Тут днями у містечку Прилуки, що на Чернігівщині, центральний каналізаційний колектор прорвало. Як наслідок – півміста залито фекаліями, у всьому місті відключено водогін. Техногенна катастрофа, сказати простіше.

Те, що колектор прорвало – не дивно. І те, що міська влада розводить руками – теж, в принципі, не дивина. Як свідчать соціальні мережі, очільниця міста ніби-то на лікарняному, роботи по ремонту колектора не ведуться. Не буду вдаватись у деталі – робить там місцева влада щось чи не робить. Не знаю. Не буду лізти у те, в чому не спеціаліст і не розбираюсь – нехай ремонтом колектора займаються спеціалісти. І не в тому суть.

Суть в іншому. Я вихідними був у Прилуках. Якраз після того, як прорвало колектор. Мене вразило кілька речей. І я б не писав цей пост, аби ситуація в невеличкому, в принципі, містечку, не віддзеркалювала всю Україну. Тож давайте розберемось по порядку.

Влада, жителі, активісти

Перше – це реакція міської влади. Те, що сталась аварія, на карб очільниці міста ставити, звичайно, нерозумно і неправильно. І вона, і її попередники, ясно, не робили нічого для того, аби ситуації запобігти, але й звинувачувати їх у тому не варт – хто і де з нашої влади про капітальний ремонт комунікацій думає? Претензія в іншому. У суботу все місто залишилось без води. От тут би міській владі і потурбуватись про тих, хто ту воду в магазині купити не може – організувати підвіз. Але до такої простої думки ніхто не дійшов. Та й коли – вихідні ж – що, заради  якихось там людей на роботу виходити? Ситуація не виняткова – у всіх містах і містечках нашої країни у подібних випадках відбувається те ж саме.

Але ще більш мене вразила реакція жителів міста. Усі соцмережі миттєво заполонили фото і відео наслідків аварії: фекалії на подвір’ях, в оселях, гнівні спічі мешканців. Якісь місцеві громадські організації, активісти “виливають” на камеру все, що у них на душі. В той же час під міською радою (від місця аварії до неї – метрів 300, до речі) – порожньо. Шановні, у вас хто відповідальний за ситуацію в місті? Міська влада? То чому під її стінами нема нікого? Чому виконком у дні, коли в місті екологічна катастрофа, зачинено? Чому ви, котрі ту владу собі обрали і котра перед вами відповідальна, нічого її не змушуєте робити? Ви думаєте, що вона щось для вас зробить сама, без примусу?

Ні, замість того, аби питати безпосередньо з тих, хто відповідає за ситуацію, ви заполонили ефір істеричними криками: “Президент відпочиває на Мальдівах, а фекалії ніхто не прибирає!”; “Пришліть нам столичних журналістів!”; “Гройсман, памагі!”. Ну і так далі. Почнемо з першого. З президента. Не знаю, відпочиває він чи не відпочиває. Хоч би навіть і помер. Він до органів місцевого самоврядування стосунку в даному випадку не має. Ваш колектор – ваша проблема. Тобто ремонтувати його повинна міська влада. Яку ви обрали. І не треба “переводити стрілки”.

Хто кому Порошенко?

Щодо столичних журналістів. Тут один був у вас вихідними. А саме – я. Так от. Повторю ту ж саму тезу. Я глибоко співчуваю всім. І розумію ваш відчай. І у вашому місті живе моя мама, яка теж сидить без води. Але, якщо ви думаєте, що я полізу у ВАШ колектор ВАМ його ремонтувати, то це якраз помилка. Бо ваш колектор – то ваша проблема. Ваших “батьків” міста. Це саме їхня робота, саме їх ви уповноважили на те, опустивши бюлетені до урн. Якщо вони не виконують свою роботу, то саме ВИ, а не я чи хтось, повинен за те з них спитати. І Гройсман разом з Порошенком і до купи Парубієм можуть бути тричі зрадниками. Але не в даному випадку. Журналіст може озвучити вашу проблему. Спробувати розібратись у ній. Але в жодному разі не ретранслювати ваші думки про “зраду Пороха на Мальдівах”.

Ще один момент не перестає вражати. Якщо сказати по-народному – він мене взагалі “добиває”. Маю на увазі так званих “громадських активістів”. Що і де б не сталось у нашій державі – впало дерево, випав сніг, ввели новий закон, прорвало колектор – вмить невідомо звідки виринають якісь люди, котрі на всі голоси репетують про “зраду” і звинувачують усіх і вся у несусвітних бідах. Потім, наробивши галасу, невідомо куди ж і зникають. Замість того, аби докласти мінімум зусиль для того, аби вирішити проблему, що часто такою і не є. І, найцікавіше, серед значної частини наших співгромадян вони чомусь ходять у героях…

Не виняток і Прилуки. Ні, щодо розголосу я згоден. Але, шановні “активісти”, у мене питання. Ні, не щодо ремонту колектора – то зовсім не ваша справа. Але ви їздите по всьому місту і сієте “зраду”. В той же час місто засипане снігом, а його жителі сидять без води. Так от, у мене питання до вас. Ви могли поряд з відеофіксацією “зради” організувати підвіз води людям, якщо вже на те не спромоглась влада? Тим більше, що у багатьох із вас є для того можливості, почасти потужніші, ніж у влади. Але натомість, ви вимагаєте рішення Генасамблеї ООН по катастрофі у вашому місті. А попутно “фейсбучите у Фєйсбучіку” про те, які всі негідники і нічого не роблять. Можливо, все ж не варт “на зєркало-то пєнять”?

Фекалії та відповідальність за вибір

Ну і насамкінець. Суть мого допису не в локальній катастрофі у рядовому райцентрі нашої держави. Суть – у реакції людей. Поки кожен з нас не зрозуміє, що за свої дії відповідальні саме ми, а не хтось інший, держава так і буде потопати у фекаліях. Бо, сказавши “а” – вкинувши бюлетеня до урни, треба сказати і “б” – спитати у влади, як вона виконує те, що нам обіцяла. І влада не обмежується президентом. Вона куди ближча до нас. Це наші депутати місцевих рад (яким я, до речі, також колись був і жоден з виборців не поцікавився – а чим я, власне, займаюсь?), це наші сільські і міські голови. Котрі повинні робити те, для чого ми їх обрали. А не розказувати байки про “тимчасові труднощі”.

І поки ми замість того, аби прийти під стіни виконкому (адміністрації/ради/etc.), і примусити владу працювати, будемо писати гнівні пости у “Фейсбуку”, все буде саме так, як є. Зміни в країні починаються з нас. А влада – то просто наше віддзеркалення. Які ми – така вона. І навпаки. Інакше не буває.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]