Зараз є така фішка, дуже популярна тема серед кинутих жінок і дуже прибуткова серед топових психологів.

Так от, уявіть, чоловік і жінка починають стосунки. Жінка робить це свідомо – він її підходить, вона має намір розвивати відносини в майбутньому і повністю (ну або майже повністю) впевнена в своєму виборі. А чоловік? Він це робить так би мовити на пробу. Тобто він починає стосунки, крутиться в них, перевіряє що там і як, і раптом зникає. Подумати.

Жінка просто не може зрозуміти такої поведінки, вона мислить по-іншому і взагалі в неї поняття стосунків більш прості і прозорі. Не розуміючи, що відбувається вона починає бити на сполох. Він, такий завзятий і активний, сам підійшов до неї познайомитись, сам за власною волею дзвонив їй щодня, обіцяв їй все! Під поняттям “все” пишемо список із сотні позицій, такі як: він любить і буде готувати щодня, він покаже їй світ, він зводить її на гробки й покаже могилки родичів. А могилки – це вже аргумент, це фактично знайомство з родиною, майже сватання.

І якщо жінка вже на все це згодна, він дійсно впрягається у взаємини й показує себе тільки з найкращих сторін. Він стверджується в цих відносинах, досягає вершин ідеальності. І за кілька тижнів раптом щезає! Тому, що йому треба подумати. Чи дійсно йому це потрібно? Уявляєте, дійсно. Психологи всього світу стверджують, що чоловік, який не подумав на цьому етапі, може вирішити подумати вже після весілля. І не факт що роздуми закінчаться на користь шлюбу.

Взагалі раніше я вважала, що чоловікам до весілля треба нагулятися, зробити всі можливі висновки, і тоді вони будуть щасливими в шлюбі. Скільки їм треба часу, щоб нагулятись, науці невідомо. Хоча є ризик перегуляти та дійти висновку, що життя прекрасне і без дружини, її цілком можуть замінити покоївка й кухарка. Тож чоловіка треба вчасно зустріти, у середньому років 40 на “погуляти” йому має вистачити. Адже в п’ятдесят він піде на власне весілля або на дев’ятому місяці вагітності коханої, або під впливом якихось інших вагомих факторів.

Як висновок, чоловік, який вже нагулявся, але ще не достатньо подумав, не готовий до серйозних і тривалих відносин.

Отже, повертаємося до тих, хто пішов подумати. І лишимо їх у спокої. Вони насправді задкують від купи сумнівів, які засіли в їхніх головах. Вони намагаються ухвалити правильне рішення і беруть павзу. Вони хочуть бути чесними, тому нічого не кажуть. Їм дійсно нічого сказати, адже вони самі не знають відповіді на ті питання, які раптом постали на другому тижні відносин.

Читайте також: Я не зможу тебе полюбити!

А що нам, кинутим напризволяще жінкам тепер робити? Ну, тут є перелік, рекомендований психологами. Наприклад, зайнятись собою. Можна записатися в басейн чи на бокс, бажано сплатити за абонемент на рік уперед, щоб не припинити процес самовдосконалення, впавши в меланхолію. Саме цей пункт завжди тримає мене в тонусі. Тренажерний зал, латинські танці, спортивні змагання – так, мене стимулюють не жага до спорту, а саме чоловіки, які пішли подумати. Але я б ніколи не досягла таких висот без них, за що я їм кожному і поіменно вдячна!

Ще що можна? Зайнятися тим, що приносить задоволення: читати цікаві книжки, відвідувати виставки, ліпити глечики. Я підозрюю, що половина (а може й більше) жінок, які дали світові незабутні творчі роботи, просто чекали повернення коханого від самого себе.

А найцікавіше, що мені понад усе подобається (до речі, це не я, це Сатья пропонує) – продовжити спілкування з іншими представниками сильної статі. Тобто перебирати чоловіками далі. Блондини – направо, кучеряві – наліво, філософи – в окремий список, письменники – у список із зірочкою тощо. Вести повноцінний спосіб життя. Для чоловіків зі списку “зустрічі ще не було, але буде” жінка – автоматично богиня, і він завжди підніме її самооцінку бажанням зустрічі та романтичної поїздки на гробки. Тобто наша пісня гарна й нова.

Я особисто провела деяке власне дослідження з цього питання і можу з упевненістю сказати, що це працює. Вони дійсно йдуть і дійсно повертаються. Причому йдуть вони по одному, а повертаються іноді групами. У кожного свій час на роздуми. Один повернеться за тиждень, інший – за рік.

А я ж не чекала – я прогресувала, росла та розвивалась. У мене вже з моїм розвитком навіть часу зайвого не лишилось. Теж біда. Вони повертаються, а я: “Напиши мені в середу, о 16:48. Матиму для тебе вільних шість із половиною хвилин”.

Підсумовуючи все вищесказане, хочу зазначити, що кожна жінка в той момент, коли її чоловік йде, щоб подумати, отримує бонусом кілька вільних годин на день. І ці кілька годин вона має право витратити на спілкування з усіма, на кого їй раніше не вистачало часу. І, можливо, цим вона дасть шанс комусь іншому на розмову, прогулянку або на чашку кави в Римі, наприклад. Тож, шановні чоловіки, ви там швидше думайте, щоб було куди потім повертатись.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram