Богдан Горбань. Як Путін намагався “прибрати” Макрона

Богдан Горбань. Російське втручання у французькі вибори. Фото: EPA/CHRISTOPHE PETIT TESSON

Російська пропаганда тривожить увесь світ, оскільки направлена на лобіювання псевдодемократичних рухів, котрі насправді створенні з однією метою – всесвітнє тоталітарне керівництво на чолі з Володимиром Путіним. Кремль, не шкодуючи ні зусиль, ні коштів, намагається створити “новий всесвітній порядок”, у центрі якого буде знаходитися Москва. Безліч європейських держав зазнали втручань у свої внутрішньополітичні процеси (у зв’язку з цим Рада ЄС ухвалила концепцію протидії російській пропаганді). Не стали винятком і цьогорічні вибори в Франції. Теперішній Президент (а тоді кандидат) Еммануель Макрон отримав чимало палиць у колеса за час президентських перегонів. РосЗМІ намагалися дискредитувати його в усіх можливих площинах, часто б’ючи нижче пояса. Також Кремль не гребував хакерськими атаками на сайт партії “Вперед!”, від якої балотувався Макрон. У президентському протистоянні головним опонентом Макрона була праворадикалістка Марін Ле Пен, яку навпаки повністю підтримувала Москва, адже вона єдина з європейських політиків, хто реально міг зайняти президентське крісло та визнати, що анексія Криму – законна. Тож варто зрозуміти, якими методами діяв Кремль, щоб привести до влади свою лобістку. Головне – це виявити, яким чином Франція все ж таки вистояла та змогла справедливо провести вибори.

Для Росії французькі вибори були принциповими, адже після Brexit можна без вагань сказати, що Франція та Німеччина залишились основним стрижнем альянсу. Москва весь час намагається похитнути стабільність європейських держав. У зв’язку з цим обрання праворадикального політика президентом стало б справжнім святом для Кремля. Цікавим було те, що російська влада напередодні виборів профінансувала створення франкомовного каналу Russia Today поряд з уже існуючим Sputnik, що стало безпрецедентним випадком. Усе вказує на те, що РФ використала багаточисленні пропагандистські ресурси. Задіяні були всі інструменти, починаючи від органів державної влади, закінчуючи православними церквами у Франції.

У березні 2017 року верхівка МЗС Росії мала зустріч із делегацією французьких сенаторів, котрі є відвертими прихильникам поступового зняття санкцій з Москви. Один із них у минулому році відвідав територію окупованого Криму, де нап’ялив футболку з красномовним надписом: “Обама, ты – чмо!”. Оскільки контакти між дипломатами та політиками надто публічні, цей інструмент використовується лише для офіційних контактів і моніторингу ситуації, хоча дозволяє зробити висновки з приводу активності РФ у Франції.

Більш завуальованими методами впливу на виборчий процес є аналітичні центри, якими формально керують французи, проте ниточки від них ведуть лише в один бік. У Франції існує аналітичний центр “L’Observatoire”. Він створений при російсько-французькій торговельній палаті, але цілковито підконтрольний Кремлю. Директором цього центру є вчений-політолог Арно Дюбьєн, наближений до низки праворадикальних французьких сил.

Не гребують росіяни святим. Хоча кількість православних у Франції близько 240 тисяч (0.75 % виборців), а церква відділена від держави, сам по собі релігійний інститут використовують як додатковий пропагандистський елемент. Центральною фігурою в діяльності православної церкви в Франції є єпископ Корсунський Нестор, один з найближчих соратників патріарха Кіріла. Незважаючи на свій вік (Нестору всього 42 роки), він встиг швидко стати однією з найбільш впливових персон у системі французького православ’я.

Але на верхівці російської пропаганди стоять медіа служби та хакери. На початку виборчої кампанії демократи вже відчули втручання Кремля. Прес-секретар партії “Вперед!” поскаржився французькій пресі на те, що їхній сайт весь час перебуває під тиском хакерських атак із Росії. Правдивість цієї заяви підтвердили у Вашингтоні, де заявили, що американські спецслужби зафіксували втручання російських хакерів в електронні системи виборчої кампанії у Франції.

Під час президентських перегонів в інтерв’ю виданню Jeune Afrique Еммануель Макрон сказав, що Франція та Росія неодноразово були союзниками, але наразі немає причин дозволяти РФ порушувати міжнародне право. Також Макрон додав, що зможе здобути повагу Путіна, оскільки його ніщо не пов’язує з Росією. Такі заяви не на жарт розлютили прихильників Москви. Вони спробували зробити все для того, щоб дискредитувати кандидата.

У відповідь на сміливе інтерв’ю псевдоінформаційне агенство Sputnik опублікувало розгорнутий текст-розмов із французьким депутатом, який сказав, що Макрон може бути “агентом США” і що його підтримує “багате гей-лобі”. У зв’язку з цим кандидату довелося відреагувати на ці звинувачення та заперечити, що він є гомосексуалістом, а також агентом США. Russia today зі свого боку розповсюдила “чутки”, що Макрон під час своєї поїздки до Лівану нібито винаймав житло “за рахунок платника податків” у посольстві Франції. Маячня такого роду стала основною темою для рупорів пропаганди під час президентських виборів у Франції.

Демократичні сили вимушені були звернутися до влади з проханням забезпечити якомога сильнішу безпеку, щоб уберегти справедливість виборчого процесу. Уряд серйозно сприйняв цю небезпеку, – міністр закордонних справ Жан-Марк Еро попередив Москву про те, що “таке втручання у французьке політичне життя неприйнятне”, а французький еквівалент Ради національної безпеки у Вашингтоні провів спеціальне засідання для обговорення кіберзагроз.

Отже, незважаючи на всі спроби, Кремлю не вдалося змінити перебіг виборів у Франції. Хоча часом російським висококваліфікованим фахівцям удавалося посіяти зерно сумніву. Вони часто наступали на свої ж граблі, викривали себе самі, намагаючись спалити будинок дощенту. Також низьку ефективність пропаганди можна пояснити тим, що французькі ЗМІ мають чималий авторитет для французів, саме ці масмедіа пишуть правду, котра розвінчує всі міфи Москви. Париж устояв, не піддавшись пропагандистам.

Читайте також: Богдан Горбань. Мішень – Меркель! Російська пропаганда за кордоном