Сьогодні в нас детектив про детектив. Розслідуємо те, як називаються основні поняття, пов’язані з мистецтвом детективу. І навіть якщо ви не вважаєте детектив мистецтвом, а зводите його лише до Донцової (шкода, тут немає місця посперечатися), все одно, гадаю, прочитати не завадить.

Оскільки я в основному пишу детективні романи, хочу відразу підказати: слово детектив (англ. detective – «агент розшуку» < лат. detectio – «розкриття») у родовому відмінку однини залежно від значення має закінчення /-а/ або /-у/: детектив-а («той, хто безпосередньо займається розслідуванням» – «сміливого детектива») // детектив-у («літературний твір або кінофільм, присвячений розкриттю заплутаної таємниці, як правило, пов’язаної зі злочином» – «цікавого детективу»). Так само як і роман-у («великий за розміром оповідний твір художньої літератури») та Роман-а («ім’я людини»).

На питання «Як перекласти з російської мови сыщик та ищейка» професор Олександр Пономарів відповідає: «Сыщик – детектив, розмовне нишпорка; ищейка – шукач». Щоправда, словник таки фіксує слово «сищик» – («таємний агент розшукної поліції»), однак із ремаркою «рідко». Слово нишпорка має два значення: «місце, в якому можна сховати щось або сховатися; схованка» та (перен., зневажл) «про людину, яка надмірно цікавиться всім, потай слідкує за ким-небудь». Також воно функціонує у фразеологізмі піти (ходити) по нишпорках («почати старанно щось вишукувати»).

Проект Закону України «Про приватну розшукову діяльність» (від 08.05.2009 р. № 4450) пропонує терміносполуку приватний розшукувач: «Приватним розшукувачем визнається громадянин України, який досяг двадцяти одного року, має вищу юридичну чи спеціальну освіту, не перебуває на обліку в органах охорони здоров’я у зв’язку з психічним захворюванням, алкоголізмом чи наркоманією, не має судимості та отримав у встановленому порядку свідоцтво про право на заняття приватною розшуковою діяльністю» (стаття 5).

Іменник «розшукувач» походить від дієслова розшукувати (розшукати) – «1. Робити пошуки кого-, чого-небудь. 2. Внаслідок пошуків виявляти, знаходити кого-, що-небудь». Також в інформаційному просторі функціонує слово розслідувавач (< розслідувати – «1. Робити дослідження, вивчення кого-, чого-небудь. 2. Виясняти, з’ясовувати, проводячи слідство або розбираючись в якомусь питанні»). Щоправда, воно використовується в контексті інвестигативної журналістики – журналістики розслідувань: «Данило Мокрик: «Робота журналіста-розслідувача – це не гра «Що? Де? Коли?».

Слово шукач має значення «людина, зайнята розшуками чого-небудь». Воно виступає синонімом до розмовної одиниці шпик – «поліцейський агент, який таємно займається розшуком, вистежуванням кого-небудь; шпигун». Назва шпигун означає «той, хто займається шпигунством», а шпигунство – це «злочинна діяльність, яка полягає в таємному збиранні відомостей або викраданні матеріалів, що становлять державну таємницю, з метою передачі їх іншій державі; вистежування, розшук»). Характерно, що є похідні слова шпигунка («жіночий рід до “шпигун”») і шукачка («жіночий рід до “шукач”»), але у слова «детектив» (у значенні «людина») родових варіантів немає.

Розмовним синонімом до слова «шпигун» виступає назва шпіон, а шпіонаж, як визначили словникарі, – «те саме, що “шпигунство”».

Ну і, звісно, куди ж у детективних романах без слідчого – «службової особи, яка здійснює слідство» (слідство – «розслідування обставин, пов’язаних із злочином, яке проводять органи юстиції // розм. Розпитування, дізнавання про кого-, що-небудь».

Детективові-розшукувачу протистоїть злочинець – «особа, що вчинила злочин». Його можуть називати зловмисник («той, хто має злий намір, хто задумав учинити або вчинив який-небудь злочин; злочинець») чи лиходій («той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо»).

У російській мові слову лиходій відповідає злодей – «1. Тот, кто совершает злодеяние или способен на него. 2. устар. Преступник, убийца. 3. разг. Герой литературного произведения, наделенный пороками. 4. Роль такого героя, исполняемая актером». Через близькість цього слова до українського злодій їх сплутують, хоч наше слово має значення «1. Той, хто займається злодійством // про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2. Зрадник, злочинець», ну а злодійство – це «розкрадання чиєї-небудь власності; крадіжка». Також «займається злодійством» і крадій.

Якщо детектив збираються екранізувати, починається підготовка сценарі-ю. Екранізація може мати форму фільму або серіалу. Коли фільм виходить дуже добрим, його включають до програми кінофестивалю, а це сприяє розвитку кінематографа.

Жінка та дружина в українській мові

Військовий і воєнний в українській мові

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]