Усі ми часто чуємо словосполучення “професійне вигорання”. Ідеться про синдром, який виникає внаслідок хронічного стресу на роботі. Найчастіше він стосується тих, хто інтенсивно спілкується з іншими людьми, де потрібно проявляти співчуття та одночасно напружену розумову роботу.  У зоні ризику насамперед лікарі, психологи, педагоги, керівники, менеджери тощо. Однак вигорання стосується не лише професійної діяльності, а й інших сфер життя. Наприклад, жінки в декретній відпустці часто втомлюються, тривожаться, не висипляються – можуть “перегоріти”. Студенти під час сесії також можуть знесилитися. Ці всі випадки мають загальну назву “емоційне вигорання”.   

Для людини, яка потрапила в пастку такого синдрому, характерне відчуття мотиваційного, емоційного та фізичного виснаження, психологічне дистанціювання від професійних обов’язків, цинічне ставлення до життя, зниження працездатності. Відчуття постійної втоми – це перший тривожний дзвіночок, який не можна ігнорувати. Варто додати, що емоційне вигорання – це дуже серйозно. Воно може закінчитися клінічною депресією чи психіатричною лікарнею.

Психоаналітикиня та психотерапевтка Оксана Діденко розповіла про основні ознаки синдрому:  “До мене часто звертаються зі скаргами, що життя втратило барви, настрій кепський, немає бажання щось робити, а те, що раніше дуже подобалося, не викликає ніяких емоцій, усе робиться через “не хочу”. Навіть секс і смачна їжа асоціюється тільки з нудьгою. Єдине, про що мріють люди, – тиша, можливість залишитися наодинці. Пацієнти називають це депресією. На перший погляд, так. Однак коли починаємо докладно розбиратися, то з’ясовується, що людина працює на дуже відповідальній посаді й перебуває в напрузі 24 години на добу. Трапляється й таке, що робота не дуже й відповідальна, однак останній вихідний був два місяці тому, а відпустки не було вже три роки. За своєю сутністю це ніяка не депресія, а хронічна втома і, як результат, емоційне вигорання”.

Ми всі чудово усвідомлюємо, що сучасний темп життя нагадує заняття спортом. Тільки великі зусилля, регулярність і наполегливість приводять до бажаного результату й омріяного рівня життя. Однак навіть досвідчений спортсмен після одного маратону відновлюється, а не відразу розпочинає інший. Він розуміє, що перевантаження відразу позначиться на здоров’ї. Проте люди в повсякденні застосовують іншу логіку: після одного маратонського забігу одразу йдуть на нове коло й так до нескінченності, точніше до повного емоційного виснаження. 

“Перебування в постійній напрузі, шестигодинний сон називається життям у кредит. Тобто людина не відновлює свої ресурси для нових досягнень, а позичає. І потім дивується, що цей кредит потрібно повертати, та ще й із відсотками. Організму бракує сил, тому він перебуває в режимі зберігання енергії. Вимикаються всі бажання, окрім одного – залишитися в спокої. Сил та ресурсів на хобі, розваги просто бракує. І ліки тут єдині: відпочинок”, – розповіла Оксана Діденко. 

Читайте також: “Зроблю завтра”. Що таке прокрастинація та як із нею боротися

Психологиня дала кілька важливих порад щодо запобігання емоційному вигоранню:

– Спати не менше восьми годин на добу;

– Фізичне навантаження. Сидячий спосіб життя потрібно розбавляти спортом;

– Повинно бути щось абсолютно ваше, що не пов’язане ні з роботою, ні із сім’єю. Ідеться про хобі;

– Вихідні. В ідеалі це два дні на тиждень;

– Дві повноцінні відпустки на рік;

– Профілактичне відвідування психолога. Завдяки сеансам зменшується психічне навантаження та напруга. 

“Відпустки, вихідні, сон, хобі відвертають увагу та забирають час, який можна було би витратити на роботу. За логікою, людина встигне зробити менше. Однак вона набагато ефективніше та швидше працюватиме, якщо повноцінно відновлюватиметься. Два маратони відразу пробігти неймовірно важко. Однак якщо це робити з повноцінним відпочинком між ними, то від цього бігу людина отримає справжнє задоволення та натхнення”, – пояснює Оксана Діденко. 

Також психологиня акцентувала увагу на важливому аспекті: людина повинна виділяти собі повноцінні вихідні. Прибирати чи готувати їжу на наступний тиждень – це фальшивий вихідний. 

Відпустки теж повинні бути повноцінними. Копати картоплю, робити ремонт –  це не про повноцінний відпочинок. Людина не встигне відновитися й не матиме вдосталь енергії для подальших робочих буднів.  

Читайте також: Про користь байдикування

А чи є якісь чіткі правила щодо правильного розподілу дня, які убезпечать від емоційного вигорання? Оксана Діденко каже, що немає, адже кожна людина має індивідуальні особливості роботи. У багатьох ненормований графік: вони можуть один день безперервно працювати, а інший повністю присвячувати собі. Отож найголовніше дотримуватися пропорцій, розуміти власні потреби та вчасно відпочивати. 

Повноцінна праця потребує повноцінного відпочинку. Запобігти емоційному вигоранню дуже просто: варто вчасно відновлюватися. Берегти себе – це не банальна фраза, це правило успішного та щасливого життя. 

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram