Останнім часом “чутки” про поглиблення конфлікту між Президентом Росії та її “головнокомандуючим всіх духовних сил” почали доволі саркастично обговорювати у ЗМІ. Як кажуть британці, його помічають вже “коні на вулиці”. Конфлікт цей має як особистісний характер, масштаб Кирила не співмірний із розмірами Володимира, так і службовий.

Річ у тім, що Путін, як майор КГБ у відставці, розглядає підпорядковану ним Кирилу  “духовну” структуру в якості частини системи безпеки Російської Федерації. І підстави для такого його сприйняття  Російської Православної Церкви  Московського Патріархату (РПЦ(МП) у нього є. І вони вельми вагомі.

Путін, що мріє відродити якщо не Імперію то принаймні Радянський Союз, із усіх своїх карликових сил хоче бути схожим  на творця СССР та РПЦ(МП) – великого Сталіна. Він прагне цього як на зовнішній арені так і в середині РФ. В останньому випадку прагне цього навіть помітно більше! І це зрозуміло – від цього залежить його місце у Кремлі, історії  та  навіть саме життя.

І якщо вже “копії Сталіна” вдалося поставити собі на службу сам Хабад (російського очільника якого: “У всьому світі Берла Лазара почали називати “рабином Путіна”), то демонстративно незалежна “духовна” позиція місцевої агентури ФСБ-КГБ не може не дратувати колишнього офіцера КГБ! Хто це сміє не прислухатися до думки Кремля!? Ті “стукачі”, що перед висвяченням та отриманням приходу, від 1943 року, давали і дають підписку на співпрацю з “органами”? І тут його як людину, як чекіста можна зрозуміти. РПЦ (МП) має приносити користь державі. Вона – інструмент  державної  влади. Його, Путіна інструмент. Колишніх гебістів не буває…

Кирил дозволяє собі публічну критику президента країни та його поглядів на роль церкви у державі. Він демонстративно відкидає вплив та домагання останньої відносно підпорядкованої йому частини спеціального призначення – РПЦ (МП). І хоча він намагається пом’якшити удар, посилаючись не на радянське керівництво, а на святого Миколу ІІ яко тирана, це не допомагає. Адже всі, включно із Путіним, знають, що РПЦ (МП) ніякого відношення до Російської  Православної Церкви Закордоном (РПЦЗ), яку російські імператори утискали від часів Петра І, якщо не Івана Грозного, не має. І все це неподобство відбувається напередодні президентських виборів в Росії! Саме час подумати про те, чи не заслуговує РПЦ(МП), принаймні її керівник, на статус   “иностранного агента”… Американського, зрозуміло.

Кремль та підпорядковані йому ЗМІ, аби уникнути більшого скандалу, останнім часом намагаються “перевести стрелки” цього протистояння на стосунки між патріархом та  епископом, намісником Сретенського монастиря, “особистим духовником Президента Росії” – Тихоном. Відомо, що амбіції Тихона сягають московського патріаршого престолу. Сягають настільки, що ФСБ неодноразово зіштовхувалася зі значними труднощами під час організації протокольних акцій за участі Путіна та двох вищезазначених духовних осіб. Час від часу це навіть виглядає комічно. Кирил на протокольних прийомах відмовляється сидіти з Тихоном у одному ряду, не кажучи вже про те аби поруч! Помітьте, не навпаки… Із цього, у тому числі, можна зробити висновок, що позиція “особистого духовника” значно міцніша та укріплюється день у день.

Епископ вдало маніпулює патріархом, виставляючи того в якості позаморальної, не духовної істоти. І як не дивно Кирил “ведеться” на це. Останній гучний скандал між ними стосувався… художнього фільму “Матільда”. Кирилу він сподобався, а Тихону  – ні. І що тут почалося! Фільм перетворився на серіал. Правда вже під іншою назвою та з іншими виконавцями…

Втім, як відомо, “духовна” причина всіх цих скандалів та непорозумінь досить банальна – гроші . В той час як президент РФ та його команда тримають свої гроші під омофором папи, у надійному  католицькому “Інститут релігійних справ”, московські православні від РПЦ (МП) із середині минулого року втратили свій банк! Зрозуміло, що для Кирила, як видатного крамаря алкогольно-горілчаним товаром та сигаретами і непересічного лихваря, це удар який важко пережити!

Путін і в його патріаршу кишеню запустив свою загребущу президентську руку.  Підконтрольний “Роснефті” Всеросійський банк розвитку регіонів (ВБРР) отримав  99,999989% долю у капіталі православного банку РПЦ(МП) “Пересвет”. Центробанк ввів в останньому тимчасову адміністрацію, менеджмент у рясах відсторонений від справ, діє повний мораторій на задоволення вимог кредиторів. Вова залишив Кирила без штанів та нажитих тяжкою духовною працею горілчаних грошей. В той час як Кремль не розкриває підспудних та ідеологічних причин такого краху православної комерції, відомий опальний протоієрей Чаплін запропонував свою версію  розгрому патріаршого бізнесу: Участие духовенства в ростовщичестве запрещено святыми канонами … тут вмешивается Сам Господь. Он разоряет – и окончательно разорит! – мерзость “церковного” ростовщичества”.

Може саме тому Кирил так “плотно” взявся за… Україну! Коли Тихон переможе у Москві він емігрує до України і очолить тут автокефальний рух в УПЦ (МП)? Скільки вже до Києва втекло московських “опозиціонерів”, ба, навіть комуністів! До бандерівців…

Може, саме у цьому й полягала суть відомих листів Філарета до Архієрейського собору РПЦ(МП) кінця листопаду – початку грудня 2017 року? Кирил готує собі плацдарм до відступу? Він ставить під свій особистий контроль Онуфрія напередодні непересічних подій?

Можливо. А чому ні? Колись і Філарет був відданим слугою білокам’яної. Чого тільки у житті, а тим більше в політиці, тим більше релігійній, не буває… Ніколи не кажи ніколи.

Аd majorem dei gloriam!

Політичні аспекти іудаїзму на Росії

УПЦ (МП): Ми не “Московська церква”… А яка?

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]