Георгій Кістяківський, більш відомий як Джорж Кістяковський – американський фізик і хімік, виходець із України. Він був одним із творців першої атомної бомби та учасник Мангеттенського проєкту (кодова назва програми розробки ядерної зброї в Сполучених Штатах Америки, здійснення якої почалося в вересні 1942 року). Нині існує науковий термін – “Хімічний детонатор Кістяківського”.

Народився Георгій 18 листопада 1900 року в Боярці. Родина Кістяківських була знаною в Україні. Дід – професор права та відомий адвокат, батько – професор філософії та член УАН. Початкову та середню освіту хлопець здобував у Києві та Москві. Коли ж до влади прийшли більшовики, то, не вагаючись, став до лав Білої армії. Адже ще тоді вважав, що червоні – то є найбільше зло. Та невдовзі більшовики заарештували юного “біляка” й кинули до в’язниці. Утім, Георгію вдалося втекти з-під варти й він попрямував до Криму, а звідти – до Туреччини й Сербії, де жив його дядько. Саме він порадив небожу вступити до університету й надав матеріяльної підтримки.

У 1921 році Георгій вступив до Берлінського Університету, де за три з половиною роки пройшов увесь навчальний курс. У 25 захистив докторську дисертацію з фізичної хімії. Але невгамовний вчений не зупинився на досягнутому й за рік опинився в Принстонському університеті США. А за чотири роки його запросили до Гарварду. Там учений працював на одному з факультетів, і у 1933 році він отримав посаду ад’юнкт-професора. Того ж року Джордж (саме так він тепер звався) отримав американське громадянство.

Одразу по переїзді до Штатів Георгій одружися з Хільдегардою Мебіус, шведкою за походженням, яка за два роки народила чоловікові доньку Віру. У майбутньому дівчинка стане членкинею Американського фізичного товариства та Американської асоціації сприяння розвитку науки. Першою жінкою-професоркою фізичного факультету в Массачусетському технологічному інституті та Лабораторії ядерних наук. Активно боротиметься за залучення жінок в науці. Кістяківська стане фахівчинею з експериментальної фізики частинок та спостережної астрофізики.

З початком Другої світової війни Кістяківський був обраний членом американського Комітету національної оборони. Коли ж у 1942 створили Мангеттенський проєкт Джорж очолив відділ вибухових речовин засекреченої лабораторії. Але він поставив одну головну умову – попри надтаємність, його донька Віра має право відвідувати батька під час канікул (бачитися з родиною було суворо заборонено), і керівництво пішло на поступки.

Читайте також: Моїз Гайсинський – основоположник радіаційної хімії з України

16 липня 1945-го американці в пустелі випробували першу на планеті атомну бомбу. Але на це знадобилося довгих 7 років та 120 тисяч співробітників. Завершуючи проєкт, науковці зіткнулися з величезною проблемою, яка могла поставити крапку на масштабній розробці – як стиснути плутоній, щоб він почав розпадатися й зрештою вибухнув? Тут Кістяківський і застосував свої знання й створив хімічний підривник для детонації, який одразу ж охрестили “курком” атомної бомби.

Отже, в штаті Нью-Мексико була випробувана плутонієва бомба імплозивного типу – Триніті (у перекладі з англійської – Трійця). Її вибух еквівалентний 21 кілотонні тротилу. Це випробування стало початком ядерної епохи.

“Я впевнений, що перед кінцем світу, останньої мілісекунди існування Землі, остання людина побачить те саме, що побачили зараз ми”, – поділився враженнями Кістяківський після вибуху.

До речі, бомба “Товстун”, яку скинули 9 серпня 1945 року на Нагасакі, була того ж типу, що й “Триніті”.

У лютому 1946-го Кістяківський повернувся до Гарвардського університету, і з 1947 до 1950 року завідував катедрою хімії, відновив дослідницьку роботу, читав лекції студентам.

Георгій був радником Президента США Айзенгавера. Планувалося, що він супроводжуватиме того під час офіційного візиту до СРСР. У Кремлі розуміли, що американська делегація, вочевидь, заїде й до Києва, де мешкав молодший брат фізика – біолог Олександр Кістяківський. Для того, щоб продемонструвати заокеанським гостям те, як радянська влада “дбає” про своїх вчених, Олександрові завчасно виділили трикімнатну квартиру в центрі Києва.

Але до Радянського Союзу Айзенгавер, а разом із ним Кістяківський, не приїхали – відносини двох наддержав різко погіршилися після збиття американського літака-розвідника над Свердловськом 1 травня 1960-го. А ось квартиру Олександрові Кістяківському в Києві все ж залишили.

У січні 1968 року на знак протесту проти війни у В’єтнамі Георгій подав у відставку та залишив всі свої посади в урядових установах. У 1971 році, по припиненню активної дослідницької діяльності, Кістяківський брав активну участь у русі запобігання ядерної війни.

Кістяківський опублікував близько 150 робіт; він володар 11 почесних вчених ступенів, серед його численних нагород – премії Нікольса і Петера Дебая, медалі Теодора Вільяма Річардса, якими вченого нагородило Американське хімічне товариство.

Помер Георгій Кістяківський від раку 17 грудня 1982 року. Його тіло було піддано кремації, а прах розвіяли поблизу його дачного будинку на березі Атлантичного океану. Нині архів видатного вченого зберігається у Гарвардському університеті.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram