Київський безпековий форум важливий тим, що збирає у столиці експертів та державних діячів з усього світу. Переважно це – друзі України, ідейні однодумці. Тут українські політики та експерти можуть звірити годинники з настроями міжнародної спільноти і підняти актуальні для нас проблеми.

У квітні 2014 року на аналогічному форму тоді прем’єр Яценюк чітко сформулював те, що відбувалося після анексії Криму та агресії російської гібридної армії на Донбасі: злам усієї міжнародної системи, утвореної за наслідками Другої світової, підрив міжнародного порядку, що грунтується на Хельсінкських угодах. Відтоді мало що змінилося. Російська агресія триває вже три роки і завершення її не видно взять займ на карту срочно. Не видно і нових ідей, як вийти із цього становища.

На цьогорічному Форумі активніше заговорили про План Маршала для України. Ідея не нова. Її ще у лютому 2014 року, через тиждень після розстрілу героїв Небесної сотні на Інститутській, запропонував Джордж Сорос. Правда, з тих пір ідея майже не обговорювалася, тож на Форумі у Києві звучала як новація. Сорос покладав основну відповідальність на Євросоюз і лідерство – на Німеччину Ангели Меркель. Згодом він припустив можливість створення фінансового фонду на мільярди євро під гарантії, але це так і не було здійснено.

У кожному разі, те, що наші литовські друзі підняли це питання знову – це позитив. Взагалі, литовські учасники – прем’єр-міністр і міністр оборони, говорили щиро і доволі сміливо. Це було помітно на тлі виступів їхніх візаві з Латвії та Естонії. Прем’єри цих країн промовляли радше як технократи, чиновники. Напевне, важливі, але не помітні публіці теми обговорювалися на зустрічах президента Порошенка з його естонським та латвійським візаві під час візитів цього року. Плюс у тому, що до Києва прибули чинні прем’єри усіх балтійських країн. Литовський прем’єр Саулюс Скверняліс наголосив на тому, що не можна більше, аби великі держави домовлялися за спинами малих.
Депутат парламету Литви Андрюс Кубілюс відзначив, що після невдалої військової агресії Путін прагне «додонізації» України за прикладом Молдови. Він повторив ідею високопоставлених чиновників ЄС щодо того, що балканізації України можна уникнути розширенням ЄС.

Звісно, приємним співпадінням з Форумом стала звістка про надання Україна безвізового режиму.

Шкода, що в умовах війни багато йшлося про питання безпеки, але майже не говорилося про оборону. І мало хто згадував про чин українських бійців, які захищають Європу і світ від російського агресора. А питання оборони – це номер один. У ньому – питання надання Україні оборонної зброї. Навряд чи внаслідок цих дискусій Україна стала ближчою до отримання летальної оборонної зброї. Європа і світ продовжують боятися цієї теми.

Екс-прем’єр Яценюк запропонував формат НАТО + Україна. Насправді, це було б чесно і давно на часі. Це краще, ніж постійно нарікати на те, що нас не приймають в Альянс, коли ні формальних, ні з точки зору політики реалістичних шансів нам вступити туди нема. А от зробити Збройні Сили України сумісними зі збройними силами країн НАТО – ціль більш прагматична і досяжна. Володимир Горбулін теж відзначив, що сьогодні ми не в стані бути членом НАТО. Дай Боже хоча б річні плани наближення до стандартів НАТО виконувати повністю, а не так, як тепер – на 60-65%.

Надію вселяють слова Володимира Горбуліна про те, що дійсно активізувалася розвідувальна і контррозвідувальна діяльність українських спецслужб. Приємно це чути після масової інфільтрації спецслужб російською агентурою. Що важливо для, у першу чергу, європейців, вони повинні розуміти, що Європа зараз не здатна протистояти російській агресії. І навіть не через військові причини, а через те, що європейські інституції і системи прийняття рішень надто складно влаштовані. Подібним чином, депутат Європарламенту Ребекка Хармс вважає, що питання навіть не у фінансуванні оборонних видатків, а у тому, щоб Європа домовилася, як вона реагує на агресію.

Горбулін – один із небагатьох нагорі, хто визнав, що політична система в Україні не встигає за вимогами суспільства. Для багатьох іноземних учасників ця очевидність стала одкровенням. Горбулін закликав створити міждержавну експертну групу, яка б вивчала гібридні загрози і план європейської безпеки, який би включав не лише членів ЄС та НАТО.

Французький експерт Ніколя Тензер – один з небагатьох, хто розуміє, що Путін таки має ідеологію. І що якби Путіну вдалося зруйнувати ЄС та ООН, мають бути інші організації, здатні ефективно втручатися у розвиток подій.

Складається враження, що Європа продовжує покладатися на «м’яку силу» і не здатна адекватно реагувати на виклики російської силової політики. Одним із виражень цього є пастка консенсусу. І Рада Безпеки ООН, і ОБСЄ, і деякі інші організації приймають рішення одноголосно. А це дозволяє Росії одноосібно домінувати над цими організаціями.

Від форуму до форуму обговорюється, по суті, одна проблем: що робити з Росією? Зрештою, я наважуюсь перенести ключове питання з кулуарів у публічну площину. Питання полягає у тому, що Захід не повинен панічно боятися розпаду Росії, як це було при розпаді СРСР. Пригадуєте, тоді і Буш, і Коль, і тетчер вмовляли союзні республіки не виходити з Союзу? Росія – величезна країна з поганими комунікаціями, різним освітнім та культурним рівнем у регіонах, різними цінностями. Такою державою майже неможливо керувати без певної частки авторитаризму (про мрії щодо імперського реваншу коштом приєднання відпалих республік я тут навіть не згадую).

Російські ліберальні політики та експерти продовжують плекати надію на «іншу Росію». Але світ, особливо – сусіди Росії, втомилися чекати, відбивати агресію, жити у постійній напрузі.

Соціологія показує, що найбільшим страхом росіян є страх розпаду «великой страны». Нехай би вже ця країна розпалася і не мучила себе і не тероризувала весь світ. Проблема ядерної зброї є, є й інші проблеми. Але їх можна вирішувати – хоча б на прикладі розпаду СРСР. І, однозначно, перспективу можливого розпаду Росії треба обговорювати. Щоб бути напоготові.

Путінська верхівка сама заганяє Росію у глухий кут. Без обговорення питання, як діяти у випадку розпаду Російської імперії, порядок денний міжнародної спільноти буде неповним.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]