Мене звати Юлія Матту, і я подорожую світом, щоб сходити в бібліотеку. Дивно, ви скажете? Скільки світу – стільки дива, скажу вам я. Для мене, як для журналістки, це власний і принциповий проєкт: дослідити бібліотеки світу та розповісти світу про культуру, літературу і бібліотеки України.
Тож, подорожуючи світом і вивчаючи бібліотеки різних країн, я вже маю достатньо досвіду та знань, щоб порівняти роботу українських і європейських бібліотек і зробити свої перші висновки.
Для порівняння я не буду брати далеку сільську українську бібліотеку, яка опалюється дровами, навпаки, я візьму найпрогресивнішу бібліотеку в Києві. Люди, які працюють там, вже давно стали моїми друзями (як і бібліотекарі інших книгозбірень). Двері цієї бібліотеки завжди відкриті для всіх охочих.
Публічна бібліотека імені Лесі Українки.
Особливості бібліотеки в тому, що тут працюють ентузіасти, починаючи від рядових бібліографів і закінчуючи директоркою.
Заснована бібліотека в 1944 році після того, як Київ звільнили від фашистських окупантів. Книжки, які знаходили при очищенні вулиць, люди зносили в школу №138. Саме вони й стали стартовим фондом бібліотеки.
У 1979 році бібліотеку реорганізовано в центральну міську. У лютому 1998-го перейменовано в Публічну бібліотеку імені Лесі Українки для дорослих міста Києва.
Із 1996 року бібліотека почала впроваджувати нові технології. На грантові кошти була придбана спеціальна програма для створення електронної бази читачів та автоматизації процесу обслуговування – е-формуляри, пластикові читацькі квитки зі штрих-кодами.
Читайте також: Рестарт: як живуть міські бібліотеки сьогодні
Бібліотека повністю відмовилась від паперових формулярів. Але на підтримку технологій у кризові 2008-2014 роки у скромному бюджеті бібліотеки, яка фінансується з бюджету міста, коштів не вистачало. Встановлення нової версії програми через заборгованість бібліотеки є неможливою. Ця ситуація в напруженому стані тримає колектив бібліотеки, адже вихід з ладу старого сервера призведе до зупинки і обслуговування відвідувачів і підтримки електронного каталогу бібліотеки.
Для чого потрібний останній? Щоб кожен читач знайшов свою книжку.
Цей каталог – дійсно сервіс європейського рівня. І якщо в Європі публічні бібліотеки позичають записи книжок чи публікацій у свій електронний каталог з об’єднаного національного каталогу, то електронний каталог Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, що налічує понад 500 тис. записів книжок і статей з фондів 90 бібліотек Києва, створено багаторічною працею її професійного колективу. У Києві ви не знайдете кращого сервісу для пошуку книжок у бібліотеках. Тому коли мені потрібна конкретна книжка, чи видання на певну тематику, інформація, в якій бібліотеці Києва я можу отримати обране видання – цей каталог – мій найперший помічник.
Подорожуючи бібліотеками Європи, дивувалася велелюдності бібліотек, особливо під час студентських сесій. Тому, що в Європі студенти всі свої наукові праці пишуть у бібліотеках. Ніяких скачувань з Інтернету. Тому і рівень освіти там буде вищий і спеціалісти там будуть освіченіші. Один з деканів європейського вузу розказав мені, що кожна студентська робота, навіть невеличкий реферат, перевіряється на плагіат.
Я студентка 90-х. Тоді не було Інтернету, і я шість років просиділа в читальних залах бібліотек. Ви пам’ятаєте, як важко було знайти книжки, перегортати сотні каталожних карток, чекати в черзі, поки знайдуть, принесуть та запишуть книжки у формуляр? Так от, за 20 років мало що змінилося у більшості бібліотек України: можливості зайти в місцеву бібліотечну мережу з домашнього комп’ютера та замовити необхідні книжки наші студенти не можуть. Це можливо зробити через каталог Публічної бібліотеки імені Лесі Українки. Проте, таке прогресивне напрацювання під загрозою виходу з ладу.
Місце розташування бібліотеки… а ось тут починається квест. Бібліотека розташована у восьми приміщеннях, сім з яких орендовані у різних районів міста, має вісім адрес, а центральна будівля знаходиться на вулиці Тургенівській, 83-85 (урочисто відкрите приміщення 25 лютого 1971 року в день 100-річчя від дня народження Лесі Українки).
Читайте також: В Україні бібліотека вперше отримала театральну нагороду
Дивно, як можливо розбити бібліотеку на вісім адрес ще й так, щоб вона функціонувала? Тож карта Гугл вам у поміч на випадок походу в бібліотеку.
Взагалі стосовно Києва я знаю, що за декілька останніх років було профінансовано декілька масштабних бібліотечних проєктів у межах міста. Тому хочеться сподіватися, що й в центрі міста колись знайдеться приміщення, щоб об’єднати вісім приміщень в один сучасний бібліотечний простір, яким ми будемо пишатися, візитівкою столиці, куди найперше міська влада приводитиме іноземні делегації.
Я думаю, що Києву вже пора заявити про себе, як про культурну столицю і почати зводити не лише торговельні центри, а й головну сучасну доступну всім бібліотеку. Як, наприклад, Публічна бібліотека Варшави, яка докорінно відрізняється рівнем оснащення і фінансування.
Пам’ятаю, декілька років тому, коли кияни активно обговорювали Стратегію розвитку міста Києва до 2025 року бібліотечна громадська організація зверталася до київської громади і влади з проханням підтримати включення до Стратегії будівництво нового приміщення для головної бібліотеки столиці. Не включили. Пошукала відповідний рядок у програмі “Столична культура 2019-2021 років”. Також не знайшла. Проте щиро сподіваюсь, що Боженька і Київська адміністрація посприяють, щоб нарешті головна бібліотека стала гордістю столиці, а не об’єктом для квестів і рейдерських зазіхань.
Утім, попри всі труднощі існування, працівники бібліотеки роблять все можливе, щоб надавати користувачам максимально якісні послуги. Не тільки книжки, комп’ютери, Інтернет ви тут знайдете. Дуже багато творчих заходів тут відбувається, різноманітні освітні процеси (навчання людей поважного віку комп’ютерної грамотності, навчання користувачів іноземним мовам, різні психологічні тренінги, юридичні консультації, екскурсії Києвом) і це все безкоштовно.
І на останок про приємне, цьогоріч Публічна бібліотека ім. Лесі Українки святкує своє 75-річчя. Тож я особисто вітаю колектив бібліотеки з ювілеєм і бажаю, нехай всі ваші мрії збуваються! Нехай вас почують всі, до кого ви звернулись. Нехай вам допомагають всі, хто має на це можливість. Нехай нарешті я отримаю презентаційні альбоми сучасного поліфункціонального простору Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки як сувеніри для закордонних колег!
Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]
