Богдан Горбань. Судова реформа від “А” до “Я”

Богдан Горбань. Судова реформа від "А" до "Я". Фото 112

Цього жовтня депутати Верховної Ради ухвалили багатостраждальні зміни до законодавства, яке регулюватиме процес судочинства. Ледве не щодня ЗМІ дискутували: “Чи зміниться щось на краще внаслідок ухвалення цього законодавчого акта?”. Найбільш об’ємним за всю історію українського парламентаризму назвав цей закон і спікер парламенту. Що ж, справді, цей документ чималий за обсягом, і його досконале вивчення займе в професійного юриста не одну добу, годі казати про звичайних українців.

Закон докорінно змінює систему правосуддя загалом. Вистражданим його можна назвати навіть з огляду на те, що в останній тиждень до моменту голосування депутати внесли 4483 поправки. Що насправді вражає – фактично кожна фракція, кожен її член намагалися докласти рук, щоб пролобіювати свої інтереси.

Та все-таки ухвалений закон суттєво впливатиме на життя кожного українця, кому хоч раз доведеться брати участь у судах.

Ключовими “стовпами” цієї реформи є те, що вона відповідає нормам правосуддя Європейського союзу, а також рекомендаціям Венеціанської комісії. Але найвагоміша мета судової реформи – повернення довіри українців до системи судочинства.

Нове законодавство містить низку нюансів, котрі повинен знати кожен.

Насамперед слід розуміти, що ховатися від повісток в суд буде марно, адже ухвалені норми передбачають розміщення повістки на Інтернет-порталі відповідного суду, що вважається належним повідомленням особи про її залучення до судового процесу.

Штрафи. Суд отримав суттєві підстави застосовувати стягнення до порушників процесу. Суми можуть коливатися і сягати астрономічних цифр – сотень тисяч гривень. Санкції оголошуються відразу після порушення закону, проте можуть бути оскарженими.

Гласність. У законодавстві й раніше містився перелік судових засідань, які мали відбуватися за зачиненими дверима. До них входили справи, де могли б бути розголошені державні таємниці, порушені права особистого життя тощо. Після реформування системи суддя отримав повноваження на свій розсуд вирішувати, чи вистачає в залі простору для роботи, й виносити ухвалу, обмежувати туди доступ чи ні.

Монополія адвокатури. Якщо раніше лише кримінальне судочинство вимагало, аби представник особи мав адвокатську ліцензію, то враховуючи зміни до законів, протягом наступних років адвокати здобудуть монополію в усіх правових галузях.

Надзвичайно важливо те, що судитися буде значно дорожче. У судочинстві з’явиться інструмент, який за суттю своєю є заставно-авансова оплата судового збору, послуг адвокатів, залучених експертів тощо. Не зовсім зрозуміло, чи існуватимуть пільги, адже не кожна особа матиме фінансову спроможність здійснити таку виплату.

Недоторканність. Якщо зараз жодного суддю не можуть затримати навіть під час безпосереднього вчинення злочину, поки Верховна Рада не дасть згоди на його арешт, то судова реформа прибирає цю норму: у разі затримання судді під час або одразу після вчинення тяжкого злочину ніякої згоди взагалі не буде потрібно. У інших випадках згоду на затримання судді даватиме Вище рада правосуддя.

Переатестація. Усі судді повинні будуть пройти кваліфікаційне тестування, в результаті якого буде зрозуміло, чи зможуть вони працювати, чи ні. Це надзвичайно важливий крок, оскільки чимало суддівських рішень викликає обурення суспільства. Відповідно, судді мають довести свою професійну придатність.

Зміна касації. Оскільки судова реформа реорганізовує частину суддів, касація буде відбуватися дещо інакше. Тепер усі касаційні скарги буде розглядати Верховний суд, який у свою чергу поділятиметься на 5 палат. Що стосується справ, котрі перебувають в першій та апеляційній інстанції, то такі провадження реформа не зачепить.

Кардинальних змін чимало. Судочинство насправді потребує реформування, проте основною проблемою є не законодавство, оскільки в Україні воно на високому рівні, а нехтування ним. Неухильне виконання законів усіма членами суспільства зможе перетворити будь-яку державну структуру на орган, якому довірятиме суспільство.