27 листопада 2019 року свій 101-й день народження святкує чинний президент Національної академії наук України Борис Патон. Своїми винаходами прославився на весь світ. Розроблені ним прилади допомагають проводити зварювальні роботи під водою і в космосі. Він одним із перших створив апарат, завдяки якому можна обробляти метал в космічному просторі за допомогою пучка променів. Вперше їх було протестовано в 1969 році. У 1984-му в космосі на орбітальному комплексі Салют-7 було випробувано універсальний ручний електро-променевий інструмент УРІ, також створений колективом під керівництвом Патона. Разом із хірургами Борис Євгенович розробив інноваційний метод з’єднання м’яких тканин, так званий шов Патона, завдяки якому значно скоротилася тривалість операції, знизилась можливість крововтрати та зменшилася імовірність післяопераційних ускладнень. А ще він справжній рекордсмен – як за довголіттям, так і за тривалістю перебування в різних статусах. Із 27 лютого 1962 року вчений беззмінно очолює Національну академію наук України.

Хоча за паспортом Борис Євгенович народився 27 листопада 1918 року в Києві, ця дата невірна. Відповідно до монографії істориків Марії Дмитрієнко та Валерія Томазова (“Рід Патонів. Історико-генеалогічне дослідження. Документи”), майбутній вчений з’явився на світ 14 листопада 1918 року, а 1 березня 1919-го був хрещений в київській церкві Святої Марії Магдалини, яка розташовувалася поблизу сучасної станції метра “Політехнічний інститут”.

Борис Патон – син видатного вченого Євгена Патона. Батько в родині був завжди наставником і прикладом. Методи виховання були суворими, Євген завжди говорив синам, що працювати повинні всі, від малого до великого, Борис Євгенович згадує:

“Хтось на роботі, хтось в школі, університеті або інституті. Це дуже допомагало потім у дорослому житті. Знаю по собі. І я за це дуже вдячний своїм батькам”

У 1941-му Патон-молодший закінчив Київський індустріальний інститут. Починаючи з 1942-го, його трудова діяльність нерозривно пов’язана з Національною академією наук України. Тут він пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до очільника Інституту електрозварювання в 1953 році.

Менше як за десять років, у лютому 1962-го Патон став президентом Національної академії наук України. На цій посаді Борис Євгенович реорганізував академію. Він збільшив увагу до фундаментальних досліджень на противагу надмірному захопленню прикладною наукою. Цей напрямок став основою розвитку АН УРСР на два десятиліття.

Борис Патон посприяв будівництву житла для співробітників Академії наук, так у столиці з’явися мікрорайон Академмістечко. Першими жителями району були академіки, професори, співробітники НДІ та їхні родини.

Патон рішуче виступав проти будівництва 3-го і 4-го реакторів Чорнобильської атомної електростанції через можливість катастрофічних наслідків. Події квітня 1986-го підтвердили його слова. Співробітники Академії брали активну участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

За роки Незалежності України Патон доклав зусиль для адаптації НАНУ до сучасних умов ринкової економіки та створення перших в Україні технопарків.

Борис Патон є найстаршим за віком і за терміном перебування на посаді президентом Національної академії наук в світі. Борис Євгенович також двічі Герой Соціалістичної Праці (1969, 1978) і перша в історії людина, удостоєна звання Героя України (1998). На його науковому рахунку понад 400 винаходів і 1 000 публікацій. Єдиний киянин, увічнений прижиттєвим бюстом в столиці України (встановлений в 1982 році на вулиці Богдана Хмельницького, 15).

До речі, офіційно термін повноважень Патона як очільника АН закінчується в березні 2020 року. Борис Євгенович прокоментував “Дзеркалу Тижня”, кого він бачить на цій посаді в майбутньому:

“Якщо вас цікавить, то скажу про своє бачення, якою має бути людина на цій посаді. Недостатньо бути відомим або видатним вченим. Треба бути ще хорошим керівником, організатором науки. По-сучасному – ефективним менеджером”.

Відзначимо також, що Національна академія наук України була заснована в день народження Бориса Патона – указом Гетьмана України Павла Скоропадського від 14 листопада 1918 року. Установче засідання академіків відбулося 27 листопада 1918 року. Саме тоді першим президентом Академії було обрано Володимира Вернадського, секретарем – Агатангела Кримського.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram