Що ближче новорічні свята, то безпосередніше вони відчуваються в подарунково-мітичному відношенні. Спочатку кабачковоголовий Геловін, за ним – розпродажна Чорна п’ятниця, Святий Миколай, а там і Різдво. Між цих дат скромно загубилася нинішня: День народження головного казкаря соціалістичного суспільства сивого минулого Діда Мороза.

Оскільки Мороз персонаж усе-таки північного походження, днем народження культового дідка з мішком дарунків за плечима обрано 18 листопада. Цього дня у Великому Устюгу (Росія), де народився Морозенко, як правило, починаються морози. За іншими даними, резиденцією Діда Мороза визнано національний парк “Біловезька пуща” в Білорусі. Є свідчення, що знаковий Дід міг мати й українську прописку, що Морозенко з Рівненинщини. Ясно одне: Дід Мороз народився саме з приходом зими. А на землях нащадків стародавніх слов’янських племен зима приходить, як і раніше, 18 листопада.

Дід Мороз, що досі популярний в ексрадянських країнах, має чимало рис, запозичених у язичницьких персонажів, а також у Святого Миколая та його західного аналога – Санта-Клауса. Та й ім’я Діда Мороза є запозиченням у мітичних героїв. Мороз, приміром, трапляється у східнослов’янській нижчій мітології у вигляді дідугана з сивою бородою, що викликав люті морози та занапащав урожай. А діди-духи – померлі пращури, що також у мітичному світі стояли на одному щаблі з Морозом і подарунків нікому не дарували.

Як новорічний персонаж Дід Мороз у довгій до п’ят синій або червоній шубі, підперезаній поясом, з довгою білою бородою, у хутряній шапці й валянках почав викристалізовуватися в Росії на початку XX сторіччя. Радянська влада сприйняла Старого на “ура”: з 1930-х років Морозенко – обов’язковий учасник театралізованих вистав напередодні й під час зимових канікул у дитсадках, школах, палацах культури, на міських майданах тощо. 1937-го Мороз дебютує також і на Кремлівській Ялинці.

Місце теперішнього замешкання Діда Мороза – Північний полюс, Крайня Північ або Лапландія. Саме там він мантачить лижви чи сани, підбирає трійку та затарюється подарунками для малят, а також і для дорослих. Зазвичай гостинці від Діда Мороза “стандартизовано”, у наборі Морозенка, як і в наших супермаркетах, переважають солодощі. Водночас персональна поява Діда Мороза на вашому ґанку не лише підзабутий ритуал алкоголізованого радянського минулого. Мороз може з’явитися і в ніч на 2020 рік. В Україні існують відповідні фірми з послуг Мороза на кшталт Санта-Клауса. Можна викликати до столу також традиційну Снігуроньку.

Радянський Дід Мороз не має прямого походження від стародавніх язичницьких божеств. Хоча вже на початку ХХ століття утверджується думка про споконвічність цього образу: “Дідусь Мороз <…> раптово з’являється в залі й так само, як сто чи двісті років, а може бути, й тисячу років тому, разом із дітьми здійснює танець навколо ялинки, співаючи хором старовинну пісню, після чого з мішка його починають сипатися дітям подарунки”.

Насправді прототипом радянського Діда Мороза є європейські різдвяні дарувальники від Святого Миколая або Санта-Клауса, прообразом якого своєю чергою є чудотворец-архієпископ із Мир Лікийських. До Х сторіччя Миколай Чудотворець був, до речі, шанований передовсім на Сході Європи.

У XVII сторіччі голландські іммігранти, що оселились у Новому Амстердамі (Нью-Йорку), завезли традицію шанування Святого Миколая (Sinter Klaas) до Америки. 1773 року в пресі вперше з’явилася назва Santa Claus. У книзі Вашингтона Ірвінга “Історія Нью-Йорка” 1809 року йшлося, що англійці, які замешкували тоді в Нью-Амстердамі, перейменували голландського Sinter Klaas на Santa Claus. Англійці, що взагалі замінили в Нью-Амстердамі голландців, старанно знищували сліди своїх попередників. Місто перейменували на Нью-Йорк, переінакшили Сінтер-Клааса на Санта-Клауса й намагалися боротися з голландським заступником.

Санта-Клаус певною мірою також долучився до формування теперішнього культу Діда Мороза, оскільки в боротьбі з першим у СРСР випещувався всесильний ангел-добриня Морозенко, у медіа Заходу й образ другого. Боротьба між Сантою та Морозом у книжках, у соцмережах та на телеекранах і досі є уособленням “холодної війни”. Тільки до початку 1990-х це була битва між двома системами, а зараз біполярне протистояння зводиться до вісі координат Росія VS увесь світ.

Сучасного Санту придумав 1823 року Климент Кларк Мур. Власне Мур у поемі “Різдвяний гість” (A Visit From Saint Nicholas), більше відомій як “Ніч напередодні Різдва” (The Night Before Christmas), першим зобразив Санта-Клауса як життєрадісного немолодого ельфа. Натомість у нас Діда Мороза ніколи не сприймали як духа чи ельфа. Морозенко – майже людина, неангел, який сходить у свято Нового року часто в подобі якогось знайомого, чия верхня частина обличчя та голос тобі добре знані. До мене в образі Діда Мороза в сільському клубі вперше прийшов із подарунками Дід Мороз-тато. Як потім виявилося.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram