Так звана торгівельна війна на Донбасі, яка розпочалася у січні, викликала величезний резонанс в українському суспільстві й наразі є «найгарячішою» темою в інформаційному просторі. Організатори заявляли, мета акція – обмін полоненими за принципом “усіх на усіх” та припинення торгівлі з тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей. Та за два місяці блокада призвела лише до введення надзвичайного стану в енергетиці та до захоплення терористами підприємств Донеччини. Дії блокадників з кожним днем викликають більше питань, ніж конкретних відповідей. Експерти наводять різні варіанти розвитку подій та відповідей на питання кому це вигідно, яку мету насправді переслідують організатори блокади, скільки вона триватиме і до чого призведе?

Тут є два варіанти – або ці дії вигідні олігархам, або люди дійсно вже не можуть терпіти. Але в обох варіантах участь беруть і перші, і другі. Це як з Майданом, коли на хвилі народного невдоволення є ті, котрі використають це собі на користь.

Як ставиться до блокади Київ, Москва і Донбас? Негативно. Принаймні так заявляють вони на загал.

Київ критикує блокадників на Донбасі. Представники української влади стверджують, що наслідки таких дій згубні для економіки країни.

Москва закликала Київ вжити негайних дієвих заходів щодо припинення транспортної та економічної блокади Донбасу.

Що ж стосується Донбасу, то лідери сепаратистів назвали блокаду такою, що прямо суперечить Мінським угодам і ввели ультиматум – якщо блокада не припиниться, вони введуть зовнішнє управління на підприємствах Донбасу.

Як на мене, загалом блокадників залізниці можна зрозуміти. Вони втомилися від війни, втомилися від бездіяльності влади і аж ніяк не можуть сприйняти той факт, що держава веде торгівлю з окупантом в той час, коли війна триває. Тому чи не доречніше було б блокувати торгівлю з Росією, з державою-агресором, а не з окупованими територіями. За даними Держстату частка Росії в українській зовнішній торгівлі коливається довкола 10%, при цьому імпорт перевищує експорт. Та вражає те, що Росія виявилася найбільшим партнером України на ринку зброї. Такі дані наведені у доповіді Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI). Йдеться про те, що у 2016 році Україна експортувала у ворожу країну військових товарів на суму 169 мільйонів доларів. То як мають реагувати бійці?!

Та все ж у мене закрадаються сумніви, що їх просто використовують, воно лиш частина чієїсь гри. Можливо, це спосіб дестабілізувати політичну ситуацію у державі. І таким чином наблизити дострокові вибори. Не виключаю той факт, що такі постаті як Семен Семенченко та Володимир Парасюк використовують блокаду як банальний спосіб пропіаритися. Адже на фоні діючої влади, яка категорично проти блокади, вони виступають народними героями. І заяви Гройсмана, що через блокаду майже 75 тисяч українців можуть залишитися без роботи, а бюджет зазнає чималих втрат – для них порожні слова. «Шукайте альтернативу!» – заявляють блокувальники.

Дивно, що альтернатива і досі не знайдена, адже війна триває з 2014 року. І влада мала б передбачити такий хід подій. Насправді альтернатива є, але вона не приваблює, бо платити доведеться вдвічі дорожче. Взагалі, ситуація в енергетиці абсурдна. Держава продає до 38% електроенергії, яку виробляє, при цьому у країні оголошено надзвичайний стан в енергетиці. Це схоже на Голодомор – люди голодують, а зерно йде на експорт.

Як розвиватимуться події далі можна лише здогадуватися. Але зрозуміло одне – блокадники зупинятися не збираються. Уже перекрили автомобільні дороги і попереджають, що блокуватимуть всі можливі шляхи торговельних зв’язків з Росією. Вони невдоволені владою. А це може призвести до третього Майдану, зазначають деякі політологи. Перед владою у свою чергу стоїть дилема: продовжувати торгівлю з окупантом чи поставити під загрозу економіку країни, яка й так не у найкращому стані. І на фоні цих подій, українці відволікаються від найбільшої проблеми держави – війни.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]