, ця роль принесла йому справжню славу, а ще Бін вважає її своєю кращою за всю кар’єру.

Зйомки відбувалися у Великій Ялті й Алушті, в Білогірському районі – поблизу Білої скелі, – біля озера Донузлав і гори Демерджі. У кадр потрапила навіть фортеця Фуна. Автор циклу романів приїздив до Криму, і висловив захоплення грою Біна та достовірністю, з якою передана атмосфера роману в екранізації.

Тож в Україні кілька десятків людей брали участь у цих зйомках: водіїв, буфетників, асистентів, каскадерів, акторів масовки. Кіннотникам платили по 30 доларів на день, що тоді було досить вагомою сумою, та й харчування для масовки було цілком на британському рівні. Кільканадцять місцевих мешканців Криму можуть похвалитися тим, що в їхніх будинках знайшли своє місце залишки гіпсових декорацій від “іспанських палаців”.

Як робиться телесеріал

У Криму Шону Біну загалом сподобалося. Деякі спогади про сонячний півострів у актора лишилися не вельми приємними: “Траплялася горілка дуже поганої якості. Коли її випити, просто відключаєшся. Щойно ти просто п’яний і тобі добре, а потім раптом – хлоп! – і прийшов до тями посеред вулиці вже наступного дня”.

Після “Шарпа” актор ще раз повертався до Криму для зйомок бойовика “Солдати фортуни” (2012), де він грав російського олігарха Романа Сент-Джона. За сюжетом, американські найманці планують звільнити острів Зміїний, на якому панує тоталітарний диктаторський режим… Зрозуміло, що прокат картини, знятої, до речі, російським режисером, став катастрофою. На самому Зміїному зйомки не проводили, а от Севастополь, Балаклава і Чуфут-Кале підійшли ідеально.

Нині зйомки в Криму є справою протиправною за українським законодавством, і хоч російські кінематографісти від них не відмовляються, мало хто із зарубіжних зірок на таку авантюру погодиться.