1 вересня 1939 року півтора мільйона німецьких солдат увійшли на територію Польщі. Ворог наступав з усіх фронтів. Німецький лінкор “Шлезвіг Гольштейн” відкрив вогонь по польських морських базах у Балтійському морі, одночасно авіація почала бомбардування польських аеродромів. Адольф Гітлер назвав цю операцію оборонною. 3-го вересня Велика Британія втрутилася у конфлікт й оголосила війну Німеччині, того ж дня це зробила Франція і домініони великої Британії – Австралія, Нова Зеландія, Британська Індія. Це стало початком ескалації конфлікту який накрив увесь світ .

Друга світова війна була наймасштабнішим та найжорсткішим збройним конфліктом нашої історії. Воєнні дії розгорталися на територіях Європи, Азії, Африки й Австралії, а також на просторах морів й океанів. Учасниками війни стало понад 60 незалежних держав із 73-х існуючих на той момент. Із 40 країн було мобілізовано 110 мільйонів осіб, половина з яких загинула на полі бою. Зруйновано тисячі міст і сіл, знищено безліч визначних історичних пам’яток культури.

Головними причинами війни стали політичні суперечності, породжені недосконалою Версальською системою та агресивна експансіоністська політика нацистської Німеччини, Японської імперії та Італії.

Націонал-соціалістична партія, очільником якої був Гітлер, успішно використовувала ідею реваншу після поразки Першої світової. Цю концепцію підтримала значна частина німців. Німеччина, так само як Японія й Італія, вважали себе несправедливо обділеними після подій 1914-1918 років. Японці втратили свої завойовані території в Китаї, а італійці були другорядними у когорті переможців. Ці країни прагнули наново переділити світ.

Передумовою війни вважається той факт, що в серпні 1939-го року був підписаний пакт про ненапад Молотова-Ріббентропа, за яким було поділено сфери впливу в Європі між СРСР і Німеччиною. За цією угодою передбачалося, що в разі війни німецькі війська можуть просунутися до так званої “лінії Керзона” (умовна межа, що проходила через Гродно–Ялівку–Немирів–Брест–Дорогуськ–Устилуг, на схід від Грубешова, через Красилів, на захід Рави-Руської та на схід від Перемишля до Карпат), інша частина Польщі, Фінляндія, Естонія, Латвія і Бессарабія визнавалася сферою впливу СРСР. Саме після досягнення домовленостей зі Сталіним Гітлер розпочав воєнні дії.

Читайте також: Пакт Молотова-Рібентропа, Путін і фарс історії

Весь період Другої світової доцільно розбили на п’ять етапів, що відобразили найважливіші події та поворотні пункти у збройному протистоянні.

Перший етап: 1 вересня 1939 року – 22 червня 194-го. Напад Німеччини на Польщу. Вступ у війну Великої Британії та Франції. Загарбання німцями континентальної частини Європи. Повітряна війна над Англією. Боротьба за Атлантику. Приєднання до СРСР Західної України та Білорусі, Бессарабії, Північної Буковини та країн Балтії.

Другий етап: 22 червня 1941 – 19 листопада 1942-го. Напад Німеччини на СРСР. Формування Антигітлерівської коаліції.

Читайте також: 22 червня – “або хрестик зніміть, або труси одягніть”

Третій етап: 19 листопада 1942-го кінець 1943-го. Перелом у ході війни (Курська та Сталінградська битви, розгром німецько-італійських військ у Північній Африці; поразка морського флоту Японії, перемога англо-американських військ у битві за Гуадалканал). Перехід стратегічної ініціативи на бік країн Антигітлервіської коаліції.

Четвертий етап: кінець 1943-го 9 травня 1945 року. Наступ Антигітлервіської коаліції на всіх фронтах. Розвал блоку фашистських держав. Розгром і капітуляція гітлерівської Німеччини.

П’ятий етап: 9 травня – 2 вересня 1945-го. Завершення бойових дій в азійсько-тихоокеанському регіоні. Розгром і капітуляція Японії.

Друга світова війна стала величезною трагедією в історії України та народу. Від самого першого дня початку бойових дій літаки німецького Люфтваффе завдали ударів по містах Галичини та Волині (ці території перебували у складі Польщі). Загалом бойові дії на українських землях тривали із 1 вересня 1939-го до жовтня 1944 року.

Ця війна принесла незлічені жертви і страждання. Україна посідає перше місце за абсолютною кількістю загиблих у воєнні роки і друге після Польщі за відсотковим співвідношенням між чисельністю загиблих і тими, хто вижив. Військовослужбовців загинуло понад 4 мільйони, кожен другий, який вижив – залишився інвалідом на все життя. За підрахунками інституту історії України загинули: у радянських партизанських формуваннях – від 40 до 60 тисяч, у загонах ОУН та УПА – понад 100 тисяч. Кількість українців, які загинули, будучи учасниками підпільних груп, досі не відомо.

У зоні окупації загинуло 3,9 мільйона мирних жителів. 250 населених пунктів було знищено, а мешканців спалено. Всього на території України було зруйновано 714 міст і селищ, 28 тисяч сіл. 10 мільйонів людей залишилися без даху над головою.

До того ж в Україні було створено понад 255 концентраційних таборів, де жінок і дітей знищували на рівні із чоловіками. Тільки у Янівському таборі (Львів) за два місяці вбили понад 8 тисяч дітей.

Читайте також: Реквієм

2,8 мільйона молодих людей було вивезено із СРСР до Німеччини на примусові роботи, 2,4 мільйони із них – українці, половина яких загинула.

Прямі людські втрати Української РСР, за оцінками інституту НАН України становлять 8-10 мільйонів, а це 40-44% від загальних втрат СРСР.

Скільки людей загинуло в усьому світі під час війни достеменно не відомо. За приблизними підрахунками – 60 мільйонів осіб (за іншими даними – до 55 мільйонів). Із них на фронтах – 27 мільйонів, залишилися інвалідами – 90 мільйонів.

Найбільших людських втрат зазнали:

  • СРСР – 27 000 000;
  • Китай – до 10 000 000;
  • Польща – 6 000 000;
  • Югославія – 1 700 000.

Втрати держав-агресорів становили:

  • Німеччина – 13 000 000;
  • Японія – 2 500 000;
  • Італія – 500 000.

Людські та матеріальні втрати під час Другої світової війни стали найбільшими за всю історію. Титанічна боротьба полеглих у війні засвідчила незламну силу характеру та невмирущу волю до життя.

Політичні прагнення лідерів під час війни мають колосальне значення, їхні амбіції, особливо на завершальному етапі, коли війська, за наказами своїх головнокомандуючих, незважаючи ні на які людські втрати, прагнули захопити якомога більше територій, аби забезпечити лідерство вождям у досягненні повоєнних геополітичних переваг.

Ціною десятків мільйонів життів була змінена політична карта світу, яка вплинула на долю багатьох народів, що були піддані масовому геноциду. Ці зміни торкнулися й України. До її складу приєдналися західноукраїнські землі, відбулося приєднання Закарпаття.

Перемога у війні сприяла піднесенню національно-визвольного руху в Азії, Африці та Латинській Америці, призвела до розпаду колоніальної системи. На її руїнах виникли нові держави.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter