У моєму уявленні дрони всі однакові: невелика літальна коробочка з гвинтами та камерами, яка в Україні шпигує за прихованими маєтками українських скоробагатьків і товстосумів. На екрани телевізорів дрони, в основному, показують чиюсь приховану від стороннього ока розкіш та неоподатковані статки. Виявляється, що дрони мають куди більший спектр функцій, ніж тільки дражнити око простого українця чиїмось зажерством.

Генрі Брук, автор ілюстрованої книжки “Дрони” (видавництво “КМ БУКС”), змінив моє уявлення про БПЛА – безпілотні літальні апарати. Заворожив мене своєю красою дрон “Глобал гок” на сторінці десять/одинадцять. Цей потужний літальний робот довжиною 14,5 метрів від носа до хвоста з розмахом крил майже 40 метрів може за один день дослідити територію завбільшки з Ісландію, скласти її детальну мапу. У крейсерському режимі пролітає 24 години на висоті 18 кілометрів. Його ж максимальна швидкість – 575 кілометрів на годину. “Глобал гок” обстежує великі території, щоб знайти зниклі кораблі або скласти мапу безлюдних полярних регіонів. Цей розвідувадьний БПЛА має найдовший термін служби.

Американські інженери для дослідження природи та поведінки тварин створюють особливі дрони. Біотехнологічні. Крихітний джампглайдер (з англійської мови Jump glider – “стрибучий планер”) всього п’ять сантиметрів заввишки. Система зубчастих передач і двигунів дає змогу дрону згинатися та стрибати. Моделлю для його пластикових ніжок стала сарана. Така конструкція допомагає цьому крихітному БПЛА долати перешкоди до 142 сантиметри, себто у 27 разів вищі за його висоту. В Університеті Карнегі-Меллона (США) намагаються створити робота-змію. Це особливий дрон. Він здатен ковзати догори й донизу схилами, просуватися по піску та кам’янистих дорогах, проповзати крізь тріщини та навіть залазити на дерева.

Та є ще менші апарати. Нанодрони. Вони можуть поміститися в кишені людини, і мають надзвичайні здібності. Скорочено їх називають НБПЛА. Найвідоміший з них – PD-PRS “Блек Горнет-2” (з англійської мови “чорний шершень”), створений у Норвегії в 2012 році. Його довжина – 16 сантиметрів, час польоту – 25 хвилин, максимальна швидкість – 18 кілометрів на годину. Застосовують цей нанодрон у розвідці. Наприклад, британська армія вже експлуатує сотні дронів “Блек Горнет” в операціях в Афганістані.

Лікарі за кордоном створили навіть дрони-капсули розміром із біб. Пацієнт може його проковтнути. У цього апарата є камери, які фотографують травний тракт хворої людини. Погодьтеся, що ця процедура куди приємніша, ніж запихати в себе зонд.

Дрони можуть бути корисні не тільки для медичних та військових цілей, вони можуть досліджувати морську глибину. США розробляє дрон АПА (автономний підводний апарат) Ремус 100 довжиною близько 11 метрів та максимальною швидкістю 9 км/год. Його основним призначенням буде збір даних, глибоководні дослідження, рятувальні операції. АПА Ремус 100 здійснює патрулювання біля берегової лінії, використовуючи спеціальне обладання для складання карти поверхні дна та об’єктів, які лежать на ньому.

Є дрони, які копіюють форму риб. Так, наприклад, дизайн АПА БіоСвіммер (з англійської мови означає “біоплавець”) копіює форму тіла тунця, зберігаючи при цьому швидкість у хвилях чи під водою. Мабуть, cамим популярним у США є АПА “Сіфокс” (з англійської мови sea fox – “морська лисиця”), створений у 2009 році. Його довжина близько 2 метрів, максимальна глибина – 300 метрів, максимальна швидкість – 11 кілометрів на годину. Цей дрон і подібні до них є на багатьох військових суднах. Дрон може встановлювати вибухові заряди, щоб знищувати підводні міни, або перерізати кабелі, які створюють перешкоду.

Цікаво, що робота пілотом дрона – це офісна робота. Пілотам не конче необхідно перебувати на військовій базі, вони можуть вести звичайне життя. Робоча зміна пілота дрона коливається від 8 до 12 годин. Пілотам мало що загрожує, адже вони сидять в офісі, напруга виникає в кризових ситуацій, які можуть спричинити у них шок. Їм інколи складно повернутися до роботи після побаченого на бойовому вильоті, якщо йдеться про військові дії.

Пілоти управляють БПЛА з великої дальності зі станції наземного керування (СНК). Ці станції зазвичай за багато кілометрів від зони польоту. Для керування дронами потрібні два оператори. Пілот – відповідальний за політ. Другий пілот – стежить за камерами, системами керування польотом і засобами зв’язку. Пересувна СНК – це сталева кабіна, невелика, щоб її було легко перевозити вантажівкою, чи навіть літаком, тож її можна доставити в будь-яку точку світу.

Дрони допомагають досліджувати космос, збирати інформацію з поля бою та ділитися з нею, нейтралізувати злочинців, працювати на землі, здійснювати зйомки спортивних змагань, здійснювати розвідувальні оперції та багато-багато іншого. Але чи такі корисні дрони для суспільства, чи не несуть вони якоїсь небезпеки для людини?

У дуже інтересній книжечці про дрони, наведені як переваги, так і недоліки цих апаратів. Серед недоліків: це погана видимість, адже пілот на відстані не зможе роздивитися територію навколо дрона добре, як пілот у кабіні. Другий недолік полягає в тому, що дрони ненадійні. Сенсорні технології не завжди себе виправдовують. Реакція людини куди потужніша, тому БПЛА ламаються і трощаться частіше, ніж керовані пілотами літаки. Третім недоліком є необережність. Критики застосування дронів вважають, що пілоти дронів допускають помилки частіше, ніж пілоти, наприклад, винищувачів, бо їхній безпеці нічого не загрожує.

Більше ж у дронів переваг. Вони витриваліші, себто не хворіють, у них нема потреби в їжі і сні. Якщо їх добре заправити, вони літатимуть декілька днів без перерви. Звісно, що дрони маневреніші, можуть виконувати круті розвороти на високих швидкостях, жоден із людей не здатен витримати такі навантаження. Також дрони безпечні, тобто життю пілота нічого не загрожує. І ясно, що набагато дешевше придбати дрон, ніж літак. Та й навчити керувати дроном і навчити керувати великим літальним апаратом – це речі несумісні, навчитися керувати БПЛА набагато простіше й не так витратно.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram