Лілія Гонюкова. Мова – це можливість жити краще

Блог Лілії Гонюкової: Мова – це можливість жити краще / фото з відкритих джерел

Останнім часом багато говорять про українську мову. Як у Верховній Раді, де зареєстровано декілька законопроектів про державну мову, так і в Конституційному суді, що розглядає конституційність закону Ківалова-Колесніченка. Блискучий виступ у Конституційному суді професора Павла Гриценка перепощується з YouTube.

Мовне питання завжди хвилювало українців. Створено достатньо організацій для захисту мови. Давайте згадаємо, що Народний рух України за перебудову виріс із Товариства української мови «Просвіта», ініціативної групи, яка згуртувалась навколо газети «Літературна Україна» та інших патріотичних організацій, для яких мова була важливим аргументом і зброєю у боротьбі за незалежність України. Але і сьогодні, через 25 років після проголошення незалежності України, ми маємо шукати доводи, щоб переконати російськомовних співвітчизників послуговуватися українською мовою. Дебати точаться здебільшого в інтелектуальній площині. Дискусії глибокі, цікаві, але які не дуже впливають на пересічних громадян, котрі живуть своїм життям, жаліються на низькі заробітки та не бачать перспективи й можливостей.

Але мова – це також можливість жити краще. Хочу розглянути українську мову як спосіб, інструмент економічного зростання, доступний кожному громадянину. Ми звикли нарікати на нестачу робочих місць і низькі зарплати, але при цьому – читаємо російською мовою книжки, газети, слухаємо їхню попсу тощо. Ми не замислюємось, кому при цьому платимо. Основні гроші ідуть росіянам, які створили цей продукт і трохи перепадає українцям за розповсюдження і тиражування. До того ж український продукт російською мовою – не конкурентоздатний. Він коштує дорожче, а витрати вищі. Чому вищі? Та тому що цей продукт є імітацією оригінального або адаптацією під оригінальне. Отже, спілкування українською мовою – це робочі місця для українців.
Сама мова є висловлюванням уявлень українців про суспільну організацію, про стосунки у суспільстві, про взаємини в родині. Наприклад, такого терміну, як «врядування», немає в російській мові. Його неможливо перекласти. Росіяни взагалі не розуміють, що це таке. Вони його перекладають як «управлєніє». А це вже зовсім інше значення. Для реалізації цих двох явищ використовуються різні інструменти. Врядування передбачає горизонтальні відносини між рівноправними суб’єктами взаємодії. А управління – вертикальні взаємини суб’єкта-об’єкта, тобто, хтось підлеглий, а хтось керівник. Ну не розуміють росіяни рівноправних стосунків.
Ще один цікавий термін: «уряд» і «правітельство». З «правітельством» все більш-менш зрозуміло – воно править, можливо, за правом, але за правом кого і чого? Уряд – термін, що сягає у сиву давнину. Перша асоціація – певний порядок, як записано у словнику В.Даля. Але у словнику В.Даля є багато значень цього слова, наприклад, «распоряженье, управленье, общественный порядок или устройство, все меры начальства (выборного служащего по ряду и наряду) для порядка». У Київській Русі існувала така верства населення, як рядовичі. Це люди, які працювали за договором. І ще, коли запрошували князювати князя в Київській Русі, то з ним «ряд рядили» – укладали угоду. Мені цей звичай нагадує Суспільний договір або угоду, де народ викладав свої вимоги до урядовців та брав на себе певні зобов’язання. Отже, уряд – це орган, який створюється для реалізації суспільної угоди між громадянами і найнятими ними менеджерами (управителями). Так чого хочемо ми – українці? Щоб у нашій країні відбувалось врядування чи управління? Адже як ми це називатимемо – такий зміст і вкладатимемо.

Іще один, не менш важливий аспект – безпековий. Широке використання російської мови й українська лояльність до неї мови призвели до війни на Сході України, адже причиною вторгнення для Росії став захист «руского міра». І справді, якщо ви говорите російською – вас ідентифікують як росіянина. Ну де ви бачили, щоб іспанець говорив французькою і бив себе в груди, що він іспанець? Або француз – німецькою чи англійською? Чи можете назвати успішну державу, яка послуговується іноземною мовою? Там це просто ненормально.

Отже, ми живемо у викривленому просторі, якщо вважаємо такий мовний стан нормальним. І якщо він для вас прийнятний, то не запитуйте, чому ми бідні. Але повернімося до безпеки. Навала біженців у Європі. Як ви думаєте, завдяки чому їх витримала Європа? Завдяки –асиміляції. При цьому для своїх громадян створюються робочі місця для роботи з біженцями. Отже, мова це інструмент збагачення.

Уявімо, що розпалась Росія, хаос, занепад. Куди бігтимуть росіяни? Туди, де їх розуміють. І це не Китай… Один із дієвих інструментів захисту національних інтересів – це мова.